Тема 23. Наростання застійних явищ у соціально-економічному розвитку України (друга половина 60-х –перша половина 80-х рр. Хх ст.) Самостійне опрацювання здійснюється за планом:

1. Соціально-економічний розвиток.

2. Суспільно-політичне життя. Дисидентський рух.

3. Духовний розвиток суспільства.

Необхідно звернути увагу на причини наростання застійних явищ у суспільстві, які згодом призвели до кризи соціалістичної системи. Спроби її реформування (починаючи з 1966 р.) спочатку дали позитивні наслідки, але домогтися зрушень, грунтуючись частково на засадах ринкової економіки із збереженням соціалістичної ідеології, не торкаючись проблем технічного переоснащення, розширення зв’язків із капіталістичним світом, було неможливо.

У сфері суспільно-політичного життя спостерігалося намагання підретушувати існуючий лад і “законсервувати” його, тобто стабілізувати ситуацію шляхом обмеження демократії і посилення влади Компартії.

З боку керівництва Компартією України в особі її Першого секретаря П.Ю. Шелеста робилися спроби домогтися справжньої українізації; натомість за В.В. Щербицького переважала тенденція централізованої партійно-державної тоталітарної влади.

Комплексний розгляд цих питань дозволить з’ясувати причини й умови появи дисидентського руху (дисидент – незгодний) як духовної опозиції тогочасній системі. Тема документально насичена, тому необхідно використати найнеобхідніші матеріали, аби виробити власне ставлення до тих подій, що відбувалися. Із вищезазначеного збірника документів і матеріалів опрацювати ст. 401–411 і поміркувати над тим, чи можна було зберегти соціалістичний лад; яких прорахунків припустилися тогочасні партійні та державні керівники?

Тема 24. Поглиблення кризи тоталітаризму і розпад срср. Проголошення і розвиток незалежної України (друга половина 80-х рр. Хх ст. – початок ххі ст.)

Тема, поглиблене вивчення якої здійснюється самостійно, охоплює хронологічно невеликий період. Однак за своїм значенням і наслідками в історії – це один з найкритичніших і драматичніших часів, хоч сьогодні він так ще не сприймається, оскільки, на щастя, всі процеси відбувалися без кровопролиття. Опрацьовуючи матеріал, слід зрозуміти, що горбачовська перебудова проголошувалася не на зміну соціально-економічної формації, а насправді, мабуть, планувалась такою. Весь процес краху соціалістичної системи і Радянського Союзу за основними подіями можна поділити на 6 етапів, починаючи від проголошення у квітні 1985 р. курсу на прискорення соціально-економічного розвитку і завершуючи серпневим путчем 1991 р.

Мета вивчення цієї теми – здійснити аналіз процесу радикального зламу і заміни старих суспільних структур новими, розпаду Радянського Союзу як унітарної держави; зясувати принципові помилки, яких припустився М. Горбачов як ініціатор перебудови.

План

1. Причини і суть кризових явищ у політичному, економічному і духовному житті СРСР і України.

2. Проблеми і наслідки перебудови в Україні.

3. Прийняття Декларації про державний суверенітет (16.07.1990). Акт проголошення незалежності України (24.08.1991).

4. Основні етапи і статистичні показники розвитку незалежної України.

5. Об’єктивні та суб’єктивні чинники листопадових подій 2004 р.

Розглядаючи перше питання, радимо звернути увагу на суперечливість і драматичність перебудовчих процесів, що полягали у намаганні партійного керівництва виправити лише окремі деформації радянського суспільства. У другому питанні осмислення вимагають проблеми, які свідчать про упущення і прорахунки "архітекторів" перебудови: відсутність чіткої узгодженої концепції реформування, слабкість реформаційного ядра у партії, вузькість соціальної бази для поглиблення реформ. Але не слід забувати і про позитивні наслідки перебудови: демократизація, гласність, зміни у політичній системі тощо.

Аналіз третього питання має підвести студентів до розуміння взаємодії внутрішньополітичних і міжнародних факторів у процесі здобуття Україною незалежності. Пропонуємо ознайомитися з двома політичними документами: Декларацією про державний суверенітет та Актом проголошення незалежності України і дати їм історичну оцінку.

Основні показники розвитку сучасної України розглядаються за матеріалами періодичної преси та статистичними довідниками.

Радимо замислитися над такими питаннями:

а) причини краху командної системи управління економікою;

б) криза на верхніх щаблях політичного керівництва країною;

в) піднесення національного руху;

г) народження незалежної України;

д) успіхи і прорахунки державотворення;

є) чи є альтернатива нинішньому економічному і політичному курсу в Україні?

Крім зазначених підручників, для з’ясування питань необхідно скористатися документами на ст. 415–419; 425–429; 438–444 (Історія України. Документи. Матеріали. – К., 2001.), розглядаючи їх з точки зору важливості для історичної долі України.