Нотаріат в Україні

В системі правозахисних органів важливе місце належить нотаріату.

Нотаріат в Україні - це система органів та посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм нотаріальної вірогідності (сили).

Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція, Закон України „Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року, Указ Президента України „Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні" від 23 серпня 1998 року та інші нормативно-правові акти.

Діяльність нотаріату спрямована на охорону власності, прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, сприяння в зміцненні законності та запобігання правопорушень.

Основними принципами діяльності нотаріату є:

1) принцип законності;

2) принцип додержання таємниці виконуваних нотаріальних дій;

3) принцип додержання об'єктивної істини;

4) принцип національної мови нотаріального діловодства. Систему нотаріальних органів становлять:

1) державні нотаріальні контори;

2) державні нотаріальні архіви;

3) приватні нотаріуси.

Міністерство юстиції України наділене правом відкривати і ліквідовувати нотаріальні контори, а відповідні управління юстиції-приватну нотаріальну діяльність.

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, пройшов стажування в державній нотаріальній конторі чи у приватного нотаріуса протягом шести місяців, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво на право займатися нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість.

Нотаріус не може перебувати в штаті інших державних, приватних, громадських підприємств та організацій, займатися підприємницькою і посередницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, за винятком викладацької та наукової.

На нотаріусів покладається вчинення нотаріальних дій в Україні. Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

У тих населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії вчинюються уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевих рад, а за кордоном - консульськими установами та дипломатичними представництвами України.

Крім того, до нотаріально засвідчених прирівнюються заповіти та доручення, засвідчені посадовими особами певних організацій за обставин, коли поблизу немає нотаріуса і разом з тим виникає потреба у вчиненні таких дій (наприклад - головні лікарі закладів охорони здоров'я та їх заступники з медичної частини, капітани морських суден, начальники експедицій, командири військових частин та деякі інші особи).

Нотаріальні контори та посадові особи мають право вчинювати тільки ті нотаріальні дії, які віднесені законом до їх повноважень.

Державні нотаріальні контори згідно зі ст...34 Закону України „Про нотаріат" мають право вчиняти 21 нотаріальну дію, основними з яких є:

1) посвідчення угод;

2) прийняття мір до охорони спадкового майна;

3) видання свідоцтв про право на спадщину;

4) накладення заборони відчужень нерухомого майна;

5) засвідчення вірності копій документів та виписок з них. Приватний нотаріус наділений правом вчинювати такі самі дії, як і

державний нотаріус, за винятком видачі свідоцтва про право на спадщину та вжиття заходів до охорони спадкового майна.

Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують правильність копій і виписок з документів, що зберігаються в справах (нотаріальні документи зберігаються в нотаріальних архівах 75 років).

Нотаріальні та прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених ст. 9 вищезазначеного Закону правил, с недійсними. Відмова у вчиненні нотаріальної дії чи неправильне її вчинення можуть бути оскаржені в суді.