4.2. Визначення типу розв’язок ліній на підходах до станції

Тип і схема розв’язки ліній на підходах до станції встановлюються в залежності від місцевих умов і розмірів руху на прилягаючих лініях. Розв’язки можуть проектуватись як в одному рівні, так і в різних, тобто за допомогою шляхопроводів. Шляхопроводні розв’язки можуть проектуватися:

• для ліквідації перетинань в одному рівні, пропускна спроможність яких недостатня для пропуску заданих розмірів руху поїздів;

• з міркувань економічної доцільності, коли пропускна спроможність перетинань ще не вичерпана, але експлуатаційні витрати на утримання постійних пристроїв і штату, що обслуговуює пункт перетинання, а також витрати, викликані затримками поїздів біля точок пересічення маршрутів, є настільки великими, що стає більш доцільним спорудження шляхопроводної розв’язки;

• з міркувань безпеки руху поїздів і для забезпечення повної взаємонезалежності руху по кожній з ліній, що перетинаються.

Під час розв’язання питання про вибір принципової схеми розв’язки в курсовому проекті вузлової дільничної станції можна користуватися рекомендаціями, які наведені в додатку Б (табл. Б.1). У цій таблиці вказані номери схем розв’язок, які рекомендуються при різних комбінаціях необхідних пропускних спроможностей основної лінії та лінії, яка примикає, а самі схеми наведені у додатку Б на рис. Б.1. У знаменнику вказані номери схем розв’язок, які слід приймати, якщо на підході до станції є мостовий перехід через річку.

Для прикладу, який розглядається, до лінії А–О примикає лінія М–О, до лінії Б–О примикає лінія Н–О (додаток А, рис. А.2). У цьому разі:

• якщо і пара поїздів (див. розділ 3), потрібно прийняти схему розв’язки № 14 (додаток Б, рис. Б.1), тому що з боку цих підходів перед станцією (розташованою поблизу населеного пункту) є мостовий перехід через річку;

• якщо і пари поїздів, потрібно прийняти схему розв’язки № 5 (додаток Б, рис. Б.1), тому що з боку цих підходів перед станцією відсутній мостовий перехід через річку.

У курсовому проекті студенти самостійно орієнтують схеми розв’язок відповідно до заданої схеми примикання ліній і обраного у п. 4.1 місця розташування станції. Для прикладу, що розглядається, схеми розв’язок наведено на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Схеми шляхопровідних розв’язок

У випадках, коли примикання однієї з ліній здійснюється на передвузловому посту П перед мостовим переходом через річку, необхідно додатково визначити потрібну пропускну спроможність перегону П–О між постом і дільничною станцією. Розрахунок здійснюється за формулою (3.1). При цьому за приймаються сумарні значення відповідних величин для основної лінії та лінії, яка примикає.

Так, згідно з рис. 4.2, на передвузловому посту П об’єднуються потоки ліній А–О та М–О. При цьому необхідна пропускна спроможність перегону П–О дорівнює

пари поїздів. Прийнято 103 пари поїздів.

Очевидно, що двохколійний міст може забезпечити пропуск даного потоку поїздів (у разі мінімального інтервалу між поїздами 6 хвилин пропускна спроможність моста досягне пар поїздів на добу).