16.Теоретичні основи та види міграційного руху населення.

Під відтворюванням населення розуміють історично і соціально та економічно обумовлений процес безперервного відновлення поколінь людей. Органічною частиною відтворювання населення є відтворювання ресурсів для праці.

В процесах відтворювання населення розрізняють види, типи і режими, а у відтворюванні ресурсів для праці крім того виділяють ще фази або стадії. Види відтворювання населення визначаються особливостями руху чисельності і складу населення в країні і її регіонах. Цей рух може бути природним, міграційним (механічним) і соціальним.

Природний рух населення є слідство народжуваності і смертності людей. Залежно від того, що з них переважає, утворюються природний приріст або природний спад населення. На величину і спрямованість природного руху населення впливають економічні, соціальні і біологічні чинники.

Соціальний рух населення виявляється в змінах різних соціальних структур: освітньої, професійної, національної і ін. В процесі відтворювання населення відбувається не тільки заміщення поколінь, але і формування його нової соціально-демографічної структури.

Чисельність і склад населення міняються не тільки унаслідок природних процесів народжуваності і смертності, але також в силу - механічного прибуття і вибуття населення шляхом переміщення його через межі адміністративно-територіальних утворень або держав з метою зміни місця проживання або місця роботи. Подібний рух населення викликається різними економічними, політичними, релігійними, побутовими і іншими причинами і пов'язане з серйозними змінами в положенні людей, їх статусі, перспективах життя.

За рахунок міграції люди вирішують свої проблеми пристрою життя, місця мешкання і роботи, реалізовуючи важливе право людини демократичного суспільства, відповідне загальновизнаним нормам міжнародного права і Конституції.

17.Облік зовнішньої міграції.

Найбільш прийнятним кількісним показником міжнародного переміщення трудових ресурсів є показники, які фіксуються в платіжному балансі.

Зауважимо, що з метою спрощення статистичного обліку нерезидентом вважається приватна особа, що перебуває в країні менше одного року. Якщо людина перебуває в країні більше року, то вона вважається резидентом. У статистиці платіжного балансу показники, пов’язані з міграцією робочої сили виступають частиною балансу поточних операцій і класифікуються за такими статтями:

–трудовий дохід, тобто виплати зайнятим, заробітна плата, отримані приватними особами нерезидентами за роботу, яку вони виконали для резидентів. До цієї категорії входять також усі виплати резидентів до пенсійних, страхових та інших фондів, пов’язані з наймом на роботу нерезидента;

–переміщення мігрантів – оціночний грошовий еквівалент вартості майна мігрантів, яке вони завозять, переміщуючись з країни в країну. При цьому вивіз майна емігрантів у натуральній формі показується як експорт товарів з країни, а його оціночний майновий еквівалент – за цією статтею;

–перекази працівників – грошові перекази та пересилка товарів мігрантами своїм родичам, які залишились на батьківщині. У випадку пересилки товарів враховується їх оціночна вартість. Перекази працівників становлять майже 62 %, трудові доходи – близько 31 %, переміщення мігрантів – приблизно 7 %. Принципова різниця між статтею «трудові доходи» (в окремих країнах має назву «виплати зайнятим») і статтями «переміщення мігрантів» та «перекази працівників» полягає в тому, що в статті «трудові доходи» враховуються доходи нерезидентів, тобто тих, що тимчасово (терміном до 1 року) знаходяться в цій країні. У статтях «переміщення мігрантів» і «перекази працівників» вказуються доходи і витрати резидентів, тобто мігрантів, які залишили батьківщину більше ніж на 1 рік. Ці дві статті («переміщення мігрантів» і «перекази працівників») об’єднуються в межах поточних операцій у групу приватних (неоплачених) безповоротних переказів.

На практиці облік тих чи інших міжнародних переказів ведеться за станом на момент перетинання кордону, що спричиняє неточності. Так, наприклад, людина поїхала за кордон з метою тимчасової роботи, а з якихось причин затрималась більше ніж на рік, ставши мігрантом. І навпаки, особи, які планували залишитись за кордоном назавжди, чиє майно було зареєстроване в статті платіжного балансу «перекази працівників», вирішили повернутись на батьківщину, не проживши за кордоном і року.