Питання 2

Серед країн, що переходять від командно-адміністративної системи до ринкових відносин, визначилися три групи країн за особливостями шляхів переходу.

Перша група країн обрала шлях "шокової терапії". Суть цього радикального пере­ходу до ринку полягає в тому, що відбуваються прискорені перетворення в усіх сферах суспільного життя. Програма "шоко­вої терапії" передбачає прискорену лібералізацію цін та економіки загалом, радикаль­ну приватизацію державної власності, демонополізацію економіки, швидке форму­вання ринкової інфраструктури, особливо фінансової та макроекономічну стабілізацію.

Під лібералізацією економіки розуміють звуження державного контролю в багатьох сферах життя. Вона відбу­вається шляхом скасування директивного планування, відмови від обов'язкового державного замовлення на продукцію підприємств, переходу до формування оптових і роздрібних цін відповідно до попиту й пропозиції та ліквідації монополії зовнішньої торгівлі.

Попередня система директивного планування й адміністративного регулю­вання замінюється еко­номічним регулюванням. Прискорено формується ринкова інфраструктура, особливо фінансова, тобто нові механізми встановлення господарських зв’язків, зо­крема, товарні й фондові біржі, комерційні банки та інші фінансові посередники.

Приватизація економіки - це передання чи продаж на різних умовах державної або муніципальної власності приватним і колективним господарюючим суб’єктам. За радикальної стратегії переходу до ринку відбувається прискорена приватизація державної власності й перехід до приватної власності на землю. Це забезпечує приско­рене формування приватного сектора.

Демонополізація економіки означає припинення й обмеження монополістичної діяльності та одночасне сприяння формуванню ринкових відносин на основі роз­витку конкуренції й підприємництва.

Різкий перехід до ринкового типу ціноутворення в умовах товарного дефіциту, який залишився від командно-адміністративної системи спричиняє високу інфляцію. Тому одним із завдань пере­ходу до ринку є фінансова стабілізація, яка означає заглушення інфляції. Стабілізаційні заходи спрямовані на ліквідацію інфляційного потенціалу через проведення жорсткої грошово-кредитної політики.

"Шокову терапію" як шлях переходу до ринкових відносин обрали країни Центрально-Східної Європи - Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, а також країни Балтії. До позитивних результатів "шокової терапії" можна віднести фінансову стабілізацію, різке скорочення дефіциту державного бюджету, подолання товар­ного дефіциту і досягнення рівноваги на споживчому ринку, коли споживач може вільно купити будь-який товар, раціоналізацію співвідношення цін на окремі то­варні групи, підвищення позичкового процента понад рівень інфляції тощо. Про­те ці позитивні результати "шокової терапії" знецінюються різким зниженням життєвого рівня значних груп населення, скороченням інве­стиційного попиту і падінням обсягів виробництва, зростанням безробіття. Іншою моделлю перехідної економіки є модель ринкового соціалізму, яка застосовувалася у Китаї, в Угорщині та Юго­славії, у В'єтнамі.Перехід до ринкових відносин відбувається ево­люційним шляхом — через формування в надрах старої командно-адміністративної економіки ринкових компонентів. У результаті постає двосекторна модель еко­номіки, в якій поєднуються складові ринкової й директивної економік.

Характерною рисою еволюційного шляху є те, що реформи починаються в сільському господарстві — галузі, в якій зайнята переважна або значна частина на­селення країни. У цій галузі усуваються риси командної економіки, стимулюється приватна господарська ініціатива. Застосування цього шляху пере­ходу до ринку дало непогані результати в Китаї — виробництво споживчих благ швидко зростає на основі розширення приватного сектора. Третя група країн (Україна, Болгарія, Росія, Румунія та ін.) обрала проміжний шлях переходу до ринку. У цих країнах перехід до ринкової економіки здійснюється значно повільніше, ніж у країнах першої групи, але швидше порівняно з країнами другої групи. Тут не було усталених традицій ринкової економіки, а командна система сформувалася на базі традиційного виробництва. Ринкові реформи здійснюються повільно й суперечливо, бо в суспільстві відсутній консенсус з питання характеру перетворень. Унаслідок низки обставин у багатьох країнах цієї групи відбувся обвал обсягу національного виробництва та рівня життя населення.