Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Станции и узлы. Метода_участковая станция.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
08.11.2018
Размер:
987.65 Кб
Скачать

5.1.2.2. Визначення тривалості очікування прибирання составу з приймально-відправного парку

Тривалість очікування прибирання состава, що підлягіє розформуванню, з приймально-відправного парку на витяжну колію визначається також з використанням методів теорії масового обслуговування.

Приймально-відправний парк з витяжною колією для розформування составів, що до нього примикає, можна також розглядати, як одноканальну СМО з необмеженою чергою. На вхід СМО надходить найпростіший потік заявок (составів готових до розформування) з інтенсивністю λ, яка визначається за формулою:

, (5.17)

де – середньодобова кількість составів, що розформовується на станції.

Тривалістю обслуговування заявки в даному випадку є гірочний технологічний інтервал .

Коефіцієнт завантаження даної СМО може бути визначений, як

, (5.18)

де – інтенсивність розформування составів, яка визначається за формулою:

. (5.19)

Підставивши вирази (5.17) і (5.19) у формулу (5.18), отримано

. (5.20)

Тоді, підставивши вирази (5.17) і (5.20) у (5.12), можна отримати формулу для розрахунку середнього простою составів у приймально-відправному парку в очікуванні розформування:

, (5.21)

де – коефіцієнт варіації гірочного технологічного інтервалу, значення якого наведено в [Сотников]. У курсовому проекті приймається рівним 0,5.

Гірочний технологічний інтервал у разі паралельного розташування приймально-відправного та сортувального парків і використання одного гірочного локомотива визначається за формулою:

, (5.22)

де – тривалість заїзду гірочного локомотива з сортувального парку в приймально-відправний парк;

– тривалість насуву состава до вершини гірки;

– тривалість розпуску состава;

– тривалість осаджування одного состава.

Величини, що входять до формули (5.22), визначаються наступним чином.

Заїзд складається з двох піврейсів: 1) від вершини гірки за стрілку примикання колії насуву до витяжної колії; 2) від стрілки примикання до состава, що знаходиться на приймально-відправній колії. Тривалість першого і другого піврейсів заїзду визначається за формулою (5.8). Довжини піврейсів визначаються за схемою станції орієнтовно.

Тривалість заїзду визначається за формулою:

. (5.23)

Тривалість прибирання визначено у п. 5.1.1.1.

У разі послідовного розташування приймально-відправного та сортувального парків відсутня операція прибирання состава на витяжну колію, і тому , а заїзд складається з двох піврейсів: 1) від вершини гірки у локомотивний тупик; 2) з локомотивного тупика до состава, що знаходиться на приймально-відправній колії.

Величини , , визначаються за формулами [Сотников]:

, (5.24)

, (5.25)

. (5.26)

де – довжина колії насуву;

– швидкість розпуску состава, значення якої наведено в [Сотников]. У курсовому проекті прийнято км/год.

Гірочний технологічний інтервал у курсовому проекті не розраховується та приймається рівним 30 хв.

При составів (табл. 4.2) час очікування прибирання становить

.

5.1.3. Визначення середньозваженої тривалості зайняття колії поїздом у кожному парку

Для розрахунку середньозваженої тривалості зайняття поїздом колії слід визначити загальну кількість поїздів і тривалість їх знаходження для кожного парку.

Ці розрахунки варто виконати у вигляді табл. 5.4. Таблиця заповнюється на підставі табл. 4.2 і розрахованих у п. 5.1.1.3, п. 5.1.2.1 і п. 5.1.2.2 значень і . Кожний рядок табл. 5.4 включає всі поїзди даної категорії, що відправляються на певний напрямок. Наприклад, у першому рядку знаходяться транзитні поїзди без зміни локомотива, які прямують на А. Всього таких поїздів 23 – 15 із Б і 8 із Н (табл. 4.2). Всі вони відправляються із парку ПВ-2 (табл. 4.2), тому й записані у графу цього парка.

Розподілення всіх поїздів за категоріями та напрямком прямування зроблено тому, що від категорії поїзда залежить тривалість , а від напрямку прямування – час очікування .

Таблиця 5.4

Загальна кількість поїздів і тривалість їх знаходження в кожному парку

Категорія поїзда

Напрямок прямування

, хв

, хв

, хв

ПВ-1

ПВ-2

ПВ-1

ПВ-2

ПВ-1

ПВ-2

, поїздів

, поїздів

Транзитні без зміни локомотива

на А

36,9

19,4

56,3

23

1294,9

на Б

30,6

8

38,6

13

501,8

на Н

30,6

16,7

47,3

6

283,8

Транзитні зі зміною локомотива

на А

47,3

19,4

66,7

2

133,4

на Б

47,3

53,7

8

55,3

61,7

8

442,4

3

185,1

на М

47,3

53,7

19,4

66,7

73,1

2

133,4

18

1315,8

на Н

47,3

53,7

16,7

64

70,4

5

320

2

140,8

Дільничні

у розформування

35,9

9,4

45,3

10

453

Збірні

42,6

9,4

52

6

312

Свого формування

на А

49,5

19,4

68,9

5

344,5

на Б

49,5

8

57,5

4

230

на М

49,5

19,4

68,9

4

275,6

на Н

49,5

16,7

66,2

3

198,6

Разом

68

3628,5

46

2936,6

Середньозважена тривалість зайняття колії парку розраховується за формулою (5.2) по підсумковим даним табл. 5.4:

– для парку ПВ-1 хв;

– для парку ПВ-2 хв.