Приклад побудови екзаменаційного білету

1. Політичні ризики у міжнародній економічній діяльності.

2. Міжнародне портфельне інвестування та його сучасні особливості.

3. Позитивні і негативні наслідки трудової міграції для країни-імпортера.

4. Шляхи формування і фактори ефективності міжнародних інтеграційних угрупувань.

Порядок проведення іспиту. Критерії оцінки знань під час іспиту

Іспит з дисципліни “Міжнародна економіка” проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студен­тів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.

Іспит проводиться за завданнями, складеними в повній відповідності до програми дисципліни, які доводяться до студентів на початку навчального року.

Іспит проводиться в письмовій формі за розкладом, що доводиться до студентів до початку екзаменаційної сесії.

Тривалість іспиту — три астрономічні години.

Іспит проводиться комісією, до складу якої входять лектор потоку, викладачі, які проводять заняття, співробітники кафедри, необхідні для організації іспиту. Склад комісії затверджується кафедрою міжнародної економіки.

Екзаменаційний білет, як правило, містить 4 завдання, кожне з яких оцінюється за шкалою 10, 5, 0 балів.

Для оцінювання відповідей студентів з програмних дисциплін використовуються такі критерії:

• відмінному рівню (10 балів) відповідає правильна й вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літе­ратури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами дисциплін; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, зале­жностей та явищ;

• задовільному рівню (5 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні поня­тійного апарата, показав недостатні знання літературних джерел;

• незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини в знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від ар­гументувань; показав незадовільні знання понятійного апарата і спеці­альної літератури або взагалі нічого не відповів.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів (включно).

В разі, коли відповіді студента менше, ніж 20 балів (0, 5, 10, 15), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів).

7.3. Загальна підсумкова оцінки з дисципліни

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав на іспиті 20 балів і вище).

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 20 балів, він отримає незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів) і загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

До залікової екзаменаційної відомості вносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка).

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у ПУСКУ з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS в такому порядку: