- •Лекція 1 план
- •Зміст дисципліни "Теорія алгоритмів", її зв’язок із іншими дисциплінами
- •2. Поняття алгоритму. Основні властивості алгоритмів
- •3. Відносні алгоритми
- •4. Поняття числення, його зв’язок із поняттям алгоритму
- •5. Поняття формальної системи
- •1. Кодування. Універсальні класи алгоритмів
- •2. Формалізація поняття алгоритму
- •1. Машини Тьюрінга. Обчислюваність за Тьюрінгом
- •2. Нормальні алгоритми Маркова. Обчислюваність за Марковим
- •3. Система Поста. Обчислюваність за Постом
- •2. Алгебри чрф та прф
- •1. Програмні алгебри. Примітивні програмні алгебри
- •2. Програмовані функції
- •1. Поняття нумерації. Канторові нумерації пар та n-ок натуральних чисел
- •2. Функція Геделя та її основна властивість
- •3.Теорема про представлення операції примітивної рекурсії
- •1. Еквівалентність формальних моделей алгоритмів
- •2. Теза Чорча, її обгрунтування. Значення тези Чорча та її використання
- •2. Геделеві нумерації чрф
- •2. Еквівалентні визначення рпм
- •3. Властивості прм, рм і рпм
- •2. Властивості прп, рп та чрп
- •1. Нумеровані сукупності чрф. Теорема Райса і її значення
- •2. Теорема Райса − Шапіро
- •3. Продуктивні і креативні множини, їх властивості
- •Прості множини
- •Теорія алгоритмів Конспект лекцій
3.Теорема про представлення операції примітивної рекурсії
Покажемо, що кодування за допомогою функцiї Геделя (x, y) довiльних скiнченних послiдовностей натуральних чисел одним натуральним числом дозволяє при розширеннi множини базових функцiй промоделювати операцiю примiтивної рекурсiї.
Теорема. Функцiя f=R(g, h) може бути отримана iз функцiй g, h, базових функцiй і функцiй +, за допомогою скiнченної кiлькостi застосувань операцiй суперпозицiї Sn+1 та мiнiмiзацiї М.
Доводимо для випадку, коли f=R(g, h) бiнарна функцiя (в загальному випадку доведення аналогiчне).
Зафiксуємо x та y. Згiдно зі схемою примітивної рекурсії для функцiї f(x, y) маємо:
f(x,0) = g(x);
f(x,1) = h(x,0, f(x,0)); (1)
... f(x, y) = h(x, y-1, f(x, y-1)).
За основною властивiстю функцiї Геделя iснує таке t, що
(t, 0) = f(x,0);
... (2) (t, y) = f(x, y).
Ураховуючи (1), перепишемо (2) у виглядi
(t, 0) = g(x);
(t, 1) = h(x,0, (t, 0));
... (3) (t, y) = h(x, y-1, (t, y-1)).
Можна розглядати (3) як систему рiвнянь вiдносно t. Згiдно із (3) для всiх и{0,..., у-1} виконується (t, u+1) = h(x, и, (t, и)), тому y = u(y=u) або (t, u+1)h(x, и, (t, и)). Отже, (3) рiвносильне системі
(t, 0) = g(x);
y= u(|y-u|nsg(|(t, u+1)-h(x, и, (t, и))|)=0). (4)
Позначимо u(|y-u|nsg(|(t, u+1)-h(x, и, (t, и))|)=0) як F(x,y, t). Тодi система (4) рiвносильна рiвнянню |(t, 0)-g(x)| + |y-F(x,y, t)| = 0.
За основною властивiстю функцiї Геделя система (3), отже, i рiвносильне їй рiвняння |(t, 0)-g(x)| + |y-F(x,y, t)| = 0 має розв'язок вiдносно t для всiх значень x та y, тому iснує мiнiмальний розв’язок t = z(|(z, 0)-g(x)|+|y-F(x,y, z)|=0).
Позначивши таке t як (x, y), маємо f(x, y) = (t, y) = ((x, y), y).
Функцiя отримана iз функцiй g, h та функцiй , +, , nsg i базових функцiй о, s, I за допомогою операцiй Sn+1 та M. Функцiя отримується iз функцiй о, s, I і функцiй +, , mod, l, r за допомогою операцiй Sn+1 та M. У свою чергу, функцiї l і r отриманi iз функцiй , [x/2], о, s, I, +, за допомогою операцiй Sn+1. Функцiї , [x/2] і mod можуть бути отриманi iз функцiй о, s, I, +, за допомогою операцiй Sn+1 і М. Але nsg(x)= тому функцiя отримується iз функцiй о, s, I, +, за допомогою операцiй Sn+1 і М. Отже, функцiя , а тому i функцiя f одержуються iз функцiй g, h, о, s, I, +, за допомогою операцiй суперпозицiї Sn+1 та мiнiмiзацiї М .
Наслiдок. Клас ЧРФ збігається з класом функцiй, отриманих iз функцiй о, s, I, +, за допомогою скiнченної кiлькостi застосувань операцiй Sn+1 і M.
ЛЕКЦІЯ 7
ПЛАН
-
Еквівалентність формальних моделей алгоритмів.
-
Теза Чорча, її обгрунтування. Значення тези Чорча та її використання.