53. Характеристики груп та команд в організації:структура обов'язків,норми поведінки, згуртованість,формальне і неформальне лідерство.

Структура обов'язків

Кожна особа в команді має свої обов'язки або ролі, які виконує для досягнення цілей групи.. Структура обов 'язків групи - це набір визначених обов 'язків та взасмозв 'язки між цими обов язками, що їх члени групи чи команди визнають та сприймають. Структура обов 'язків формується внаслідок невизначеності, конфлікти та непосильність виконання ролі.

Внутріиіньорольовий конфлікт може виникнути, коли особа отримує протилежні команди з різних джерел за умов виконання однієї ролі. Внутрішньопосильний конфлікт трапляється, коли одне джерело дає чіткі, однак протилежні повідомлення,. Конфлікт між особою та роллю назріває внаслідок суперечностей між вимогами ролі та цінностями особи, ставленнями та потребами.

Непосильність виконання обов'язків коли менеджер дає працівникові кілька розпоряджень одночасно, чим збільшує звичайне навантаження, то, напевно, працівник не зможе виконати це

Норми - це стандарти поведінки, що їх групи або команди приймають для своїх членів. Менеджери інколи використовують норми для удосконалення діяльності організації. Норми однієї групи не завжди можна використати для іншої. У деяких випадках трапляються відмінності в нормах всередині групи або команди. Дотримання норм залежить від чотирьох груп чинників. По- перше, чинники, пов'язані з групою, - важливі. По-друге, початкові стимули, які підказують поведінку, можуть відобразитися на дотриманні норм. По-третє, здатність особи дотримуватися норм визначають індивідуальні риси. Соціалізація - це узагальнене дотримання норм, яке трапляється, коли особа переходить зі стану аутсайдера до інсайдера.

Третьою важливою характеристикою команди є згуртованість. Згуртованість - це ступінь, до якого члени лояльні та віддані групі. У згуртованій групі члени працюють разом, підтримують і довіряють один одному і, загалом, успішно досягають визначеної мети. Чинники які можуть збільшити рівень згуртованості у групі або команді. Одним із найсильніших с міжгрупова конкуренція. Коли дві або більше групи прямо змагаються. По-друге принадність групи посилює згуртованість. По-третє, згуртованість може збільшити сприятлива оцінка цілої групи аутсайдерів.

Багато функційних груп та команд мають формального лідера - того, кого призначає організація або ж вибирають члени групи. Неформальний лідер - це особа, яка виконує функції лідера, однак її права на це формально не визнані. Формальний та неформальний лідери у будь-якій групі або команді можуть бути поєднані в одній особі, а можуть бути і різними людьми.

54.Порівняльна характеристика формальних і неформальних груп у менеджменті

Формальні групи-це такі групи що створюються за наказом керівництва для виконання конкретних виробничих або управлінських функцій. В основу формування таких груп покладено вертикальний і горизонтальний поділ праці в організації.

Неформальні групи-це такі групи, створення та функціонування яких не передбачалося організацією, вони виникають спонтанно.

Метою формальної групи є ефективність, прибуток, неформальних- задоволення соціальних потреб,потреб у безпеці. Створення формальної групи планується організацією, неформальної- створюється спонтанно. Комунікації формальної групи це формальні канали, неформальної це формальні та неформальні канали. Лідер формальної групи призначається організацією неформальної-висувається групою. Міжособистнісні стосунки формальної групи встановлюється на основі виробничих завдань, неформальних- розвивається спонтанно. Вплив на членів формальної групи-грошові винагороди, влади, неформальної-персональний вплив. Контроль формальної групи полягає у покаранні , грошових винагородах, у неформальних діють громадські санкції.-

.55. Природа,причини і складові організаційних конфліктів

Конфлікт -це суперечності між двома або більше особами, групами або організаціями, він може бути порівняно несерйозним або дуже глибоким, короткочасним або тривалим стосуватися роботи або особи. Конфлікт виявляється по-різному. Люди можуть змагатися один з одним, сприймати один одного вороже, кричати або звільнитися. Групи можуть згуртуватися разом, щоб захистити популярних членів або позбутися непопулярних. Організації можуть шукати правового виходу зі скрутного становища.

Якщо конфліктом можна керувати за допомогою конструктивних методів, то він, без сумніву, є корисним для організації. Однак коли погіршуються робочі стосунки і конфлікт сягає межі розколу, то він стає небезпечним і його потрібно вирішувати.

Причини конфліктів:розподіл ресурсів, різниця у цілях,взаємозалежність у досягненні результату, різниця в уяві та цінностях,незадовільні комунікації, різниця у віці,досвіді, манері поведінки,різка зміна подій чи умов.