3.4 Визначення різнобою гармат

Різнобій – незбігання центру групи точок падіння снарядів при стрільбі із кількох гармат по одній і тій самій цілі на однакових установках прицілу і рівня внаслідок різниці індивідуальних балістичних характеристик гармат (Рис. 3.5).

Різнобоєм гармат δV₀ є різниця їхніх початкових швидкостей через неодна­ковий знос каналів стволів у процесі їхньої експлуатації.

Різнобій гармат δV₀ (в % V₀) визначають:

• зістрілюванням гармат за допомогою артилерійської балістичної станції;

• за результатами створення репера;

• розрахунком із використанням результатів обміру зарядних камор за допо­могою ПЗК.

Рисунок 3.5 – Сутність різнобою гармат

3.4.1 Визначення різнобою зістрілюванням гармат за допомогою балістичної станції

Контрольною гарматою дивізіону призначають основну гармату однієї із батарей.

Різнобій гармат батарей щодо контрольної та гармат батареї щодо основної визначають як різницю відповідних сумарних відхилень початкової швидкості снарядів, визначених за допомогою АБС для всіх номерів зарядів, для яких у Таблицях стрільби розміщені окремі залежності ΔVо від подовження зарядної камори. Якщо в Таблицях стрільби подана одна залежність для декількох номерів зарядів, то різнобій визначають тільки для заряду з найбільшою початковою швидкістю, а отриманий результат використовують для інших номерів зарядів.

Визначення різнобою гармат зістрілюванням проводять при зміні ΔV_0гp на 1%V₀ .

При визначенні різнобою зістрілювання з кожної гармати за допомогою АБС виконують стрільбу зарядами однієї партії, на однаковому номері заряду при дотриманні таких умов:

• артилерійські системи, виділені для проведення стрільби, повинні бути технічно справні, прицільні пристрої старанно вивірені, механізми наведення відрегульовані;

• снаряди повинні мати однакові відхилення маси (знаки);

• заряди повинні зберігатися в однакових температурних умовах, темпера­тура їх повинна вимірюватися особливо ретельно.

Перед початком стрільби із гармат роблять один прогрівний постріл на за­ряді, меншому заряду, який відстрілюють.

З мінометів при перших стрільбах з даної вогневої позиції роблять не менше двох осадочних пострілів.

Прогрівання та осадочні постріли використовують для перевірки готовності до роботи АБС і приладів на спостережних пунктах.

Безпосередньо після прогрівних (осадочних) пострілів ведуть вогонь із тем­пом, що забезпечує засічку кожного снаряда (розриву) до одержання трьох-чоти­рьох залікових пострілів. При цьому заліковими називаються такі постріли, в результаті яких отримані всі необхідні для обробки виміри і при яких не було за­фіксовано ненормальностей у роботі апаратури, противідкатних устроїв гармат або в польоті снаряда (зриву ведучого пояска).

Поправку на різнобій гармат щодо основної (контрольної) розраховують за формулою

δV₀= ΔV_0сум - , (3.8)

де ΔV_0сум, – сумарні відхилення початкової швидкості даної й основної (контрольної) гармати відповідно.

Методика визначення ΔV_0сум наведена в розділі 3.5.1.

ПРИКЛАД. Використовуючи дані табл. 3.4, визначити поправки на різнобій δV₀ гармат батареї 152-мм СГ 2СЗ щодо основної. Результати розрахунків наведені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Приклад опрацювання результатів зістрілу для визначення поправки на різнобій δV₀ за допомогою АБС

№ гармати	ΔV0сумi (% V0)	δV0i (% V0)
1 2 3 (осн) 4 5 6	-1,9 -2,1 -1.7 -2,4 -1,6 -2.1	- 0,2 - 0,4 --- - 0,7 + 0,1 - 0,4

Серединна помилка визначення різнобою при застосуванні АБС становитиме:

Е δV₀= ∙ Е ΔV_0сум =∙0,2 = 0,3% V₀ .