2.2. Порядок та організація бухгалтерського обліку в органах Державного казначейства

Облік виконання бюджету здійснюють ті органи, на які покладено функції його виконання. Органи Держказначейства здійснюють облік виконання державного та місцевих бюджетів, складають звітність про стан їх виконання.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку виконання бюджетів визначають Бюджетний кодекс України і Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється в Україні з метою:

а) створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх установ та гарантують і захищають інтереси користувачів;

б) удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів встановлюється Державним казначейством України^40[1]. Державне казначейство України відповідно до законодавства установлює порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів і госпрозрахункових операцій бюджетних установ.

Державним казначейством України підготовлено «Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності по виконанню державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства», затверджене наказом Держказначейства України від 28 листопада 2000 року № 119.

Це Положення розроблено на основі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», чинного законодавства України, Указу Президента України «Про Державне казначейство України» від 27 квітня 1995 року № 335/95, «Положення про Державне казначейство», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 31 липня 1995 року № 590, нормативно-правової бази бюджетного процесу, зокрема нормативних актів Держказначейства України.

Положення визначає і регулює в межах повноважень, наданих Держказначейству нормативно-правовою базою, єдиний методологічний та організаційний порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності в органах Державного казначейства з виконання державного та місцевих бюджетів.

Система обліку містить: бухгалтерський, бюджетний та управлінський облік, які ґрунтуються на єдиній теоретичній та інформаційній базі, відрізняючись формою і періодичністю розра-хунку даних.

Бухгалтерський облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх операцій органів Держказначейства та надання користувачам інформації про стан активів і зобов’язань, про результати виконання бюджетів та їх зміни. На основі даних бухгалтерського обліку складається фінансова звітність.

Бюджетний облік ведеться з метою накопичення даних про доходи, видатки, кредитування (за вирахуванням погашення), фінансування бюджетів, а також для підсумовування результатів виконання бюджетів.

Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівництва органів Держказначейства оперативною фінансовою та нефінансовою інформацією у визначеній ними формі для управління бюджетними коштами, їх планування й оцінки і контролю за їх використанням.

Управлінський облік ведеться органами Держказначейства для забезпечення внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі специфіки виконання бюджетів та особливостей діяльності.

Бухгалтерський облік в органах Державного казначейства – це складник системи обліку, що містить правила, методики та процедури обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та обміну інформацією про операції в органах Держказначейства та передачі її зовнішнім і внутрішнім користувачам для ухвалення управлінських рішень. Бухгалтерський облік виконання бюджетів є основою інформаційної системи органів Державного казначейства, за допомогою якої здійснені операції відображаються за відповідними рахунками в автоматизованому режимі.

Операція в органах Державного казначейства – дія або подія (може мати кілька складників), яка спричиняє зміни у фінансових характеристиках виконання бюджетів.

Основні завдання системи бухгалтерського обліку Державного казначейства з виконання бюджетів:

а) дотримання принципів обліку і звітності;

б) своєчасне, повне й достовірне відображення в обліку за відповідними рахунками і параметрами операцій з виконання бюджетів, які здійснюються на підставі первинних документів клієнтів, органів, які мають право безспірного списання коштів, електронних і внутрішніх документів Держказначейства, складених згідно з чинним законодавством і підписаних уповноваженими особами клієнтів, органу стягнення та Державного казначейства;

в) щоденне завершення та звірка всіх облікових процесів, реєстрів і документів, зокрема пов’язаних з надходженням і перерахуванням коштів у системах міжбанківських електронних платежів і внутрішній платіжній системі Держказначейства; складання щоденного балансу та автоматизована перевірка відповідності даних аналітичного обліку даним балансу;

г) достовірне відображення в обліку і звітності руху використання фінансових та інших бюджетних ресурсів, надання об’єктивної і порівняльної інформації про стан зобов’язань, активів, результатів виконання бюджетів, зокрема в розрізі окремих органів Держказначейства.

План рахунків бухгалтерського обліку та інші нормативні документи щодо ведення бухгалтерського обліку і складання звітності обов’язкові для виконання всіма органами казначейства.

Повнота та достовірність операцій в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика та процедури органів Держказначейства забезпечать виконання всіх правил бухгалтерського обліку без будь-яких відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій і подій.

Система бухгалтерського обліку повинна надавати можливість прогнозування і визначення стратегії виконання бюджету шляхом порівняння показників балансу з показниками, затвердженими в бюджетах, та аналізу їхньої динаміки.

Користувачі економічної інформації бухгалтерського обліку є:

а) внутрішні (органи Державного казначейства та їхні структурні підрозділи) – з метою планування, оцінювання та контролю за щоденними операціями органів Держказначейства, а також для управління бюджетними коштами;

б) зовнішні (Міністерство фінансів України та його органи, інші органи законодавчої і виконавчої влади) – з метою оцінювання минулих і майбутніх результатів виконання державного та місцевих бюджетів).