- •1.Розкрити сутність категорій міжнародної економіки.
- •2.Сутність, предмет, рівні відкритості, основні складові міжнародної економіки.
- •3.Характеристика основних суб’єктів та особливостей середовища міжнародних економічних відносин.
- •4.Характеристика класичних теорій міжнародної торгівлі.
- •5.Характеристика альтернативних теорій міжнародної торгівлі.
- •6.Сутність, специфічні риси міжнародної торгівлі та її роль в системі світогосподарських зв’язків.
- •7.Характеристика видів міжнародної торгівлі за специфікою об’єкту, за специфікою взаємодії суб’єктів, за специфікою регулювання.
- •1.За специфікою об’єкту:
- •2.За специфікою взаємодії суб’єктів:
- •3.За специфікою регулювання:
- •8.Характеристика методів міжнародної торгівлі.
- •9.Характеристика видів та рівнів регулювання міжнародної торгівлі. Політика вільної торгівлі та протекціонізм.
- •10.Основні типи торговельної політики та їх характеристика. Характеристика торговельної політики промислово-розвинених країн.
- •11.Характеристика тарифних методів регулювання міжнародної торгівлі. Види мита. Сутність та значення ефективної тарифної ставки.
- •12.Характеристика основних методів оцінювання митної вартості товарів.
- •13.Характеристика нетарифних методів регулювання міжнародної торгівлі.
- •14.Ціноутворення в міжнародній торгівлі. Види цін та їх характеристика.
- •15.Сутність, структура та основні риси міжнародного ринку робочої сили.
- •16.Теоретичні основи та види міграційного руху населення.
- •17.Облік зовнішньої міграції.
- •18.Регулювання міграції в країнах світу.
- •19.Суть і структура світового ринку технологій.
- •20.Міжнародна ліцензійна торгівля.
- •21.Міжнародний ринок інжинірингових послуг.
- •24.Сутність, принципи, функції та форми міжнародного кредиту.
- •22.Характеристика основних форм іноземних інвестицій.
- •26.Характеристика основних форм міжнародного довгострокового та короткострокового позичкового капіталу.
- •23.Сутність та структура міжнародного ринку позичкового капіталу.
- •28.Зарубіжний досвід регулювання державного боргу.
- •29.Характеристика вільних економічних зон.
- •27.Характеристика основних форм інвестування (контрактні форми співробітництва, злиття і придбання підприємств, створення власних філій, дочірніх компаній, спільних підприємств).
- •30.33.Характеристика валютного ринку та його структури.
- •31.Основні етапи створення світової валютної системи.
- •32.Поняття валюти та її класифікація. Конвертованість валюти.
- •1) Емітента валютних коштів валюта поділяється на:
- •2) Ступеню конвертування валют
- •33.(30)Валютний ринок і його структура.
- •34.Валютні операції на світовому валютному ринку.
- •35.Види валютних курсів. Міжнародна валютна ліквідність: сутність, функції.
- •36.Структура сучасної світової валютної системи.
- •37.Сутність валютної політики та системи валютного регулювання.
- •38.Сутність, види та особливості міжнародних розрахунків.
- •40.Сутність інкасо як однієї з форм міжнародних розрахунків.
- •39.Сутність акредитиву як однієї з форм міжнародних розрахунків.
- •41.Платіжний баланс та його структура. Фактори впливу на стан та структуру платіжного балансу.
- •42.Методика мвф складання платіжного балансу країни.
- •43.Характеристика стадій економічної інтеграції.
- •44.Історія, структура та принципи функціонування європейського союзу.
- •45.Співдружність незалежних держав: цілі та структура.
- •46.Північноамериканська асоціація вільної торгівлі: особливості утворення, специфічні риси та перспективи
- •47.Чорноморське економічне співробітництво (чес): цілі, специфічні риси та структура.
- •50.Склад і сутність сучасних глобальних проблем людства.
- •1.Розкрити сутність категорій міжнародної економіки.
15.Сутність, структура та основні риси міжнародного ринку робочої сили.
Світовий (міжнародний) ринок праці — це система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту. Ці відносини склалися у зв'язку з нерівномірністю розміщення робочої сили по країнах світу та відмінностями в її відтворенні на національному рівні. В умовах глобалізації виробництва, зростання взаємозалежності в сучасному світі національні ринки праці дедалі більше втрачають свою замкненість та відокремленість. Між ними виникають транснаціональні потоки робочої сили, котрі набирають постійного, систематичного характеру.
Виникнення і розвиток міжнародного ринку робочої сили є результатом зростання міжнародної мобільності двох головних факторів виробництва — капіталу і праці. Підвищення міжнародної мобільності капіталу в соціальному плані означає, що він пред'являє тепер попит не тільки на робочу силу країни свого базування, а й на іноземну робочу силу, яка нерідко має певні переваги порівняно з національною (більш дисциплінована, менш вибаглива щодо оплати праці і т. д.).
У структурі міжнародного ринку праці вирізняються два найзначніші сегменти. Перший сегмент охоплює робочу силу, яка характеризується відносно постійною зайнятістю, стабільністю трудових навичок, високим рівнем кваліфікації й зарплати, а також доволі чіткою ієрархією кваліфікації. Це загалом привілейований шар працівників з розвинутих країн, а також країн із середнім рівнем розвитку.
Другий доволі великий сегмент міжнародного ринку праці — робоча сила, яка походить з районів світу з відносно низьким рівнем економічного розвитку. Серед цих працівників треба вирізнити специфічний загін так званої нелегальної робочої сили, чималі потоки якої спрямовуються в індустріальні країни, зокрема США. До цієї категорії працівників можна приєднати також «екологічних біженців», котрі через катастрофічні природні умови (наприклад, посуха) змушені покидати свої насаджені місця, шукати роботу в інших країнах та регіонах.
Риси міжнародного ринку праці:
по-перше, суттєво збільшився лаг між проходженням економікою промислове розвинутих країн нижчої кризової точки і початком поліпшення ситуації на ринку робочої сили. Цей розрив для США в останньому циклі першої половини 90-х років склав одинадцять місяців, тоді як у період криз 1974—1975 рр. і 1980—1982 рр. скорочення безробіття йшло практично слідом за поліпшенням економічної кон'юнктури;
по-друге, нетиповою для фази пожвавлення є мляве зниження таких показників використання робочої сили, як чисельність змушених працювати неповний робочий тиждень, а також чисельність тих, хто претендують на робочі місця, але припинили активні пошуки роботи. В попередні цикли чисельність цих категорій робітників у міру виходу економіки з кризи швидко знижувалась;
по-третє, ситуація на ринку праці впродовж останнього десятиліття характеризується різким звуженням можливостей для звільнених повернутися на попереднє місце роботи.