Екзаменаційний білет №____7___

7.Функція корисності та криві байдужості. Карта кривих байдужості.

Корисність — це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або від будь-якої діяльності.

Економічна теорія виходить з того, що між корис­ністю та кількістю споживаних продуктів існує пев­ний функціональний зв'язок. Його відображає функ­ція корисності, як співвідношення між обсягами спожитих товарів та послуг і рівнем корисності, якого досяг споживач: U= f(Q_x ,Qy,..., Q_n )

де U — корисність; Q_x, Q_y, Q_n , — обсяги відповідних спожитих товарів.

Крива байдужості— це всі ті комбінації товярів, які забезпечу­ють однаковий рівень задоволення. Набір товарів, що відповідає координатам точки N5, забезпечує рівень задоволення споживача біль­ший, ніж будь-який набір, що належить кривій бай­дужості. Однак можна знайти інші набори, що мають таку саму корисність, як і набір у точці N5 Тому че­рез будь-яку точку, що відповідає певному набору то­варів, можна провести криву байдужості. Ці криві утворюють карту кривих байдужості.

Карта кривих байдужості має певні властивості:1.Набори товарів на кривих, більше віддалених від початку координат, відповідають вищому ступеню споживацького задоволення, ніж ті, що лежать на менш віддалених кривих.2.Криві байдужості не перетинаються.

37. Аналіз цінової політики монополістів (найпоширеніші помилки).

Інколи складається помилкове уявлення про цінову політику монополіста. Найпоширенішими є такі помилки:

1. Монополіст намагається встановити найвищу ціну. Ця по­милка ґрунтується на неусвідомленні того, що збільшення ціни для монополіста обертається зменшенням обсягів продажу. Насправді монополіст не має за мету максимізацію ціни, а шукає такий її рівень, що забезпечив би йому максимальний прибуток.

2. Чим більша різниця між ціною реалізації продукції та середні­ ми витратами на виробництво одиниці продукції, тим більший при­буток отримує монополіст. Це твердження справедливе лише відносно доходності з одиниці продукції. Монополіст ставить за мету максимізувати загальний прибуток. Його максимізація не завжди збігається з максимізацією продукту з одиниці продукції. Отже, для монополіста привабливіший той варіант, який максимізує його загальний прибуток, хоча при цьому можна і не мати максимальний прибуток з одиниці продукції.

3. Монопольне становище на ринку завжди гарантує беззбит­кову діяльність. Для монополіста існуватиме варіант беззбиткової діяльності у тому випадку, якщо крива попиту перетинатиме криву середніх витрат. Так буває найчастіше, оскільки, як правило, крива попиту на продукцію монополіста має досить еластичну ділянку з великим кутом нахилу. Однак легко уявити ситуацію, коли крива попиту проходить нижче, ніж крива середніх витрат, не маючи з нею жодних спільних точок (рис. 8.5).

Така ситуація складається тоді, коли монополіст продовжує ви­пускати продукцію, попит на яку різко впав. Навіть якщо якесь підприємство було б сьогодні абсолютним монополістом з вироб­ництва рахівниць чи примусів, то це не гарантувало б йому беззбиткової діяльності.

Задача Визначте коефіцієнт цінової еластичності, якщо ціна банківської послуги зросла з 1,5 грн. до 2 грн., а обсяг попиту скоротився з 1000 до 900 послуг.

Розв’язок: еласт. попиту за ціною Еd=(Q/P)*((P1+P2)/(Q1+Q2)); Ed=((900-1000)/(2-1,5)*((2+1,5)/(900+1000))=-0,37; [Ed]<1, то попит нееластичний. Відповідь: [Ed]=0,37.

Виробничі можливості - можливості суспільства з виробництва економічних благ за умови повного та ефективного використання усіх наявних ресурсів і наявної технології.

Ставка ЗП – це ціна, виплачувана за використання праці.