Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політекономія Бабійчук .doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
04.11.2018
Размер:
2.05 Mб
Скачать

Питання 3

Закон попиту і пропозиції є основним законом ринку. Попит – це потреба в товарах, задоволена грішми. Попит на товар залежить від ціни. Чим вища ціна, тим менший попит. Залежність попиту від ціни називається законом попиту. На попит впливають і нецінові фактори:

- величина доходу (чим більший дохід, тим більший попит);

- кількість покупців на ринку ( чим більше покупців, тим більший попит);

- ціни на суміжні товари. Розрізняють два види суміжних товарів: товари-замінники – це товари, які можуть замінити один одного (масло і маргарин) і доповнювальні товари – це товари, які доповнюють один одного( фотоапарат і фотоплівка). Якщо зростає ціна на масло, то зростає попит на маргарин. Якщо зростає ціна на фотоапарат, то падає попит на фотоплівку;

- смаки і уподобання. Реклама здорового способу життя змінює уподобання споживачів і спричиняє зростання попиту на спортивний інвентар;

- природньо-кліматичні умови: в літній період зростає попит на товари літнього асортименту, в зимовий – навпаки. Кожен фактор впливає на обсяг попиту з певною силою. Цей вплив визначається за допомогою оцінки еластичності попиту. Еластичність – це відношення відносної зміни залежної змінної до відносної зміни функціонально пов’язаної з нею незалежної змінної. Розрізняють еластичність попиту за ціною, за доходами і перехресну еластичність. Цінова еластичність попиту – це ступінь чутливості cпоживача на зміну ціни. Між ціною і величиною попиту існує обернена залежність, яка ілюструється кривою попиту. На графіку попит відкладається по горизонталі, ціна по вертикалі . Крива попиту розташовується зліва на право, як знижувальна крива. Нахил кривої ілюструє еластичність попиту. Наближення кривої до вертикальної осі означає мляву реакцію споживача на зміну ціни.

Пропозиція - це сукупність товарів і послуг, які за певними цінами готові продати на ринку виробники. Пропозиція залежить від ціни. Чим вища ціна, тим вища пропозиція. Залежність пропозиції від ціни називається законом пропозиції. Пропозиція залежить також від нецінових факторів:

- технології: вдосконалення технології сприяє зростанню пропозиції;

- цін на ресурси: чим вище ціни на ресурси, тим менша пропозиція;

- очікуваної зміни цін у майбутньому: залежність аналогічна попередній;

- кількість продавців на ринку: чим більше продавців, тим більша пропозиція. Зв’язок між пропозицією і ціною ілюструється графіком пропозиції. На графіку пропозиція відкладається по горизонтальній осі, а ціна по вертикальній. Крива пропозиції має напрям з південного заходу на північній схід і характеризується підвищенням. Еластичність пропозиції показує, як зміниться пропозиція, якщо ціна зміниться на 1%. Еластичність пропозиції тим більша, чим більше крива наближається до горизонтальної осі . Еластичність пропозиції характеризує відносні зміни цін товарів та кількості їх, запропонованої до продажу. Якщо попит і пропозиція співпадають, то встановлюється ринкова рівновага. Це такий стан ринку, коли для продажу пропонується саме така кількість товару, яку споживач готовий кпити. Ціна в умовах рівноваги називається ціною рівноваги. На графіку ціна рівноваги зображається в точці в якій криві попиту і пропозиції перетинаються. Графік рівноваги попиту і пропозиції має такий вигляд.

На ринку можливе відхилення ціни від рівноважного рівня. Якщо ціна менша за ціну рівноваги, встановлюється дефіцит. Дефіцит характеризує певний стан ринку, коли платоспроможний попит перевищує пропозицію при фіксованому значенні ціни. Якщо ціна перевищує ціну рівноваги, встановлюється товарний надлишок. Товарний надлишок характеризує стан ринку, коли за певної ціни пропозиція товару на ринку перекриває платоспроможну потребу в ньому.

Про дію закону попиту і пропозиції свідчить по-перше те, що низькі ціни посилюють у споживачів бажання купувати товар за зниженими цінами. По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу знижувальної граничної корисності, то споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується. По-третє, підтвердженням цього є ефект доходу і ефект заміщення.

Семінарське заняття

Фінансовий ринок. Ринок робочої сили. Ринок засобів виробництва. Ринок предметів споживання. Ринок послуг. Ринок інтелектуальної власності. Ринок інформації.

Фінансовий ринок – це сукупність економічних відносин, які виникають з приводу купівлі-продажу фінансових ресурсів. Цей ринок формується на основі коштів підприємств, організацій і населення й обслуговує обіг платіжних коштів, кредитів, цінних паперів. Фінансовий ринок є короткостроковим (ринок грошей) і довгостроковим (ринок капіталу).

Ринок робочої сили – це сукупність економічних відносин, які виникають з приводу використання і купівлі-продажу робочої сили. Продаж робочої сили здійснюється в сфері обігу. Результати продажу фіксуються в контрактах, де визначаються обсяги і умови роботи, зарплата, тривалість оплачуваної відпустки.

Ринок засобів виробництва – це ринок спрямований на задоволення виробничих потреб. Його суб’єктами є фізичні та юридичні особи, що займаються економічною діяльністю. Об’єктами є предмети праці і засоби праці. Цей ринок передбачає економічну і юридичну відповідальність за виконання контрактів та поставок. Порушення їх призводить до банкрутства.

Ринок предметів споживання – це ринок, який призначений для задоволення фізіологічних та соціальних потреб людини. Цей ринок впливає на виробництво, змінюючи його структуру, ліквідовуючи диспропорції в економіці.

Ринок послуг – це ринок, на якому об’єктом купівлі-продажу є послуги. Це особлива споживча вартість, яка задовольняє потреби людей. Послуги є традиційні, нетрадиційні, матеріальні, нематеріальні.

Ринок інтелектуальної власності – це економічна категорія, яка виражає відносини між людьми з приводу створення і присвоєння об’єктів розумової діяльності (патентів, ліцензій, ноу-хау, наукових досліджень, комп’ютерних програм, рецептур тощо).

Ринок інформації – це сектор ринку, який обслуговує всі сфери людської діяльності. Без технічних засобів інформації і інформаційних систем неможливо підвищити добробут населення, забезпечити інтелектуальне зростання.