- •1.Розкрити сутність категорій міжнародної економіки.
- •2.Сутність, предмет, рівні відкритості, основні складові міжнародної економіки.
- •3.Характеристика основних суб’єктів та особливостей середовища міжнародних економічних відносин.
- •4.Характеристика класичних теорій міжнародної торгівлі.
- •5.Характеристика альтернативних теорій міжнародної торгівлі.
- •6.Сутність, специфічні риси міжнародної торгівлі та її роль в системі світогосподарських зв’язків.
- •7.Характеристика видів міжнародної торгівлі за специфікою об’єкту, за специфікою взаємодії суб’єктів, за специфікою регулювання.
- •1.За специфікою об’єкту:
- •2.За специфікою взаємодії суб’єктів:
- •3.За специфікою регулювання:
- •8.Характеристика методів міжнародної торгівлі.
- •9.Характеристика видів та рівнів регулювання міжнародної торгівлі. Політика вільної торгівлі та протекціонізм.
- •10.Основні типи торговельної політики та їх характеристика. Характеристика торговельної політики промислово-розвинених країн.
- •11.Характеристика тарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Види мита. Сутність та значення ефективної тарифної ставки.
- •12.Характеристика основних методів оцінювання митної вартості товарів.
- •13.Характеристика нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі.
- •14.Ціноутворення в міжнародній торгівлі. Види цін та їх характеристика.
- •15.Сутність, структура та основні риси міжнародного ринку робочої сили.
- •16.Теоретичні основи та види міграційного руху населення.
- •17.Облік зовнішньої міграції.
- •18.Регулювання міграції в країнах світу.
- •19.Суть і структура світового ринку технологій.
- •20.Міжнародна ліцензійна торгівля.
- •21.Міжнародний ринок інжинірингових послуг.
- •24.Сутність, принципи, функції та форми міжнародного кредиту.
- •22.Характеристика основних форм іноземних інвестицій.
- •26.Характеристика основних форм міжнародного довгострокового та короткострокового позичкового капіталу.
- •23.Сутність та структура міжнародного ринку позичкового капіталу.
- •28.Зарубіжний досвід регулювання державного боргу.
- •29.Характеристика вільних економічних зон.
- •27.Характеристика основних форм інвестування (контрактні форми співробітництва, злиття і придбання підприємств, створення власних філій, дочірніх компаній, спільних підприємств).
- •30.33.Характеристика валютного ринку та його структури.
- •31.Основні етапи створення світової валютної системи.
- •32.Поняття валюти та її класифікація. Конвертованість валюти.
- •1) Емітента валютних коштів валюта поділяється на:
- •2) Ступеню конвертування валют
- •33.(30)Валютний ринок і його структура.
- •34.Валютні операції на світовому валютному ринку.
- •35.Види валютних курсів. Міжнародна валютна ліквідність: сутність, функції.
- •36.Структура сучасної світової валютної системи.
- •37.Сутність валютної політики та системи валютного регулювання.
- •38.Сутність, види та особливості міжнародних розрахунків.
- •40.Сутність інкасо як однієї з форм міжнародних розрахунків.
- •39.Сутність акредитиву як однієї з форм міжнародних розрахунків.
- •41.Платіжний баланс та його структура. Фактори впливу на стан та структуру платіжного балансу.
- •42.Методика мвф складання платіжного балансу країни.
- •43.Характеристика стадій економічної інтеграції.
- •44.Історія, структура та принципи функціонування європейського союзу.
- •45.Співдружність незалежних держав: цілі та структура.
- •46.Північноамериканська асоціація вільної торгівлі: особливості утворення, специфічні риси та перспективи
- •47.Чорноморське економічне співробітництво (чес): цілі, специфічні риси та структура.
- •50.Склад і сутність сучасних глобальних проблем людства.
- •1.Розкрити сутність категорій міжнародної економіки.
46.Північноамериканська асоціація вільної торгівлі: особливості утворення, специфічні риси та перспективи
Північноамериканська економічна інтеграція зумовлена глобальними змінами в системі світових господарських зв'язків, що набули характеру стійкої планетарної тенденції. Вона є продуктом прогресуючого процесу інтернаціоналізації господарського життя, взаємопроникнення і взаємопереплетення національних економік, значна частина яких перетворилася в потужні продуктивні сили, що переросли можливості внутрішнього сукупного попиту й активно шукають нових ринків (товарів, послуг, капіталів, новітніх технологій) за межами власних державних кордонів.
Найбільше розвиненим інтеграційним угрупованням у Північноамериканському регіоні є НАФТА – Північноамериканська асоціація вільної торгівлі, утворена в січні 1994 р. США, Канадою, Мексикою (назва НАФТА складається з перших букв слів North American Free Trade Association). Якщо говорити про витоки формування НАФТА, то вони обумовлені вже зазначеними планетарними тенденціями, конкретизованими в посиленні економічної взаємозалежності й поглибленні взаємопроникнення трьох північноамериканських держав. Саме на цих засадах на Північноамериканському континенті виникає прообраз майбутнього єдиного господарського комплексу, в якому національні економіки (Мексики, Канади і США) інтегруються і починають функціонувати як складові єдиної господарської системи в зародковому її вигляді.
У Північній Америці імпульси до створення господарського комплексу йшли знизу вверх, від прагнення до співробітництва на мікрорівні, між американськими та канадськими компаніями. Одночасно в 80-і роки, початку 90-х років йшов процес взаємопроникнення економік США і Мексики. Звичайно ж, Канада не могла залишитися осторонь мексикансько-американського зближення: вона приєднується до переговорного процесу, який завершився у вересні 1992р. підписанням тристоронньої угоди про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі – НАФТА. Кожна із трьох країн-учасниць має свої економічні інтереси в НАФТА і, звісно, кожна з них плекає надію за допомогою вільної торгівлі реалізувати ці інтереси.
Інтеграційні процеси в НАФТА в порівнянні з ЄС відрізняють: домінуюче положення в північноамериканському економічному регіоні США, слабка взаємозалежність економік Канади і Мексики і пов'язана з цими процесами асиметричність економічної взаємодії США, Канади, Мексики. Специфічність НАФТА визначається низкою характеристик, котрі певною мірою відрізняють її як від західноєвропейської, так і від інших моделей міжнародної економічної інтеграції.
По-перше, Північноамериканська зона вільної торгівлі має континентальні масштаби. У світовому господарстві – це перше інтеграційне угруповання з такою характеристикою
По-друге, країни, існує чималий розрив у рівнях економічного розвитку країн-членів, що ускладнює створення єдиного господарського комплексу. Наприклад, обсяг ВВП у 1996 р. склав (у млрд. дол.) у США - 6785, у Канаді - 607, у Мексиці - 608. Але якщо по ВВП на душу населення, продуктивності праці і ряду інших основних економічних показників Канада наблизилася до рівня США, то Мексика значно відстає і від США, і від Канади.
По-третє, яскраво вираженим центром Північноамериканської зони вільної торгівлі залишаються США – світовий лідер з величезним науково-технічним, технологічним потенціалом та конкурентоспроможною економікою.
По-четверте, угода має широкомасштабний характер: вона охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами-інтегрантами, інвестиційну діяльність, розширює вільний рух капіталів, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо.
По-п'яте, країни-члени НАФТА є водночас і атлантичним, і тихоокеанськими, вони майже рівновіддалені від двох інших потужних світових економічних регіонів – Західної Європи та Азіатсько-Тихоокеанського регіону, що дає можливість рівномірно розвивати економічні зв'язки з ними і суттєво впливати на розвиток цих зв'язків.