10.Університет

Кожен із 50-ти штатів у цій великій країні має свій університет, а то і два. Серед них є дуже відомі – Йєльський, Гарвардський, Принстонський, Колумбійський. Навчання в усіх університетах США – платне. П’ятирічний курс навчання коштує в середньому 8-12 тисяч доларів залежно від обраного факультету. Навчання у престижних університетах у два-три рази дорожче. Університет штату Делавер є досить відомим. Його будівлі займають більшу частину міста Ньюарк, що лежить біля кордону з Мерилендом недалеко Делаверської затоки. Свою назву штат отримав від одноіменних річки та затоки, а ті в свою чергу від прізвища Лорда де ла Верра, першого губернатора Вірджинії. Його жителі пишаються тим, що Делавер першим у 1787 році ратифікував Конституцію США. Кольори штату – жовтий та синій. Їх видно всюди. Навіть номери на делаверських авто та автобусах є синього кольору із жовтими цифрами та написом “The First State” – “Перший штат”. Столицею Делавера є Доувер. Найбільшими містами – Вілмінгтон та Ньюарк.

Саме у Ньюарку і розташований університет. Власне кажучи, це і є місто, де все – будівлі, транспорт, торгівля, об’єкти розваг та відпочинку – підпорядковані студентам. Це ніби держава в державі із своєю мережею гуртожитків, магазинів, бібліотек, кабельним телебаченням, поліцією, транспортом, телефонною станцією, лікарнями. Щоб пройти пішки всю територію з університетськими об’єктами з одного кінця в інший, знадобиться півтори–дві години. Навчальні корпуси та більшість гуртожитків збудовано у однаковому стилі – щось подібне до Середньовічної Європи. Корпуси невеликі за розміром, переважно трьохповерхові. Доброчинність у США завжди цінувалася, багаті люди вважали за честь збудувати щось на свої кошти. Ось чому всі будівлі Делаверського університету названо на честь їх фундаторів – Парсона, Сміта, Гора, Дюпона. В усіх приміщеннях працюють кондиціонери, тому температура є на 15-18 градусів нижчою, ніж зовні. Всі аудиторії обладнано зручними меблями, технікою. На підлозі – м’яке покриття, так що деякі заняття ми проводили сидячи на ньому. Жалюзі на вікнах оберігають приміщення від сонця, але світло, яке горить всюди з ранку до вечора, іноді заважало. Всюди чистота і порядок, хоча прибиральниць нам не довелося побачити жодного разу.

Комп’ютерний центр займає окремий будинок. Тут безкоштовно можуть працювати всі студенти, які, до речі мають прямий доступ до мережі Інтернет. Комп’ютеризовано все, що тільки можна було комп’ютеризувати: бібліотеку, їдальню, гуртожитки, спортивний центр. Відразу по приїзді ми отримали дві магнітні картки та два ключі. Ключі – від кімнати у гуртожитку та поштової скриньки, картки – для входу у гуртожиток та універсальні. Універсальна – це ніби посвідчення особи. За її наявності можна було пройти у комп’ютерний центр, бібліотеку, їдальню, спортивний центр, басейн, взяти напрокат літературу, відеотехніку велосипед чи автомобіль. Все це фіксувалося на головному комп’ютері, оскільки спеціальна стрічка на вашій картці мала тільки ваші дані. Гуртожиток являв собою триповерхову будівлю з трьома входами з різних боків. Двері замкнено, але зліва знаходились інтерком та магнітний екран. Отже, гість міг зв’язатися з мешканцем будь-якої кімнати і той кнопкою на своєму телефоні відкривав вхідні двері. Мешканець же просто прикладав свою магнітну картку до екрану – і через одну-дві секунди двері відчинялися. Якщо ж їх не зачиняли протягом 15 секунд, вмикалася сирена.

З 9-ї до 15-ї години в гуртожитку працювала обслуга: в усіх кімнатах заправляли ліжка, виносили сміття, якщо треба, прибирали, щодня міняли рушники і забезпечували серветками, туалетним папером, милом, шампунем та одноразовими пластиковими стаканчиками. Кімната на двох – з ліжками, на яких регулювалася висота, письмовими столами та стільцями, шафою для одягу, умивальником, телефоном та кондиціонером. На дві такі кімнати був спільний санвузол – туалетна кабіна та душ. Крім 15-ти кімнат, на кожному поверсі були вітальні та кухні, а на першому – ще і пральня з платними пральними машинами та прасками. У вітальнях можна було організовувати вечірки: тут були м’які крісла, столики, телевізори. Кабельне телебачення транслювало програми на 55 каналах. З них на 8 – університетські програми, канал погоди, новин, мультфільмів, телеанонсів, спортивних програм. П’ять каналів транслювали програми іспанською мовою. Був окремий канал, який показував по черзі годинні телепрограми різними мовами народів світу. У вітальні нижнього поверху стояв комп’ютер, через який можна було зв’язатися з бібліотекою і отримати інформацію про наявність літератури, увійти в Інтернет, отримати повідомлення через e-mail. Зауважу, що кожен з нас мав свою скриньку e-mail, номер телефону та телефонну скриньку.

Кухня теж мала всі досягнення сучасної техніки: холодильники, електроплити, електрогрилі, мікрохвильову піч.

Приємні враження залишила робота у бібліотеці. За допомогою комп’ютерів можна було знайти будь-яку книгу, взяти її додому або на місці зняти ксерокопію чи відсканувати матеріал. Щось подібне було і в інших центрах при всіх факультетах.

Заняття проходили по півтори години з перервою у десять хвилин. На день таких занять могло бути два, три або чотири. У своєму розкладі ми мали лекції з мови, історії, літератури, Конституції США, економіки, методики викладання, суспільних наук, психології. Ці заняття важко назвати лекціями на зразок наших, де викладач говорить по темі, робить висновки, а студенти тільки нотують. Американські викладачі приносять уже надруковану інформацію, швидко вводять у курс справи і організовують обговорення, дискусію, практичне заняття, залишаючи при цьому право на висновки самим студентам. Були заняття і незвичайні - з рольовими іграми, малюванням, піснями, танцями; була зустріч із справжнім індіанцем із племені Лінейп, відвідування занять з іноземцями, перегляд фільмів, анкетні опитування.

У вільний час можна було сходити у відкритий басейн, на тенісні корти, льодовий стадіон, кінотеатр. Наша група мала у розпорядженні двох опікунів з венами, які за нашим проханням могли завезти всю групу до парку, на пляж або до великих торгівельних центрів.

На закінчення, в будинку урочистих подій нам вручили дипломи. Церемонія відбувалася у двох невеличких залах без зайвої помпезності. У першій залі, як це і прийнято тут, - стіл з бутербродами, шампанським, десертом, кавою. У другій біля каміну з канделябрами стояв столик, навколо нього – крісла. Розпорядниця курсів, американська німкеня Бербл Шумахер, швидко вручила дипломи, з усіма поспілкувалася, побажала щасливої дороги додому і оголосила церемонію завершеною.

На цьому шеститижневе перебування у Делавері 70-ти вчителів з Казахстану, Киргизії, Росії, України та Узбекистану завершилося.

Пояснення

Ратифікувати – прийняти, затвердити.

Фундатор – особа або організація, на кошти яких створюється фонд.

E-mail – (з англ. electronic mail) – електронна пошта.

Телефонна скринька – пристрій на телефонній станції, який зберігає повідомлення

осіб, що дзвонили під час вашої відсутності.

Сканування – миттєве зняття копії друкованого тексту або малюнку та

перенесення її (копії) на будь-який комп’ютерний носій інформації,

наприклад, дискету.

Вен – (з англ. van) – мікроавтобус на 14-15 осіб.

Канделябр – підставка для свічок.

Завдання

1. Дай пояснення виділеним словам.

2. Знайди на карті штат Делавер та склади про нього усну розповідь.

3. Склади розповідь про навчання в університеті.