Література

1. Закон України “ Про приватизацію майна державних підприємств”. – Закони України , Т.З, - К., 1996.

2. Державна програма приватизації. Затверджена Законом України “Про державну програму приватизації” від 18.05.2000р. № 1723. - Урядовий кур’єр, 22.06.2000.

3. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю. Політична економія. В 2-х частинах.- К.: ІЗМН, 1997.

4. Іванов М.Приватизація державної власності / Економіка України, №4, 2001.

5. Основи економічної теорії: Підручник. /За ред. Ніколенка Ю.В. В 2-х книгах.- К.: Либідь, 1998.

Тема 6. Товарне виробництво і товарно-грошові відносини

Методична мета: студенти повинні знати риси, причини та історичні умови виникнення товарного виробництва; суть товару і його властивості; суть і функції грошей; суть і причини виникнення інфляції; методи стабілізації валют; суть законів вартості і грошового обігу; вміти давати порівняльну характеристику товарного і натурального господарства; простого і капіталістичного товарного виробництва; пояснювати причини і етапи виникнення грошей; пояснювати соціально-економічні наслідки інфляції.

План

1. Товарне виробництво як основа ринкової економіки. Риси, причини та історичні умови виникнення товарного виробництва. Порівняльна характеристика товарного і натурального господарства.

2.Товар і його властивості. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі.

3. Виникнення, суть і функції грошей.

Література

Гальчинський А.С. Основи економічних знань: Навчальний посібник .— К .:

Вища школа, 1998.

Мочерний С.В., Симоненко В.К. Основи економічної теорії . – К.: Знання

2000.

Основи економічної теорії: Політекономічний аспект /Під ред. Климка Г.Н., Нестеренка В.П.— К.: Вища школа, 1998.

Основи економічної теорії. В 2-х книгах / Під ред. Ніколенка Ю.В.— К.: Либідь, 1998.

Питання 1

Історiї відомо два основних типи органiзацiї виробництва:

1. натуральне виробництво;

2. товарне виробництво.

Iсторично першою формою є натуральне виробництво.

Натуральне виробництво - це таке виробництво, при якому всi продукти працi створювалися для задоволення власних потреб. В умовах такого виробництва нiчого не продавалось i нiчого не купувалось, а все що вироблялось, тут же i споживалось. Вироблені продукти працi у виглядi конкретного блага є природною формою багатства. В натуральному господарствi економiка забезпечувала життєдiяльнiсть замкненої економiчної ланки. Якщо навiть певнi продукти працi iнколи обмiнювались на iншi, то цей обмiн був випадковим i не мав впливу на виробничу систему. В умовах натуральної форми органiзацїї суб’єктами, якi визначають, що виробляти, для кого виробляти, i як органiзувати виробництво, є власники-працiвники.

Наявнiсть цього виробництва пояснюється такими причинами:

1) низький рiвень розвитку продуктивних сил;

2) обмеженiсть мети виробництва;

3) залежнiсть людини вiд природи.

Натуральне виробництво характеризувалось такими ознаками:

1) замкнутий характер виробництва. Це означає, що панiвними економiчними вiдносинами були тi, що дiяли всерединi певної спiльностi. Кожне господарство спиралося на власнi виробничi ресурси i забезпечувало себе всiм необхiдним. У такому господарствi виконувалися всi роботи – вiд добування сировини до виготовлення готової продукцiї та її споживання;

2) унiверсальний характер працi. Це означає, що кожний працiвник усi роботи виконував за допомогою найпростiших знарядь працi. Був низький рiвень продуктивних сил, недостатнiй суспiльний подiл працi, мета виробництва обмежена;

3) прямi економiчнi зв’язки мiж виробництвом i споживанням. Виготовлений продукт використовувався самими виробниками. Вiдсутня приватна власнiсть на засоби виробництва. Натуральне виробництво було примiтивним, патрiархальним, замкнутим, вiдособленим. Натуральне господарство iснувало в усiх докапiталiстичних формацiях. Окремі елементи елементи натурального господарства мають мiсце і сьогодні (наприклад, виробництво на садово-городнiх дiлянках). Але уже в перiод розкладу первiснообщинного ладу зароджувалися умови для товарного виробництва. Такими умовами були:

1) поява суспiльного подiлу працi – спецiалiзацiя виробництва. Суспiльний подiл зумовлюється дiєю закону економiї робочого часу i приводить до пiдвищення продуктивностi працi, збiльшення виробництва продуктiв. На основi суспiльного подiлу працi виникають виробничi вiдносини не тiльки в сферi безпосереднього виробництва, але й в сферi обміну.

Вiдомi такi подiли працi:

• вiдокремлення землеробства вiд скотарства;

• вiдокремлення ремесла;

• виділення торгівлі в самостійну галузь.

З появою подiлу працi виникла потреба обмiнюватися результатами працi.

2) економiчна вiдокремленiсть виробникiв, як самостiйних власникiв засобiв виробництва. Це означає, що маючи свої знаряддя працi, виробники працюють самостiйно, присвоюють вироблений продукт, розпоряджаються ним на власний розсуд i є власниками. Економiчна вiдокремленiсть виробникiв вимагає товарного обміну. Вiдокремленiсть з сторони речової форми зумовлюється неоднорiдністю працi. Види працi вiдрiзняються своєю складнiстю, неоднаковим змiстом. З сторони суспiльної форми вiдокремленiсть зумовлена прагненням виробникiв присвоїти результати своєї i чужої працi.

Товарне виробництво – це така форма органiзацiї суспiльного виробництва, при якiй продукти працi виробляються для купiвлi-продажу на ринку, з метою задоволення потреб споживачiв.

Товарна форма виробництва є вiдкритою системою органiзацiйно-економiчних вiдносин, яка долає обмеженiсть потреб i сприяє розвитку суспiльних потреб, якi визначаються ринком. Обмiн товарiв вiдбувається на основi еквiвалентностi виробничих витрат через купiвлю-продаж продуктiв працi. Суспiльство визнає товар як такий, що задовольняє його потребу на ринку пiсля того, як його хтось купив.

Товарне виробництво у своєму розвитку пройшло двi стадiї:

1) бартерне господарство – це таке виробництво, при якому один товар обмiнювався на iнший товар без використання грошей.

2) грошове господарство – це таке виробництво, при якому обмiн товарiв здiйснювався за допомогою грошей.

Для товарного виробництва характернi такi ознаки:

• стихiйний характер виробництва;

• приватна власнiсть на засоби виробництва;

• повна економiчна самостiйнiсть i економiчна вiдокремленiсть виробникiв;

• суспiльний подiл працi;

• еквiвалентнiсть економiчних вiдносин;

• конкуренцiя;

• ринковi зв’язки мiж виробниками i споживачами;

• економiчна залежнiсть виробникiв i споживачiв;

• здiйснення економiчних процесiв у товарно-грошовiй формi шляхом купiвлi-продажу;

• задоволення потреб споживача;

• виробництво здiйснюється в розрахунку на вигоду.