28
. Домогосподарства як суб’єкти ринкової ек-ки.
Дмогосподарство – особа чи група осіб, що об’днані спільним веденням домогосподарства. Їм належить надзвиичайно важлива роль у системі економічних відносин.
Задоволення потреб домогосподарства у матеріальних та нематеріальних благах виступає природною метою вир-ва. Попит домогосподарств є одним з найвагоміших компонентів сукупного попиту на кінцеві блага. Домогосподарства виконують в економіці три основні функції: споживання, постачання (є постачальниками трудових, а також грошових ресурсів, капіталу)
та заощадження. Отже, домогосподарство – це економічна одиниця, що забезпечує ек-ку факторами вир-ва і використовує зароблені на цьому кошти для поточного споживання товарів та послуг і заощадження з метою задоволення своїх потреб. Вважається, що воно виступає єдиним економічним суб’єктом і реалізує свої потреби як єдине ціле.
Економічна роль сім’ї у ринковій економіці досить важлива і складна. Сім’я вирішує різноманітні проблеми ведення домашнього господарства, сімейного бізнесу, відтворення робочої сили, забезпечення необхідного рівня споживчого попиту, формування споживчого потенціалу. Вирішення проблем сім’ї, яка веде домашнє господарство та займається підприємницькою діяльністю в умовах ринкової економіки, слід шукати у:
1 формуванні нових потреб і можливостей сім’ї;
2 створенні умов розвитку і реалізації економічних функцій сім’ї;
3 забезпеченні нормальних побутових умов сім’ї
4 підвищенні її соціально-економічного статусу.
26
Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку. Невідмінним компонентом підприємництва є персональна економічна, а не колективна адміністративна відповідальність за результати роботи. Підприємництво в усіх формах власності – це в сучасних умовах найефективніший шлях відходу від моновласності держави, її роздержавленні, подолання відчуження людини від власності. Суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями) є громадяни України та інших держав, необмежені законом у правоздатності та дієздатності; юридичні особи всіх форм власності, передбачених законом. Підприємець – завжди самостійний товаровиробник, або той, хто надає послуги.
Основні функції підприємництва:
1) мобілізація капіталу та інших виробничих ресурсів для досягнення найкращих результатів;
2) організація виробництва, збуту, реклами продукції, маркетингу, управління ними;
3) новаторство, обґрунтування і впровадження нових ідей і творчої ініціативи.
Основними принципами підприємницької діяльності є:
1. Вільний вибір видів діяльності.
2. Залучення на добровільних засадах майна та коштів юридичних осіб і громадян.
3. Самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів.
4. Вільний найм працівників.
5. Вільне розпорядження прибутком після внесення платежів, встановлених законодавством.
6. Самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності, використання належної підприємцю валютної виручки на власний розсуд.
27
Малий, середній і великий бізнес.
У теперішній. Західної ек-ці дрібний бізнес утворює найбільший сектор госп-ва. Найбільш типовими формами дрібного бізнесу стали система франчайзингу та венчурного підприємництва. Франчайзинг - система дрібних приватних фірм, які укладають контракт на право користування фабричною маркою великої фірми у своїй діяльності на певній території і в певній сфері. Вони мають пільги у вигляді знижок на ціни, допомога в доставці товарів. Дрібні фірми стають роздрібними продавцями продукції великих компаній. Такі контракти взаємовигідні: дрібні фірми отримують опіку, кредити, торгову зону від великих корпорацій, а останні економлять гроші, не витрачаючи їх на реалізацію власної продукції і крім того вони отримують регулярні платежі від своїх підопічних. Середній бізнес відіграє менш помітну роль. Він не готується, оскільки йому доводиться конкурувати як з великим, так і з дрібним підприємництвом, в результаті чого він або переростає у великий, або перестає існувати взагалі. Винятками є лише фірми-монополісти, які мають постійного споживача своєї продукції. Великий бізнес відрізняється більшою міцністю, ніж середній і дрібний. Його монопольне становище на ринку дає йому можливість виробляти дешеву і масову продукцію, розраховану на задоволення потреб широкого споживання.
25