- •1.Розкрити сутність категорій міжнародної економіки.
- •2.Сутність, предмет, рівні відкритості, основні складові міжнародної економіки.
- •3.Характеристика основних суб’єктів та особливостей середовища міжнародних економічних відносин.
- •4.Характеристика класичних теорій міжнародної торгівлі.
- •5.Характеристика альтернативних теорій міжнародної торгівлі.
- •6.Сутність, специфічні риси міжнародної торгівлі та її роль в системі світогосподарських зв’язків.
- •7.Характеристика видів міжнародної торгівлі за специфікою об’єкту, за специфікою взаємодії суб’єктів, за специфікою регулювання.
- •1.За специфікою об’єкту:
- •2.За специфікою взаємодії суб’єктів:
- •3.За специфікою регулювання:
- •8.Характеристика методів міжнародної торгівлі.
- •9.Характеристика видів та рівнів регулювання міжнародної торгівлі. Політика вільної торгівлі та протекціонізм.
- •10.Основні типи торговельної політики та їх характеристика. Характеристика торговельної політики промислово-розвинених країн.
- •11.Характеристика тарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Види мита. Сутність та значення ефективної тарифної ставки.
- •12.Характеристика основних методів оцінювання митної вартості товарів.
- •13.Характеристика нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі.
- •14.Ціноутворення в міжнародній торгівлі. Види цін та їх характеристика.
- •15.Сутність, структура та основні риси міжнародного ринку робочої сили.
- •16.Теоретичні основи та види міграційного руху населення.
- •17.Облік зовнішньої міграції.
- •18.Регулювання міграції в країнах світу.
- •19.Суть і структура світового ринку технологій.
- •20.Міжнародна ліцензійна торгівля.
- •21.Міжнародний ринок інжинірингових послуг.
- •24.Сутність, принципи, функції та форми міжнародного кредиту.
- •22.Характеристика основних форм іноземних інвестицій.
- •26.Характеристика основних форм міжнародного довгострокового та короткострокового позичкового капіталу.
- •23.Сутність та структура міжнародного ринку позичкового капіталу.
- •28.Зарубіжний досвід регулювання державного боргу.
- •29.Характеристика вільних економічних зон.
- •27.Характеристика основних форм інвестування (контрактні форми співробітництва, злиття і придбання підприємств, створення власних філій, дочірніх компаній, спільних підприємств).
- •30.33.Характеристика валютного ринку та його структури.
- •31.Основні етапи створення світової валютної системи.
- •32.Поняття валюти та її класифікація. Конвертованість валюти.
- •1) Емітента валютних коштів валюта поділяється на:
- •2) Ступеню конвертування валют
- •33.(30)Валютний ринок і його структура.
- •34.Валютні операції на світовому валютному ринку.
- •35.Види валютних курсів. Міжнародна валютна ліквідність: сутність, функції.
- •36.Структура сучасної світової валютної системи.
- •37.Сутність валютної політики та системи валютного регулювання.
- •38.Сутність, види та особливості міжнародних розрахунків.
- •40.Сутність інкасо як однієї з форм міжнародних розрахунків.
- •39.Сутність акредитиву як однієї з форм міжнародних розрахунків.
- •41.Платіжний баланс та його структура. Фактори впливу на стан та структуру платіжного балансу.
- •42.Методика мвф складання платіжного балансу країни.
- •43.Характеристика стадій економічної інтеграції.
- •44.Історія, структура та принципи функціонування європейського союзу.
- •45.Співдружність незалежних держав: цілі та структура.
- •46.Північноамериканська асоціація вільної торгівлі: особливості утворення, специфічні риси та перспективи
- •47.Чорноморське економічне співробітництво (чес): цілі, специфічні риси та структура.
- •50.Склад і сутність сучасних глобальних проблем людства.
- •1.Розкрити сутність категорій міжнародної економіки.
47.Чорноморське економічне співробітництво (чес): цілі, специфічні риси та структура.
Початок нової ери у житті Чорноморського регіону розпочався 25 червня 1992 року, коли глави держав одинадцяти країн-учасниць (Азербайджану, Албанії, Вірменії, Болгарії, Грузії, Греції, Молдавії, Румунії, Росії, Туреччини та України) прийняли "Босфорську Заяву" та підписали в Стамбулі (Туреччина) "Стамбульську Декларацію" про Чорноморське економічне співробітництво.
Пріоритетні напрямки та основні механізми взаємодії в межах ЧЕС, такі як:
-спрощення візового режиму;
-приведення до загального знаменника митних правил та інструкцій;
-уніфікація податкового режиму;
-заохочення розвитку співробітництва в різних галузях діяльності країн-учасниць ЧЕС, які представляють обопільний інтерес.
Основне завдання чорноморської інтеграції полягає у створенні режиму вільного руху товарів, послуг і капіталів з метою розширення виробничої кооперації та спільного підприємництва. Для цього, в першу чергу, передба-чається модернізація і створення інфраструктурних об'єктів (транспортних та інформаційних комунікацій), створення мережі банків і центрів ділового співробітництва, міжнародних інноваційних фондів. Актуальним завданням є створення міжнародного екологічного центру, включаючи наукові дослідження, екологічну освіту та обмін інформацією. Економічній інтеграції також сприятиме організація підготовки кадрів для ринкової економіки (міжнародні бізнес-школи, коледжі, діловий туризм). Очікується також, що нове, більш життєздатне економічне середовище регіону полегшить пошук шляхів політичного розв'язання конфліктів. Модель ЧЕС наголошує на поліпшенні стосунків між діловими колами країн-учасниць, сприянні прямим контактам між підприємствами, компаніями та фірмами не лише держав-учасниць ЧЕС, а й країн за межами угруповання.
Цілями ЧЕС є :
1.сприяння й заохочення індивідуальної та колективної ініціативи як важливого фактора досягнення задач, передбачених Декларацією 1992 року;
2.внесок у розвиток конкурентноспроможної ринкової економіки в ре¬гіоні Чорного моря;
3.збільшення потенціалу та інноваційної здатності підприємств та ство-рення, таким чином, нового виробничого потенціалу для двосторонніх та ба¬гатосторонніх ділових контактів.
Специфічність ЧЕС полягає в наступному :
•по-перше, ЧЕС як потенційно місткий внутрішній ринок зі значним науково-технічним потенціалом має перспективу стати і ключовим місцем торгівлі між Європою, Близьким Сходом та Азією;
•по-друге, це перше велике інтеграційне угрупування країн постконфронтаційного етапу розвитку світової економіки, яке може поєднати держави, що до останнього часу розвивалися, маючи різні політичні та економічні установки;
•по-третє, до ЧЕС увійшли новоутворені незалежні країни — колишні республіки СРСР, які вперше роблять спробу зінтегруватися на певній організаційній основі без явного домінування Росії, на відміну, наприклад, від економічного союзу на основі СНД. Крім того, участь у ЧЕС і Росії, і інших колишніх республік СРСР надає характерного колориту взаємовідносинам між країнами-учасницями.
Для опрацювання поточних питань збираються наради головних посадових осіб. Для успішного вирішення завдань, що стоять перед ЧЕС, необхідним є більш ефективний організаційний механізм, що забезпечить в комплексі роботу всіх його органів. Сьогодні в ЧЕС сформовані та функціонують більше 11 робочих груп, в тому числі з торгівлі та промислового співробітництва, банківської справи та фінансів, статистики, транспорту, зв'язку, енергетики, науки та техніки, екології, сільського господарства, туризму та інших питань.
Функції ЧБТР:
•сприяти розвитку міжрегіональної торгівлі, включаючи виробництво між країнами-членами;
•фінансувати промислові проекти і виробництва у країнах-членах;
•співпрацювати з міжнародними закладами і національними фінансовими агентствами в країнах-членах;
•надавати допомогу для розвитку і реформування економіки однієї з країн-членів;
•інвестувати проекти в економічній і соціальній сфері країн-членів, надаючи гарантії.
Членами ЧБТР можуть бути країни-учасниці ЧЕС, а також інші банки та фінансові організації.
Фонди, з якими працює ЧБТР, поділяються на звичайні та спеціальні. Звичайні включають: капітал банку, який створюється за рахунок платежу частки згідно Договору країнами-учасницями про внесення частки у вигляді суми повернених кредитів або гарантій. Спеціальні фонди створюються однією або кількома країнами. Механізм - залучення фінансових ресурсів з інших фінансових джерел, які не обговорені у Договорі ЧБТР.