Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Видкриваемо Америку (1999).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
05.11.2018
Размер:
321.54 Кб
Скачать

4.Подорож

Колумб та інші мореплавці дісталися свого часу Америки морським шляхом через Атлантику. З кінця ХХ століття європейці подорожують до Нового Світу виключно літаками. Безліч повітряних ліній поєднують сьогодні Америку з містами нашого континенту. З Борисполя є щоденний безпосередній рейс до Нью-Йорка, але організатори нашої подорожі обрали інший шлях. Варто зазначити, що найбільшими транзитними аеропортами у Європі є Франкфурт у Німеччіні та Відень у Австрії. Саме через австрійську столицю пролягав наш шлях до США.

Спочатку пасажири проходять митний контроль. Тут можна пройти двома коридорами – червоним та зеленим. Якщо особа не має при собі золота, коштовностей, виробів мистецтва, історичних цінностей, дорогої відеотехніки і вивозить з України не більше однієї тисячі доларів , вона може сміливо іти через зелений коридор. Там митний догляд здійснюється вибірково. Якщо ж у митній декларації ви зазначили щось із вищеназваного, варто пройти через червоний коридор, де вас попросять показати задекларовані речі. Далі відбувається рентгенконтроль валіз та перевірка на наявність зброї. Спеціальний пристрій у брамі, крізь яку ви проходите, реагує на всі металеві речі, подаючи сигнал, і контролер просить вас показати ці речі.

Далі відбувається реєстрація квитків та оформлення багажу. Службовець аеропорту повертає вам корінець квитка, де вказано ваше місце, обов’язково поцікавившись, палите ви чи ні. До речі, на рейсах, що тривають понад три години, палити у літаках заборонено. Місця позначаються таким чином: число означає номер ряду, а літера – ваше місце. У ряді може бути чотири або вісім місць, це залежить від типу літака. Крім того, місця, які знаходяться у передній частині літака, називаються бізнес-класом, у задній – економ-класом. Вартість квитка у бізнес-класі є вищою, оскільки там вільніше та й обслуга першочергова. У 1998 році квиток з Києва до Вашинґтона коштував 750$. Цей же службовець приймає ваш багаж і відправляє на погрузку. Вага не повинна перебільшувати 20 кг, на інших авіалініях – 32 кг. Далі – паспортний контроль і очікування у спеціальній залі, де є місця для сидіння, бар, безкоштовні журнали та безплатний туалет. Коли оголошують посадку, треба пройти до ґейту, де у вас ще раз попросять показати корінець квитка. Спеціальний пристрій видірве в нього частину, залишивши посадочний талон. Службовець запросить вас пройти у двері, до яких приєднано “рукав”, що веде прямо до входу в літак. Ми мали квиток на рейс за маршрутом Київ – Вашинґтон з пересадкою у Відні та Нью-Йорку. Загальна відстань – близько 10 тисяч кілометрів. Політ виконувався авіакомпанією ”Austrian Airlines”. Червоний та білий – кольори національного прапора Австрії, ось чому стюардеси, які зустрічали нас у літаку, були вдягнені в уніформи червоного кольору та мали на собі білі панчохи.

У літаку – великий вибір газет англійською, німецькою, італійською та французькою мовами. Їх можна брати в необмеженій кількості. Стюардеса проводить кожного пасажира до відповідного місця, допомагає покласти у спеціальний відсік сумку та зручно розміститися. Потім вам дає навушники, які треба включити у гніздо на поручнях крісла. Під час польоту по 12 каналах транслюються різні програми. Перший та другий – це звук з моніторів англійською та німецькою мовами відповідно. Було дві програми австрійської класичної музики, канал поп-музики 60-70-х років, решта каналів - сучасна музика, поезія та програми різних радіостанцій. Приємно вразило те, що до старту літака у його салоні лунали вальси Штрауса. Перед стартом тихо відкрилися монітори, на яких можна було побачити, як себе поводити у разі катастрофи. Потім по радіо до пасажирів звернувся капітан. Він говорив пристойною англійською, а потім німецькою мовами. Протягом польоту монітори показували карту маршруту та інформацію про висоту польоту, температуру за бортом, швидкість літака, відстань від Києва до Відня у кілометрах та милях. Крім того, транслювалися фільми про Австрію, мультфільми та рекламні відеокліпи. Середня висота польоту становила 10-11 км, швидкість – 900 км/год.

У Віденському аеропорту літак приземлився з точністю до хвилини. Приміщення аеропорту влаштовано так, що транзитні пасажири без зайвого клопоту з паспортним контролем переходять до зали очікування з відповідним ґейтом. Після сорока хвилин було оголошено посадку на літак до Нью-Йорка тієї ж авіакомпанії. Політ тривав більше 8 годин. На кожному місці лежали запакована ковдра, навушники, газети та набір, який складався зі шкарпеток, одноразової зубної пасти та щітки. Решта потрібних для гігієни речей – паперові рушники, туалетний папір та рідке мило – були в кожному з чотирьох туалетів, що знаходилися у хвостовій частині літака. Двічі за 8 годин польоту стюардеси розносили обід та вечерю. Спочатку пропонували в необмеженій кількості мінеральну воду, чотири ґатунки соків, прохолоджувальні напої, сухе вино, пиво. Через півгодини розносили обід, розігрітий у мікрохвильовий печі. Тут можна було вибирати рибну або м’ясну страву. В комплекті, крім цієї страви, були булочки, масло, сир, овочевий салат, перець, сіль, цукор, десерт – яблучний пиріг, вершки до кави, вологі та сухі серветки, виделка, ніж, ложка та зубочистки. Після обіду пропонували фрукти (яблука .банани, апельсини) та міцні напої (кріплені вина, бренді, коньяк). На десерт розносили чай та каву. Коли за європейським часом настала ніч, стюардеси закрили ілюмінатори. На моніторах час від часу показували карту польоту. Шлях пролягав над Німеччиною, Голландією, Англією, Шотландією, Ірландією, Гренландією, Канадою. За час польоту показали два художні фільми. Стюардеси весь час ходили салоном зі склянками води та соку. Тут я вперше зрозумів свою перевагу в тім, що володію німецькою. Коли австрійки чули від іноземця німецьку мову, вони ладні були виконати прохання вдвічі швидше та краще . В таких казкових умовах переліт минув швидко і приємно. За вікнами вже стали видніти океан, клаптики землі, а згодом і передмістя Нью-Йорка. Коли літак торкнувся злітної смуги міжнародного аеропорту JFK, всі пасажири зааплодували. При виході з літака нас, українців, вразило таке видовище: в обох салонах американські пасажири залишили після себе неймовірний безлад: зібгані газети, ковдри, шкарпетки та навушники було недбало кинуто на підлогу.

В приміщенні аеровокзалу потік пасажирів відразу чітко розділявся смугами на резидентів та нерезидентів США. Службовець служби еміграції та натуралізації швидко перевірив візу, паспорт та поставив відмітку про в’їзд до країни. Ми перейшли до ґейту, звідки стартував літак до Вашинґтона. Був пізній вечір. Речей своїх ми не бачили. Їх перевантажували з літака на літак без нашої

участі. Політ до Вашинґтона тривав менше години, ось чому стюардеси пропонували пасажирам тільки воду, соки, поп-корн та підсолені горішки. Близько опівночі літак пішов на посадку. Нічна столиця Сполучених Штатів являла собою море вогнів з прямими вулицями, якими рухалися тисячі автомобілів. У аеропорту Рональда Рейгана нас зустрічали співробітники ACCELS. Подорож Америкою розпочиналася.

Пояснення

Новий Світ – так європейці називають Американський континент.

Бориспіль – міжнародний аеропорт біля Києва.

Транзитний аеропорт - місце, де пасажир здійснює пересадку.

Митна декларація – документ, в якому особа заявляє про свою власність.

Рентгенконтроль – просвічування рентгенівським промінням багажу з метою виявлення

речей, заборонених для перевезення.

Гейт – брама (з англ.) – вихід з аеропорту, який веде до літака.

Рукав” – конструкція, через яку пасажири потрапляють з приміщення аеропорту до літака,

не ступаючи на землю.

Austrian Airlines” - авіакомпанія “Австрійські авіалінії”.

Монітор – екран телевізора.

Штраус – австрійський композитор.

Транзитний пасажир – особа яка їде через певний пункт з пересадкою.

Ілюмінатори – вікна у салоні літака.

JFK – John Fitzgerald Kennedy, Джон Фітцджеральд Кенеді,

35-й Президент США (1961-1963), загинув у Далласі (Техас).

Резиденти / нерезиденти - громадяни США та іноземці, які постійно проживають в країні /

особи, які не проживають в США і не мають громадянства.

Служба еміграції та натуралізації – організація, яка займається прийомом емігрантів.

Віза – документ, який засвідчує дозвіл в’їзду до країни.

Рональд Рейган – 40-й Президент США (1981-1990).

Завдання

  1. Дай пояснення виділеним словам.

  2. Що ти довідався про Австрію?

  3. Як проходить посадка у літак міжнародного рейсу?

  4. Що б ти слухав по радіо та дивився по ТБ подорожуючи до Америки?

  5. Яке меню для пасажирів рейсу Київ – Франкфурт – Нью-Йорк ти склав би на

обід та вечерю? Чому?

Практична робота

а) Намалюй на карті схему повітряного шляху з Києва до Вашинґтона із позначенням

відстаней у кілометрах.

б) Опиши свій уявлений політ з Києва до Рейк’явіка.