63. Наростання кризових явищ в економічному і суспільно-політичному житті урср в іі рог. 60-80-х ро. ХХст.

Період з ІІ рог. 60 до 80-х ро. ХХ ро. в історії усього СРСР(в т.ч. УРСР) називається періодом «застою». Це не означало, що УРСР припинила розвиватися, це означало що усі сфери життя (економіка, політика, суспільство, ідеологія) охопила криза.

Період застою був перехідним від періоду відлиги до перебудови.

Його початок  жовтень 1961 року  22-ий з’їзд КПРС, який прийняв нову Програму партії — переходу до комунізму.

• Перші десять років(1961-1971) відводилися на створення « матеріально-технічної бази комунізму»,

• наступні (1971-1981) – на вступ у комунізм.

Передбачалось формування безкласового суспільства і передача функцій держави Радам депутатів трудящих.

В жовтні 1964 Хрущова усунули від влади. До влади прийшли Леонід Брєжнєв  Генсек ЦК КПРС, Косигін  Голова Ради Мінстрів.

У 1965 р. почалися «Косигінська реформи»  економічні реформа на чолі з О. Косигіним.

Реформи були приречені, бо вони намагались поєднати дві взаємовиключні економічні системи: адміністративно-командну і ринкову.

У 1967 р. була висунута концепція «розвинутого соціалізму». Вона стверджувала, що неможливо здійснити негайний «скачок» у комунізм. Повинен пройти час, у продовж якого соціалізм повинен розвиватися на власній основі. Саме такий соціалізм називається «зрілим», «розвинутим».

З 1972 року економічна реформа припиняється.

Наростання кризових явищ в економічному житті:

-       дефіцит товарів;

-       відмова або повільне запровадження нових технологій;

-       невисока якість більшості товарів;

-       переважно екстенсивний шлях розвитку економіки;

Наростання кризових явищ суспільно-політичному житті:

-       ріст престижності професій, посад, які дають змогу отримувати нетрудовий дохід;

-       наростання споживацьких настроїв;

-       недієздатність законодавчих органів, всі найважливіші питання вирішувалися у вузькому колі вищого партійного керівництва;

-       корупція у вищих ешелонах влади: хабарництво, криміналізація, просування по службовій драбині за принципом знайомства, родинних зв`язків, особистої відданості;

-       посилення репресій проти інакомислячих (дисидентів)  неосталінізм.

63. Конституція урср 1978 р. Її характеристика і значення

ЇЇ характеристика.

• Складалася з 10 розділів.

• Була майже точною копією Конституції СРСР 1977 р.

• Більшість статей Конституції 1978 р. мала декларативний характер, вони ніколи не були закріплені відповідними законами. Наприклад, гарантовані права і свободи. Республіка проголошувалася суверенною, а основною ознакою цьогосуверенітетуназивалося право зносин з іншими державами. Гарантією суверенітету нібито була норма на право вільного виходу з СРСР, хоча закону і механізму виходу не існувало.

• Стаття 6 встановлювала політичну монополію у державі єдиної комуністичної партії.Отож створення інших партій було неконституційним і вело засобоюпритягнення до кримінальної відповідальності.

• Ради депутатів трудящих перейменовувалися на Ради народних депутатів.

Значення:

• вона офіційно встановлювала концепцію «розвинутого соціалізму»  неможливо здійснити негайний «скачок» у комунізм. Повинен пройти час, у продовж якого соціалізм повинен розвиватися на власній основі. Саме такий соціалізм називається «зрілим», «розвинутим»;

• вона мала пропагандистський характер  її обговорення мало на меті подальшу пропагандистську роботу над прищепленням народам СРСР ідей з концепції «розвинутого соціалізму»

• вона мала узаконити монополізм комуністичної партії в усіх сферах суспільного життя, узаконити «зрощення» партійних і державних структур.