Тема 5. Роздроблення Русі. Південно-західні руські князівства (хіі – перша половина хіv ст.). Українські землі під владою Литви і Польщі (друга половина хіv – перша половина хvі ст.)

Вивчення теми має привести студентів до розуміння причин роздроблення Давньоруської держави як наслідків еволюції феодальних відносин та відцентрових тенденцій, а також слабкості центральної влади. Історія Галицько-Волинської держави як спадкоємиці Київської Русі розглядається у контексті продовження державотворчого процесу у східних слов’ян. Слід з’ясувати історичне значення Галицько-Волинського князівства та причини його занепаду.

З цими проблемами тісно пов’язаний наступний період остаточної втрати своєї незалежності Південно-Руськими князівствами. Необхідно дати оцінку політичного й економічного становища українських земель у складі Литви і Польщі, з’ясувати наслідки монголо-татарського нашестя на Русь.

З книги “Історія України. Документи. Матеріали*. – к, 2001 опрацювати документи на с. 72–82 і дати відповідь на питання:

1. Які політичні наслідки роздроблення Давноруської держави?

2. Причини поразок княжих дружин у боротьбі з монголо-татарами.

3. Які історичні уроки випливають з подій ХІІ–ХІV ст.?

Тема 6. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина хуі- перша половина хvіі ст.)

Вивчення матеріалу усієї теми сприятиме формуванню у студентів розуміння того, що включення українських земель до складу Речі Посполитої внаслідок Люблінської унії 1569 р. означало остаточну втрату ними політичної незалежності. Цей період в історії України закладав підвалини її майбутнього розвитку та просування до з’єднання з Північно-Східною Руссю.

Важливо з’ясувати, які соціально-економічні, суспільно-політичні процеси відбувалися в той час, на основі чого підійти до розгляду однієї з центральних тем курсу – зростання козацтва та Визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Історичний аналіз документів на С. 87–90 дозволить глибше зрозуміти процес закріпачення селян, а на С. 92–96 – відчути подих козацької старовини.

Теми 7-8. Виникнення українського козацтва.

Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Історія українського козацтва, його участі у соціальній і національно-визвольній боротьбі українського народу містить у собі багато сторінок героїчного, національно-патріотичного і повчального. Слід звернути увагу на причини і чинники утворення козацьких поселень, еволюцію козацтва, його роль у державотворчому процесі в Україні та формуванні національних традицій. Важливо виробити неупереджений підхід щодо оцінки дипломатичної діяльності Б.Хмельницького з урахуванням тогочасних історичних реалій.

Тема 9. Українська козацька держава – Гетьманщина (друга половина ХVІІ–ХVІІІ ст.)

Студентам пропонується проаналізувати суть політичних процесів в Україні після підписання “Березневих статей” 1654 р., давши їм юридично-правову оцінку. Необхідно розкрити зміст поняття “Руїна”, а також схарактеризувати умови “Анрусівського перемир’я” та “Вічного миру”. Змальовуючи політичне становище України, необхідно проілюструвати на конкретних прикладах обмеження її автономних прав, які передбачалися “Березневими статтями”. Ці події необхідно розглядати у контексті формування відносин українських гетьманів з російськими царями, з’ясування їх особистих і державних прагнень, а також враховуючи наслідки Північної війни для України.

У зазначеній темі є чимало проблемних питань, зокрема щодо мотивів діяльності гетьманів, оцінки історичної постаті І. Мазепи, з’ясування ролі православного духовенства у тогочасних суспільно – політичних процесах.