7.Вашинґтон

Повернімося до Вашинґтона. Як для Америки, це не дуже велике місто, яке розташоване недалеко Східного узбережжя США з населенням 598,8 тисяч чоловік (1995рік). Воно знаходиться на території, яка називається Федеральна Округа Колумбія, і не належить жодному з штатів. Як і кожне велике місто, Вашинґтон розростається, тому зовсім не дивно, коли перед мостом через річку Потомак недалеко від центру міста бачиш велику таблицю з написом “Ласкаво просимо до Вірджинії”.

Місто було засноване як столиця нової держави ще наприкінці 18 століття за наказом Джорджа Вашинґтона. Вдячні американці назвали це місто іменем свого першого Президента.

Знайомство зі столицею почалося у нас з аеропорту Рональда Рейґана – великої казкової споруди, добре освітленої, чистої, зручної. Звідси літаки перевозять пасажирів до багатьох міст країни.

Ввечері місто сяє тисячами вогнів. Особливе освітлення мають національні святині - Капітолій, Білий Дім, президентські меморіали. Оскільки місто будувалося за спеціальним єдиним планом, вулиці в ньому розташовані паралельно одна до другої, утворюючи правильні квадрати кварталів. Ті, що простягаються з півдня на північ позначаються літерами A,B,C,D… і т.д., зі сходу на захід – числами 1,2,3,4…Павутиння вулиць, як промінь, перетинає проспекти – авеню, які зазвичай носять назви географічних об’єктів або імена видатних особистостей. Тут є багато площ та пам’ятників, усі пам’ятники невеликі, скромні, але промовисті – для американців все ж таки важливішою є пам’ять, а не розміри. Неподалік від готелю “Ембесі Світс” на невеликій площі стоїть середніх розмірів статуя молодого чоловіка на повний зріст. Надпис, Taras Shevchenko, Bard of Ukraine, говорить сам за себе. Мало хто з американців знає, хто такий Тарас Шевченко. Пам’ятник, як і дві православні церкви, спорудила на власні кошти нечисельна українська громада, яка проживає у Вашинґтоні та околицях. До речі, у центрі міста ви не побачите житлових будинків. Люди живуть у своїх власних на околицях, а більш заможні – за містом. На відміну від інших міст у Вашинґтоні багато зелені та квітів. Місто сяє чистотою та величчю. Помпезні будівлі міністерств, відомств, банків та державних установ збудовано у стилі Стародавніх Греції та Риму – з білого мармуру, з колонами, статуями та величними сходами.

До будь-якого району можна дістатися на метро. У Вашинґтоні цей вид транспорту дуже зручний і чистий. Вартість проїзду залежить від відстані. Вхід – за магнітними картками, які купуються в автоматах перед поїздкою. Вихід з метро – тільки через турнікети. Якщо ви проїхали більше, ніж за це заплатили турнікет, не випустить вас доти, доки ви не покриєте різницю у вартості квитка.

Одна з головних вулиць столиці Молл вміщує по обидві сторони одні музеї, які належать до Смітсоніен Інститьюшен. Ми відвідали Національний музей історії, Музей мистецтв, картинну галерею та Музей поштового зв’язку. Вхід до державних музеїв – безкоштовний. За плату можна найняти собі гіда або безкоштовно взяти радіотелефон-супроводжувач. Припустимо, у картинній галереї ви хочете отримати інформацію про якусь картину та її автора. Варто натиснути номер, яким позначено картину, та вибрати мову – і ви почуєте все, що вас цікавить англійською, іспанською, французькою, японською, китайською, арабською мовами. Як правило, в усіх музеях безкоштовно даються путівники та рекламні проспекти. Американці водять до музеїв своїх дітей, навіть немовлят. Як нам пояснили, тут не прийнято залишати дітей на бабусь та дідусів, коли йдеш до музею, театру або їдеш у відпустку. Багато людей – в інвалідних візках, для них зроблено все, аби почувалися рівноправними та не гіршими за інших: підйомники на сходах, спеціальні ліфти, кабіни та умивальники в туалетах, вуличні телефони, входи у громадському транспорті, місця на пішохідних переходах.

Будь-який американець чи іноземець може потрапити до святинь американської демократії – Білого дому та Капітолію. Перед поїздкою туди ми вдяглися відповідно, по-святковому, так, як це прийнято у нас. Американці ж не створювали собі зайвих клопотів. Більшість з них була у сандаліях на босу ногу, шортах або потертих джинсах, футболках або майках. Щоб потрапити до Білого Дому, треба пройти декілька ступенів контролю – особистого та власних речей. До кожної групи приєднується екскурсовод, який проводить вас приміщеннями Білого Дому. Можна побачити Овальний кабінет, їдальню, офіційну приймальню, бібліотеку, галявину, де влаштовуються урочистості та прийоми офіційних делегацій. У Капітолії, де працює американський парламент, нам вдалося побачити роботу Палати представників. Це почалася рівно о десятій ранку традиційною молитвою яку проголосив головуючий на засіданні.

Американці шанують своїх Президентів. Найвизначнішим – Вашинґтону, Лінкольну, Джеферсону та Рузвельту – споруджено меморіали. Десятки тисяч американців та іноземців приходять сюди щодня, аби торкнутися історії та вшанувати пам’ять визначних людей. Багато відвідувачів і на військових меморіалах Корейської та В’єтнамської воєн, на Арлінґтонському національному цвинтарі, де поховані солдати, які загинули у різні часи. На цьому ж цвинтарі знаходяться могили Президента Джона Ф. Кеннеді та його дружини Жаклін.

Різнобарвним є культурне життя вечірнього міста. Одного вечора нас відвезли до Національної опери. Тут вже всі були у вечірніх сукнях та костюмах. Квиток на трьохгодинну виставу залежно від місця коштує від 50 до 120 доларів. Коли йде вистава, суворо заборонено знімати відеокамерою або фотографувати. Пристрої на сцені миттєво визначають, де працює відеокамера, до вас підходять і просять вимкнути апаратуру, можуть і відібрати. Нам показали мюзикл “Регтайм”- зворушливу історію з чудовою грою акторів та гарною музикою. Поверталися ввечері. Частину шляху проїхали екскурсійним автобусом, решту – пройшли пішки. Місто сяяло вогнями реклами, відпочивали городяни, розважалися туристи, вкладалися спати на лавках бездомні. Багато ще можна розповідати про відвідини Пентагону, парад військових оркестрів на Пенсильванія авеню, фестиваль фольклорних ансамблів з різних країн світу на Молл, обіди в китайських та італійських ресторанах, візит в українське посольство. Але давайте залишимо столицю. В Америці є ще багато чого цікавого.

Пояснення

Вірджинія – штат США, який межує з округою Колумбія.

Капітолій – будинок американського парламенту.

Білий Дім - резиденція Президента США.

Турнікет – пристій для пропуску пасажирів у метро.

Смітсоніен – заклад, який об’єднує музеї науки, техніки та природознавства.

Заснований на кошти англійського хіміка Дж. Смітсона.

Овальний кабінет – робоче приміщення Президента США.

Палата представників – одна із палат американського парламенту, до складу якої

входить 435 депутатів.

Корейська війна – війна між Північною та Південною Кореєю у 1950-1953 роках. США

та інші члени ООН воювали на боці Південної Кореї.

В’єтнамська війна – війна між Півднем та Північчю В’єтнаму. (1964-73). Війська США

воювали на боці Півдня.

Арлінґтон – передмістя столиці (територія Вірджинії).

Мюзикл – музично – сценічний твір з використанням елементів оперети, балету,

опери та естради.

Пентагон – військове відомство США.(Будинок – у формі п’ятикутника).

Пенсильванія авеню – вулиця у Вашинґтоні, яка з’єднує Білий Дім та Капітолій.

Завдання

1. Напиши, що б ти в першу чергу відвідав у Вашинґтоні.

2. Перемалюй у зошит план центральної частини міста та познач об’єкти,

про які згадується у тексті.

3. Випиши у два стовпчики те, що тобі сподобалося і що не сподобалося з

розповіді про американську столицю.