- •2. Визначення кількості поїздів на примикаючих до станції лініях, числа вагонів у складі поїзда та корисної довжини колій
- •Число поїздів на примикаючих до станції лініях
- •3. Визначення необхідної пропускної спроможності та кількості головних колій на лініях, що примикають до станції
- •4. Визначення місця розміщення станції на місцевості, розробка її принципової схеми та технології роботи
- •4.1. Визначення місця розміщення дільничної станції на місцевості й її типу
- •Довжина станційних площадок дільничних станцій
- •4.2. Визначення типу розв’язок ліній на підходах до станції
- •4.3. Розробка принципової схеми дільничної станції
- •4.4. Розробка спеціалізації приймально-відправних парків станції
- •5. Принцип визначення кількості колій в приймально-відправних парках дільничної станції
- •5.1. Визначення середньозваженої тривалості зайняття колії поїздом
- •5.1.1. Визначення тривалості виконання технологічних операцій
- •5.1.1.1. Визначення тривалості прийому та відправлення поїзда, а також виконання маневрових операцій
- •5.1.1.2. Визначення тривалості обробки складу поїзда
- •5.1.2.2. Визначення тривалості очікування прибирання составу з приймально-відправного парку
- •5.1.3. Визначення середньозваженої тривалості зайняття колії поїздом у кожному парку
- •5.2. Визначення розрахункового інтервалу прибуття поїздів у приймально-відправний парк
- •5.2.1. Визначення мінімального інтервалу прибуття поїздів у парк
- •5.2.2. Визначення середнього інтервалу прибуття поїздів
- •5.2.3. Розрахунковий інтервал прибуття поїздів з кожної лінії
- •5.3. Кількість колій у приймально-відправних парках станції
- •У парку пв-1
- •У парку пв-2
- •6. Визначення кількості колій у сортувальному парку
- •Кількість колій у сортувальному парку
- •Бібліографічний список
- •Додаток б шляхопроводні розв’язки
- •Вибір схеми шляхопроводної розв’язки
- •Додаток в нормативи часу виконання піврейсів
- •Нормативи часу на виконання піврейсів перестановки составів
5.1.2.2. Визначення тривалості очікування прибирання составу з приймально-відправного парку
Тривалість очікування прибирання состава, що підлягіє розформуванню, з приймально-відправного парку на витяжну колію визначається також з використанням методів теорії масового обслуговування.
Приймально-відправний парк з витяжною колією для розформування составів, що до нього примикає, можна також розглядати, як одноканальну СМО з необмеженою чергою. На вхід СМО надходить найпростіший потік заявок (составів готових до розформування) з інтенсивністю λ, яка визначається за формулою:
, (5.17)
де – середньодобова кількість составів, що розформовується на станції.
Тривалістю обслуговування заявки в даному випадку є гірочний технологічний інтервал .
Коефіцієнт завантаження даної СМО може бути визначений, як
, (5.18)
де – інтенсивність розформування составів, яка визначається за формулою:
. (5.19)
Підставивши вирази (5.17) і (5.19) у формулу (5.18), отримано
. (5.20)
Тоді, підставивши вирази (5.17) і (5.20) у (5.12), можна отримати формулу для розрахунку середнього простою составів у приймально-відправному парку в очікуванні розформування:
, (5.21)
де – коефіцієнт варіації гірочного технологічного інтервалу, значення якого наведено в [Сотников]. У курсовому проекті приймається рівним 0,5.
Гірочний технологічний інтервал у разі паралельного розташування приймально-відправного та сортувального парків і використання одного гірочного локомотива визначається за формулою:
, (5.22)
де – тривалість заїзду гірочного локомотива з сортувального парку в приймально-відправний парк;
– тривалість насуву состава до вершини гірки;
– тривалість розпуску состава;
– тривалість осаджування одного состава.
Величини, що входять до формули (5.22), визначаються наступним чином.
Заїзд складається з двох піврейсів: 1) від вершини гірки за стрілку примикання колії насуву до витяжної колії; 2) від стрілки примикання до состава, що знаходиться на приймально-відправній колії. Тривалість першого і другого піврейсів заїзду визначається за формулою (5.8). Довжини піврейсів визначаються за схемою станції орієнтовно.
Тривалість заїзду визначається за формулою:
. (5.23)
Тривалість прибирання визначено у п. 5.1.1.1.
У разі послідовного розташування приймально-відправного та сортувального парків відсутня операція прибирання состава на витяжну колію, і тому , а заїзд складається з двох піврейсів: 1) від вершини гірки у локомотивний тупик; 2) з локомотивного тупика до состава, що знаходиться на приймально-відправній колії.
Величини , , визначаються за формулами [Сотников]:
, (5.24)
, (5.25)
. (5.26)
де – довжина колії насуву;
– швидкість розпуску состава, значення якої наведено в [Сотников]. У курсовому проекті прийнято км/год.
Гірочний технологічний інтервал у курсовому проекті не розраховується та приймається рівним 30 хв.
При составів (табл. 4.2) час очікування прибирання становить
.
5.1.3. Визначення середньозваженої тривалості зайняття колії поїздом у кожному парку
Для розрахунку середньозваженої тривалості зайняття поїздом колії слід визначити загальну кількість поїздів і тривалість їх знаходження для кожного парку.
Ці розрахунки варто виконати у вигляді табл. 5.4. Таблиця заповнюється на підставі табл. 4.2 і розрахованих у п. 5.1.1.3, п. 5.1.2.1 і п. 5.1.2.2 значень і . Кожний рядок табл. 5.4 включає всі поїзди даної категорії, що відправляються на певний напрямок. Наприклад, у першому рядку знаходяться транзитні поїзди без зміни локомотива, які прямують на А. Всього таких поїздів 23 – 15 із Б і 8 із Н (табл. 4.2). Всі вони відправляються із парку ПВ-2 (табл. 4.2), тому й записані у графу цього парка.
Розподілення всіх поїздів за категоріями та напрямком прямування зроблено тому, що від категорії поїзда залежить тривалість , а від напрямку прямування – час очікування .
Таблиця 5.4
Загальна кількість поїздів і тривалість їх знаходження в кожному парку
Категорія поїзда |
Напрямок прямування |
, хв |
, хв |
, хв |
ПВ-1 |
ПВ-2 |
||||
ПВ-1 |
ПВ-2 |
ПВ-1 |
ПВ-2 |
, поїздів |
|
, поїздів |
|
|||
Транзитні без зміни локомотива |
на А |
– |
36,9 |
19,4 |
– |
56,3 |
– |
– |
23 |
1294,9 |
на Б |
30,6 |
– |
8 |
38,6 |
– |
13 |
501,8 |
– |
– |
|
на Н |
30,6 |
– |
16,7 |
47,3 |
– |
6 |
283,8 |
– |
– |
|
Транзитні зі зміною локомотива |
на А |
47,3 |
– |
19,4 |
66,7 |
– |
2 |
133,4 |
– |
– |
на Б |
47,3 |
53,7 |
8 |
55,3 |
61,7 |
8 |
442,4 |
3 |
185,1 |
|
на М |
47,3 |
53,7 |
19,4 |
66,7 |
73,1 |
2 |
133,4 |
18 |
1315,8 |
|
на Н |
47,3 |
53,7 |
16,7 |
64 |
70,4 |
5 |
320 |
2 |
140,8 |
|
Дільничні |
у розформування |
35,9 |
– |
9,4 |
45,3 |
– |
10 |
453 |
– |
– |
Збірні |
42,6 |
– |
9,4 |
52 |
– |
6 |
312 |
– |
– |
|
Свого формування |
на А |
49,5 |
– |
19,4 |
68,9 |
– |
5 |
344,5 |
– |
– |
на Б |
49,5 |
– |
8 |
57,5 |
– |
4 |
230 |
– |
– |
|
на М |
49,5 |
– |
19,4 |
68,9 |
– |
4 |
275,6 |
– |
– |
|
на Н |
49,5 |
– |
16,7 |
66,2 |
– |
3 |
198,6 |
– |
– |
|
Разом |
|
|
|
|
|
|
68 |
3628,5 |
46 |
2936,6 |
Середньозважена тривалість зайняття колії парку розраховується за формулою (5.2) по підсумковим даним табл. 5.4:
– для парку ПВ-1 хв;
– для парку ПВ-2 хв.