51. Утворення радянської адвокатури

Відбулося відповідно до «Положення про адвокатуру»від2 жовтня 1922 року.

Це була частина судової реформи.

Положення передбачало створення при губернських радах суддівколегій захисників з цивільних і кримінальних справ. На членів колегій захисників покладалось завдання судового захистуі участі в організації і діяльності юридичних консультацій.

Їх склад затверджувався губвиконкомом за поданням відділу юстиції. Закон не дозволяв суміщення посади члена колегії ззаняттям іншої посади (крім виборних і професорсько-викладацькихпосад у вузах).

51. Система органів влади й управління усрр після утворення срср

Утворення СРСР відбулося 30 грудня 1922 року, коли на І з’їзді рад СРСР прийняли Декларацію про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, яка затвердила затвердила Договір про утворення СССР.

Але фактично цей договір був не легітимним: його не було ратифіковано, остаточний текст не було розроблено, і міжнародною угодою він не став.

Твердження про те, що Перший з’їзд Рад СРСР створив Союз Радянських Соціалістичних Республік, не відповідає дійсності. Замість затвердженої процедури міждержавного договору було сформовано внутрішній документ — Конституцію СРСР.

Конституція СРСР була прийнята 31 січня 1924 р на ІІ Всесоюзному з’їзді Рад.

Її основу становили Декларація про утворення СРСР і Договір про утворення СРСР.

Виникла необхідність прийняття нової Конституції УСРР. На період до її прийняття в УСРР діяли органи, проголошені Конституцією 1919 року:

Визначалися структура і компетенція органів вищої державної влади, якими був

• вища влада – з’їзд Рад, який мав збиратись не менше 2 разів на рік;

• ВУЦВКР(рад), який мав функції вищої влади у перервах між з’їздами тобто він фактично підміняв з’їзд Рад

• Президія ВУЦВКР  коли ВУЦВКР перейшов на посесійний режим роботи на початку 1920р.

• Рада Народних Комісарів, яка формувалась та відповідала перед з’їздом Рад;

• галузеві органи управління – Народні Комісаріати.

• на місцях –

а) з’їзди рад;

б) виконавчі комітети, утворені з’їздами;

в) ради депутатів на місцях – міські, селищні та сільські.

В організації та діяльності Всеукраїнських з’їздів Рад, ВУЦВК і Раднаркому не було поділу на гілки влади. Навіть Раднаркому було надано право вида­вати закони.

XI Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові 15 травня 1929 р. затвердив нову Конституцію УСРР (1929 року).

Нею встановлювалися такі ж самі органи влади, оскільки ця Конституція була прийнята на основі Конституції 1919. Єдина зміна  ВУЦВКР перейменовувався на ВУЦВК.

51. Конституція усрр 1929 р.: її характеристика і значення.

ЇЇ прийняли через те, що до попередньої Конституції 1919 р. довелося внести багато правок. Так відбулося тому, що у 1922 було створено СРСР, а в 1924  його конституцію. Тому Конституцію УСРР необхідно було узгодити з союзною.

ЇЇ розділи називалися поділами.

Перший поділ містив загальні засади: УСРР є соціалістична держава, заснована на диктатурі пролетаріату та владі рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.

Другий поділ «Організація радянської влади» містив дві частини з підрозділами:

1. Органи центральної влади:

а) Всеукраїнський з’їзд Рад – вищий законодавчий орган влади в державі, мав скликатися 1 раз на 2 роки (раніше – щорічно);

б) Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) – обирався з’їздом як постійно діючий посесійно законодавчий орган влади;

в) Президія ВУЦВК діяла між сесіями ВУЦВК і мала теж законодавчі функції як орган верховного правління  вперше було визначено її компетенцію

г) Рада Народних Комісарів – уряд держави складався з галузевих наркоматів на чолі з наркомами, очолювався головою РНК;

д) Народні комісаріати УСРР – на них покладалося галузеве управління і законодавча ініціатива;

2. Органи місцевої влади – ними проголошувалися:

а) з’їзди рад;

б) виконавчі комітети, утворені з’їздами;

в) ради депутатів на місцях – міські, селищні та сільські.

Визначалася їхня компетенція.

Новими були поділ III- «Про виборчі права», поділ IV «Про бюджет УСРР», а також статті про наявність у складі УСРР Молдавської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки та про столицю держави м. Харків.

Значення: вона створила юридичне підґрунтя для подальшого державо- та законотворення в УСРР, особливо для кодифікації права у1922-1927 pp.