1. законність (справи розглядаються і вирішуються судом відповідно до закону, всі учасники судочинства діють у суворій відповідності до їх прав і обов'язків, встановлених законом);

2. рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (до всіх застосовується одне й те саме законодавство, ніхто не має при цьому ніяких переваг і не піддається нія­ким обмеженням у правах);

3. забезпечення доведеності вини (у разі, якщо вину особи не юведено, вона вважається не винуватою; особа не зобо­в'язана доводити свою невинуватість, її вину мають доводити ті органи, які висунули обвинувачення);

4. змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5. підтримання державного обвинувачення в суді прокурором (прокурор від імені держави висуває обвинувачення проти підсудного у вчиненні злочину і водночас сприяє виконан­ню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний су­довий розгляд справи, винесенню законного і обгрунтова­ного судового рішення);

6. забезпечення обвинуваченому права на захист (співробіт­ники органів правосуддя зобов'язані роз'яснити обвинува­ченому право мати захисника або захищати себе особисто, надати йому можливість захищатися встановленими зако­ном засобами від обвинувачення, а також забезпечити охо­рону його особистих і майнових прав);

7. гласність судового процесу та його повне фіксування тех­нічними засобами (розгляд справ в усіх судах є відкритим за Ішнятками, чітко визначеними законом);

8. забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рі­шення суду, крім випадків, встановлених законом (закріп­иться можливість учасників судового процесу подати скаргу судам вищого рівня, які перевіряють законність і огрунтованість винесених вироків і рішень);

9. Обов 'язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.