- •Кафедра міжнародної економіки навчально-методичний посібник
- •Зав. Кафедри____________ проф. Джаман м.О.
- •1. Вступ
- •2. Навчальна програма дисципліни Змістовний модуль №1 Конкурентоспроможність національної економіки
- •Тема 1. Міжнародна економічна система
- •Тема 2. Національні економіки та їх взаємодія
- •Тема 3. Міжнародна економічна діяльність
- •Змістовний модуль № 2 Міжнародна економічна система та міжнародна торгівля
- •Тема 4. Теорії міжнародної торгівлі
- •Тема 5. Світовий ринок товарів і послуг
- •Тема 6. Міжнародний науково-технологічний обмін
- •Тема 7. Міжнародна торгова політика
- •Змістовний модуль №3 Міжнародні економічні відносини
- •Тема 8. Світовий фінансовий ринок
- •Тема 9. Прямі інвестиції та міжнародне виробництво
- •Тема 10. Міжнародне портфельне інвестування
- •Тема 11. Міжнародний кредит
- •Тема 12. Світовий ринок праці
- •Змістовний модуль №4. Міжнародна міграція робочої сили та міжнародні фінанси
- •Тема 13. Міжнародна трудова міграція
- •Тема 14. Теорії валютних курсів
- •Тема 15. Світовий валютний ринок
- •Тема 16. Світова валютна система
- •Тема 17. Міжнародні розрахунки
- •Тема 18. Платіжний баланс та макроекономічна рівновага
- •Змістовний модуль №5 Міжнародна економіка
- •Тема 19. Міжнародна регіональна інтеграція
- •Тема 20. Європейська економічна інтеграція
- •Тема 21. Глобалізація економічного розвитку
- •Тема 22. Інтеграція України в світову економіку
- •3. Тематичний план дисципліни
- •4. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни
- •Тема 1. Міжнародна економічна система
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми
- •1.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 1 Питання для обговорення
- •1.3. Термінологічний словник
- •1.4. Інформаційні джерела
- •Тема 2. Національні економіки та їх взаємодія
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми
- •2.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 2 Питання для обговорення
- •2.3. Термінологічний словник
- •2.4. Інформаційні джерела
- •Тема 3. Міжнародна економічна діяльність
- •3.1. Методичні поради до вивчення теми
- •3.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 3
- •Модульний контроль 1 (комплексна контрольна робота за темами 1-3)
- •3.3. Інформаційні джерела
- •Тема 4. Теорії міжнародної торгівлі
- •4.1. Методичні поради до вивчення теми
- •4.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 4
- •Семінарське заняття 5
- •4.3. Інформаційні джерела
- •Тема 5. Світовий ринок товарів і послуг
- •5.1. Методичні поради до вивчення теми
- •5.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 6
- •Семінарське заняття 7
- •Семінарське заняття 8
- •5.3. Інформаційні джерела
- •Тема 6. Міжнародний науково-технологічний обмін
- •6.1. Методичні поради до вивчення теми
- •6.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 9
- •6.3. Інформаційні джерела
- •Тема 7. Міжнародна торгова політика
- •7.1. Методичні поради до вивчення теми
- •7.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 10
- •Семінарське заняття 11
- •Модульний контроль 2 (тестування за темами 1-7)
- •7.3. Термінологічний словник
- •7.4. Інформаційні джерела
- •Тема 8. Світовий фінансовий ринок
- •8.1. Методичні поради до вивчення теми
- •8.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 12
- •Інформаційні джерела
- •Тема 9. Прямі інвестиції та міжнародне виробництво
- •9.1. Методичні поради до вивчення теми
- •9.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 13
- •9.3. Інформаційні джерела
- •Тема 10. Міжнародне портфельне інвестування
- •10.1. Методичні поради до вивчення теми
- •10.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 14
- •10.3. Інформаційні джерела
- •Тема 11. Міжнародний кредит
- •11.1. Методичні поради до вивчення теми
- •11.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 15
- •Семінарське заняття 16
- •11.3. Інформаційні джерела
- •Тема 12. Світовий ринок праці
- •12.1. Методичні поради до вивчення теми
- •12.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 17
- •Модульний контроль 3 (комплексна контрольна робота за темами 1-12)
- •12.3. Термінологічний словник
- •12.4. Інформаційні джерела
- •Тема 13. Міжнародна трудова міграція
- •13.1. Методичні поради до вивчення теми
- •13.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 18
- •Семінарське заняття 19
- •13.3. Термінологічний словник
- •13.4. Інформаційні джерела
- •Тема 14. Теорії валютних курсів
- •14.1. Методичні поради до вивчення теми
- •14.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 20
- •Семінарське заняття 21
- •14.3. Інформаційні джерела
- •Тема 15. Світовий валютний ринок
- •15.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Валютні ринки в сучасному розумінні склалися в XIX ст. Цьому сприяли наступні передумови:
- •Розвиток міжнародних економічних зв’язків
- •Основні особливості сучасних валютних ринків:
- •15.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 22
- •Семінарське заняття 23
- •15.3. Інформаційні джерела
- •Тема 16. Світова валютна система
- •16.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Паризька валютна система (1867 р.) - система золотого стандарту
- •16.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 24
- •Семінарське заняття 25
- •Семінарське заняття 26
- •16.3. Інформаційні джерела
- •Тема 17. Міжнародні розрахунки
- •17.1. Методичні поради до вивчення теми
- •4. Відкритий рахунок
- •17.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 27
- •Семінарське заняття 28
- •17.3. Термінологічний словник
- •17.4. Інформаційні джерела
- •Тема 18. Платіжний баланс та макроекономічна рівновага
- •18.1. Методичні поради до вивчення теми
- •18.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 29
- •Семінарське заняття 30
- •Семінарське заняття 31
- •Модульний контроль (тестування за темами 13-18)
- •18.3. Термінологічний словник
- •18.4. Інформаційні джерела
- •Тема 19. Міжнародна регіональна інтеграція
- •19.1. Методичні поради до вивчення теми
- •Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
- •19.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 32
- •Семінарське заняття 33
- •Семінарське заняття 34
- •19.3. Інформаційні джерела
- •Тема 20. Європейська економічна інтеграція
- •20.1. Методичні поради до вивчення теми
- •20.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 35
- •Семінарське заняття 36
- •Семінарське заняття 37
- •20.3. Інформаційні джерела
- •Тема 21. Глобалізація економічного розвитку
- •21.1. Методичні поради до вивчення теми
- •21.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 38
- •Семінарське заняття 39
- •Семінарське заняття 40
- •21.3. Термінологічний словник
- •21.4. Інформаційні джерела
- •Тема 22. Інтеграція України у світову економіку
- •22.1. Методичні поради до вивчення теми
- •22.2. План семінарського заняття Семінарське заняття 41
- •Семінарське заняття 42
- •Семінарське заняття 43
- •Модульний контроль 5 (тестування за темами 1-22)
- •22.3. Інформаційні джерела
- •5. Індивідуальні завдання (навчально-дослідні проекти) для самостійної роботи студента та методичні рекомендації до їх виконання
- •Різні типи класифікацій країн за рівнем соціально-економічного розвитку.
- •Оформлення курсової роботи
- •6. Карта самостійної роботи студента карта самостійної роботи студента
- •Карта самостійної роботи студента
- •7. Порядок і критерії оцінювання знань студентів
- •7.1. Поточне оцінювання знань
- •Перелік питань з підготовки до поточного модульного контролю Модуль 1. Конкурентоспроможність національної економіки (Комплексна контрольна робота за темами 1-3)
- •Модуль 2. Міжнародна економічна система та міжнародна торгівля (Тестові завдання за темами 1-7)
- •Модуль 3. Міжнародні економічні відносини (Комплексна контрольна робота за темами 1-12)
- •Модуль 4. Міжнародна міграція робочої сили та міжнародні фінанси (Тестові завдання за темами 13-18)
- •Модуль 5. Міжнародна економіка (Тестові завдання за темами 1-22)
- •7.1.1. Поточне оцінювання знань в 4 семестрі
- •7.1.2. Поточне оцінювання знань в 5 семестрі
- •7.2. Підсумкове оцінювання знань студентів
- •Приклад побудови екзаменаційного білету
- •Порядок проведення іспиту. Критерії оцінки знань під час іспиту
- •7.3. Загальна підсумкова оцінки з дисципліни
- •Шкала нарахування підсумкових балів
Тема 2. Національні економіки та їх взаємодія
2.1. Методичні поради до вивчення теми
Вся сукупність національних економік у світі складає близько 200 держав. Організація Об’єднаних Націй, Міжнародний валютний форд, Світовий банк дають найбільш повну характеристику даної сукупності. При цьому ООН основну увагу приділяє соціальним і демографічним аспектам розвитку країн. Для Світового банку важливою є оцінка ступеня економічного розвитку країн.
Для розуміння і оцінювання відмінностей між національними економіками, визначення їх місця та перспектив розвитку в системі світового господарства, актуальною проблемою в теорії та практиці МЕВ є їх систематизація за різними ознаками.
Країни можуть бути систематизовані за регіональною (географічною) ознакою: європейські (західно-, східно-, південно-, північно-); північноамериканські (США, Канада, Мексика), південноамериканські, країни Близького Сходу, Східної, Південно-Східної та Південної Азії, африканські (північно-, центрально-, південно-, західно-) тощо. Але така систематизація дає досить різноманітні за складом групи країн.
Систематизація країн за організаційною ознакою розподіляє країни по групах в залежності від участі в міжнародних організаціях, конференціях, нарадах тощо.
Використовується також поділ країн на таких три групи, як:
-
Промислово розвинені країни — 24 високорозвинені країни. Найпотужнішу групу серед цих країн складають країни так званої “Великої сімки”. Великобританія, Італія, Канада, Німеччина, США, Франція, Японія, які виробляють найбільші обсяги ВВП у всьому світі і зосереджують у своїх руках значну частину міжнародної торгівлі.
-
Країни з перехідною економікою - 28 країн Центральної та східної Європи та колишнього Радянського Союзу, що здійснюють перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки: Азербайджан, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Узбекистан, Україна та інші. У цій групі є підгрупа, яка має суттєві досягнення у реформуванні національних господарств. До цієї підгрупи належать: Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія.
-
Країни, що розвиваються - 132 країни Азії, Африки, Латинської Америки. Через їх велику кількість і особливості соціально-економічного розвитку національних економік ці країни здебільшого систематизують за регіонами з урахуванням їх географічного положення.
Характерною ознакою розвитку МЕВ є інтернаціоналізація господарського життя, тобто об’єктивний процес зближення національних економік, що проявляється у зростанні виробничої взаємозалежності економічних суб’єктів із різних країн, міжнародного товарообігу, руху капіталів і робочої сили. Інтернаціоналізація господарського життя таким чином передбачає зростання міжнародної мобільності готових виробів та факторів виробництва.
Учасники міжнародних економічних відносин, діють як відносно незалежні суб’єкти. Але всі вони знаходяться під впливом середовища МЕВ, тобто різноманітних факторів (демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні, культурного оточення і т. ін.), які потребують від діючих осіб корегування своїх дій. Кожний з суб’єктів МЕВ є “відкритою системою”, яка залежить від зовнішнього світу. Дія факторів може мати для різних суб’єктів різний характер впливу: прямий або побічний. Фактори прямого впливу — безпосередньо впливають на операції суб’єктів МЕВ, з одного боку, а з іншого — зазнають такої ж дії від учасників МЕВ (постачальники, трудові ресурси, законі та установи державного регулювання, споживачі, конкуренти). Фактори побічного впливу — не мають безпосереднього значення для функціонування суб’єктів МЕВ, але відбиваються на їх діях (стан економіки країни, міжнародні події, соціально-культурні фактори і т.д.). різноманітність зовнішніх факторів вимагає їх структуризації, підходи до якої можуть бути різними. Але найбільш доцільною є систематизація факторів за такими ознаками - політико-правові, економічні, соціально-культурні, інфраструктурні. Таким чином, під середовищем МЕВ розуміють зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники.
Особливостями середовища МЕВ є:
1. Взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;
2. Відносна невизначеність середовища, що потребує інформованості, аналізу та розуміння різних подій від суб’єктів МЕВ з подальшим рішенням щодо можливості впливу на фактори середовища або необхідності пристосування до них;
3. Динамічне протиріччя — з одного боку, середовищу МЕВ притаманна стабільність, яка обумовлена економічною, політико-правовою, та соціально-культурною стабільністю країн, а з іншого — динамічність та рухливість (розвиток інтеграційних процесів, інформаційно-комунікаційних систем).
Характеризуючи фактори політико-правового середовища МЕВ, зазначимо, що взаємозв’язок політики та економіки у сфері МЕВ виявляється більш чітко, ніж у рамках національних економік. За політичних мотивів держави можуть, з одного боку, надавати одна одній преференції, інтегруватися, а з іншого — використовувати тарифні та нетарифні бар’єри, ембарго, бойкоти або блокади. Основні елементи правового середовища наведені на Рис.2.1.
Для суб’єктів МЕВ важлива політична стабільність в країнах, де вони займаються економічною діяльністю. За сучасних умов досягнення абсолютної політичної стабільності неможливо, тому учасники МЕВ можуть стикатися з ризиком експропріації свого майна, припинення торговельних і валютно-фінансових операцій, загальною нестабільністю в тому чи іншому регіоні. Види політичних ризиків, які впливають на міжнародні економічні відносини наведені на Рис.2.2.
Підприємці, які виходять на зовнішній ринок, повинні враховувати правові норми, які регулюють підприємницьку діяльність в межах конкретного зарубіжного ринку; норми екології, контроль за дотриманням стандартів якості і безпеки товарів тощо.
Рис.2.1. Основні елементи правового середовища
Вивчення факторів економічного середовища вимагає від суб’єктів МЕВ уваги до загального рівня розвитку економіки відповідної країни, рівня і розподілу доходів в ній, характеру витрат і заощаджень населення тощо (Рис.2.3).
Фактори соціально-культурного середовища МЕВ багато в чому визначають індивідуалізацію попиту зарубіжних клієнтів, ставлення до праці фахівців, поведінку підприємців на фінансових ринках тощо. Економічна поведінка людини в тій чи іншій країні базується на її фізіологічних, психологічних та інших особистих особливостях.
Соціальна поведінка людей визначається конкретними груповими нормами. Групи людей формуються внаслідок природжених факторів (стать, сім’я, вік, каста, етнос, раса, національність) або тих, що людина здобуває в процесі навчання, виховання тощо (релігія, політична орієнтація, професія).
Існує наступна закономірність — чим більш розвиненим є суспільство, тим більше значення опановують фактори, надбані в процесі життя людини.
Рис.2.2. Види політичних ризиків
Сукупність норм, на яких базуються різні дії тієї чи іншої групи можна назвати культурою даної групи.
Інфраструктурне середовище пронизує та впливає на розвиток всіх інших умов функціонування суб’єктів МЕВ. Найважливішими складовими елементами інфраструктури МЕВ є:
- міжнародний транспорт;
- міжнародні інформаційно-комунікаційні системи.
Транспортна частина охоплює всі існуючи транспортні засоби та транспортні шляхи світу. Розвиток транспорту є однією з передумов поглиблення процесу міжнародної інтеграції оскільки сприяє зменшенню відстаней у сучасному світі.
Основа розвитку інфраструктурного середовища МЕВ — інформаційно-комунікаційні системи. Інформаційно-комунікаційні системи — сукупність засобів збирання, збереження, обробки та передачі інформації. Сучасні
Рис.2.3. Показники економічного розвитку країни
засоби передачі інформації, що базуються на супутниковому зв’язку дозволяють передавати будь-які обсяги інформації на будь-яку відстань в короткі відрізки часу. Формування на їх основі глобальних інформаційних систем (Інтернет) стає, з одного боку, найважливішим сучасним фактором розвитку міжнародних економічних відносин, а з іншого — такі системи стають новим “віртуальним” середовищем глобальних економічних відносин.
В матеріальному вигляді інформаційно-комунікаційні системи в МЕВ — це мережі інформаційних агентств, що розташовані по всьому світу, які збирають інформацію, класифікують її, кодують та передають користувачам. Найбільш впливовими міжнародними інформаційними агентствами є: Рейтер, Доу-Джонс Телерейт, Блумберг. Агенція Рейтер цілодобово збирає данні та економічну інформацію в режимі реального часу із 180 міжнародних бірж, ринків цінних паперів та 4000 організацій в 80 країнах світу.