35. Влада і лідерство. Основні форми влади в організації.

Влада - це спроможність впливати на поведінку інших.. В умовах організації, звичай­но, є п'ять різновидів влади: легітимна, винагороджувальна, примусова, референтна та експертна'.

Легітимна влада. Легітимна влада - це влада, надана згідно з організаційною ієрархією людям, які займають відповідні посади за організаційною структурою. Ме­неджер може дати завдання своєму підлеглому, а підлеглий, який відмовиться вико­нати його, може отримати догану або навіть бути звільненим. Такі наслідки є резуль­татом законної влади менеджера, якою він наділений у цій організації.

Винагороджувальна влада. Винагороджувальна влада - це влада давати або утримувати нагороди. До нагород, які може контролювати менеджер, належать під­вищення заробітної платні, преміальні виплати, рекомендація для просування по служ­бі, похвала, визнання, а також цікаві завдання.

Примусова влада. Примусова влада передбачає досягнення згоди шляхом психо­логічної, емоційної чи фізичної загрози або тиску. В минулому фізичний примус в організаціях був доволі звичним явищем. Сьогодні ж його обмежено словесними чи письмовими доганами і зауваженнями, дисциплінарними стягненнями, штрафами, переведенням на нижчу посаду і непоновленням угоди про працевлаштування.

Референтна влада. На відміну від легітимної, винагороджувальної і примусової влади, які порівняно конкретні і грунтуються на об'єктивних аспектах організаційного життя, референтна влада є абстрактною. Вона полягає в ототожненні, наслідуванні, лояльності або харизмі. Сподвижники можуть з прихильністю ставитися до лідера, який має подібні риси характеру, підготовку, освіту або життєву позицію, оскільки вони певною мірою себе з ним ототожнюють.

Експертна влада. Експертна влада грунтується на інформації або спеціальних знаннях. Менеджер, який знає як повестися з ексцентричним, проте важливим клієнтом, учений, що здатний досягти важливого технічного прориву, про який інші компанії можуть тільки мріяти, чи секретарка, яка знає як подолати бюрократичну тяганину, - всі вони мають експертну владу над будь-ким, хто потребує їхньої допомоги.

36.Підходи до лідерства на основі виділення лідерських рис.Теорія Гізеллі

П‘ять якостей, які характеризують лідера:  розум та інтелектуальні здібності;  панування та домінування над іншими; впевненість в собі; активність та енергійність; знання справи. Однак, ці п‘ять рис повністю не пояснюють виникнення лідера. Багато людей з цими якостями так і залишались послідовниками. Більш пізнє вивчення привело до виділення чотирьох груп лідерських якостей: фізіологічні, психологічні чи емоціональні, розумові чи інтелектуальні та особистісно- ділові . До фізіологічних відносять такі якості людини, як зріст, вага, статура, зовнішній вигляд чи показність, енергійність рухів та стан здоров‘я. Звичайно, в якійсь мірі може існувати зв‘язок між наявністю цих якостей та лідерством

Психологічні чи емоціональні якості проявляються на практиці головним чином через характер людини. Вони мають як спадкоємну, так і виховну основи. Вроджені задатки – це першооснова психічних якостей, які, в свою чергу, бувають двоїстого характеру:  - психічні якості, які не або слабко піддаються корекції (прагнення до лідерства, схильність до ризику, темперамент); - психічні якості, які піддаються удосконаленню (рівень та структура інтелекту, довільна пам‘ять, адаптабельність) Вивчення розумових чи інтелектуальних якостей і їх зв‘язки з лідерством проводилось багатьма вченими, і взагалом їх результати співпадають в тому, що рівень цих якостей у лідерів вище, ніж у нелідерів.

Особистісно-ділові якості носять в основному характер набутих та розвинутих у лідера навичок та вмінь у виконанні своїх функцій.

Намагання визначити особливий набір рис характеру та розумових здібностей, притаманних керівнику, мали сумнівний успіх. Едвін Гізеллі, який присвятив аналізові цієї проблеми більше 20-ти років наукових пошуків дає таке скорочене резюме (табл. 1).

Таблиця 1. Шкала найбільш суттєвих характеристик керівника за Гізеллі

	Характеристики	Ступінь важливості
А	Авторитарні нахили	100
М	Професійні досягнення	76
А	Рівень освіти	64
М	Самореалізація	63
Р	Самовпевненість	62
Р	Рішучість	61
М	Відсутність потреб у захисті	54
Р	Походження із робітничого середовища (знання всіх його особливостей)	47
А	Ініціативність	34
М	Відсутність фінансової залежності	20
М	Бажання володіти владою	12
Р	Зрілість	5
Р	Фізичні дані	0

Буквами позначено:

A - професійні навички; Р - персональні характеристики; М - мотивуючі фактори; 100 - дуже важлива характеристика; О - немає ніякого значення у створенні образу.

Проте оптимальне поєднання індивідуальних характеристик керівника та особливостей керованої ним групи дозволяє різко підвищити показники продуктивності колективу.