Екзаменаційний білет №____8___

8.Криві „доход - споживання".

Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань та переваг а й від рівня доходу. Відомо, що збільшення доходу призводить до переміни бюджетних ліній праворуч і вверх. Крива "дохід—споживання" показує, як кількість товару X змінюватиметься залежно від зміни доходу споживача. Характер кривої "доход—споживання" буде залежати від оцінки товару споживачем.

Нормальні товари – це такі товари, які людина споживає у більшій кількості, коли зростає її дохід. Неякісні товари – це такі товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача. Тому для норм. товарів крива «д-с» матиме зростаючий характер, а для неякісних – спадний. Разом з тим є група товарів, яка не належить ні до нормальних, ні до неякісних товарів- нейтральні. Обсяги їх споживання не залежать від рівня доходу споживача(це наприклад сіль). Крива «д-с» для таких товарів матиме вигляд вертикальної прямої лінії.

38. Економічні наслідки монополізму.

Найсуттєвіші економічні наслідки чистої монополії такі:

1. Монополіст вважає за доцільне продавати менший обсяг продукції та призначати вищі ціни, ніж це зробив би конкурентний виробник. Тому, з одного боку, суспільство пере­витрачає певну кількість ресурсів, оскільки рівноважний обсяг ви­робництва не збігається з мінімальним рівнем середніх витрат. З іншого боку, споживачі змушені сплачувати свого роду монопольний податок, оскільки ціни на продукцію вста­новлюються вищі, ніж середні витрати на виробництво. Цей "пода­ток" становить економічний прибуток монополіста.

2. Середні витрати монополіста, як правило, не збігаються з середніми витратами конкурентної фірми. Середні витрати монополіста (АТС_м) можуть бути як нижчими, так і вищими, ніж у конкурентної фірми (АТС_к).

Оскільки монополіст — це, як правило, велике підприємство, то на розмірі середніх витрат може позначитися ефект масштабу (рис. 8.6). Інколи нижчі середні витрати навіть з урахуванням еко­номічного прибутку, який закладає у ціну монополіст, можуть транс­формуватися у нижчі ринкові ціни на продукцію монополіста по­рівняно з цінами конкурентної фірми. Однак така ситуація скла­дається досить рідко.

У монополіста фактичні витрати фірми для будь-якого обсягу ви­робництва, як правило, більші, ніж мінімально можливі. Це явище називається Х-неефективністю. Воно пояснюється такими причи­нами:

а) цілі менеджерів монополіста не збігаються з метою мінімізації витрат. Вони можуть: реалізувати завдання зростання фірми, нерахуючись з витратами; ухилятися від надмірного ризику, пого­джуючись на більші витрати; брати на роботу некомпетентних друзів та родичів тощо;

б) монополіст припиняє пошук нових технологій, які мінімізують ви­грати;

в) монополія змушена нести додаткові витрати, пов'язані із збе­реженням свого монопольного становища. Це можуть бути як офіційні (легальні) платежі за придбання патентів, ліцензій, так і неофіційні (нелегальні) витрати на підкуп посадових осіб, тиск на постачальників ресурсів тощо.

3. Монополія суперечливо впливає на науково-технічний про­грес. З одного боку, масштаби монополії дають змогу виділяти значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку нових тех­нологій. Однак у чистого монополіста немає постійних стимулів до науково-технічного прогресу, тому він може дозволити собі бути неефективним.

4. Чистий монополіст має можливість проводити цінову дис­кримінацію. Вона відбувається тоді, коли певний продукт реалізується більше, ніж за однією ціною, і ці відмінності не пов'язані з відмінностями у витратах. Продавець-монополіст може застосову­вати цінову дискримінацію за умови, що він має змогу виділити різні групи покупців та якщо первинний покупець не може перепродувати товар чи послугу. Так, електропостачання населенню та підприємствам в Україні відбувається за різними тарифами.

Таким чином, монополізм має суперечливі економічні наслідки. Однак незаперечним є те, що він підриває конкуренцію як основу ринкового саморегулювання. Тому однією з функцій держави в сучасних умовах вважається обмеження монополізму, підтримка кон­курентного середовища.

Задача Якщо скорочення ціни на 1% призводить до зростання обсягу попиту на 2%, яким буде попит з огляду на еластичність?

Розвязок: За формою еластичності попиту за ціною Ed=Q/P; Ed=2/(-1)=-2. Так як Ed>1, то попит еластичний.

Поточна ціна – ціна в означений період часу на базовому підприємстві на момент її реєстрації.

Попит - відношення між ціною та кількістю блага, яке споживачі хочуть і можуть купити за певний період часу.