Розвиток радянського права в 30-ті роки
В ці роки в галузі кримінального і кримінально-процесуального права відбулися серйозні деформації, які повністю зруйнували гарантії прав особистості в кримінальному судочинстві.
Основою радянського цивільного права стала соціалістична власність. Вона створювалась шляхом відібрання приватної власності на корсить держави, націоналізації землі, фабрик, заводів, транспорту.
НПА УСРР(УРСР) копіявалися з права Радянської Росії.
Формувався тоталітарний режим контроль Компартії над усіма сферами життя.
Соціально-економічні й політичні наслідки колективізації в Україні в 30-х ро. Хх ро.
Колективізація це примусове об’єднання приватних селянських господарств у колективні (колгоспи, радгоспи, артілі тощо .
До 1929 вона була добровільною, після насильницькою.
В Україні вона здійснювалася з 1919 до 1940-х роки.
Наслідки колективізації:
Соціально-економічні:
Голодомор 1932-33 рр. в УСРР
Було отримано засоби для індустріалізації продуктами, що виробляли селяни, харчувалися робітники заводів.
Село стало дешевим джерелом поповнення державного бюджету.
за обсягом виробництва важкої промисловості Україна випередила ряд розвинутих європейських краї
Політичні:
встановлення повного контролю комуністичного режиму над сільським господарством «державне» закріпачення селян;
Знищено господаря на селі
Пакт Молотова-Ріббентропа, таємний протокол, їхня суть і наслідки
Пакт Молотова-Ріббентропа це договір про ненапад між Німеччиною і СРСР, що був укладений 23 серпня 1939 року роголош закордонних справ Молотовим зі сторони СРСР і Мінстром ЗС Ріббентропом зі сторони Німечччини.
Суть пакту полягала у тому, що СРСР відтягнув початок Другої світової війни з Німеччиною.
Наслідки пакту:
Він зірвав на певний час спроби західних держав зіштовхнути між собою Німеччину й Радянський Союз, проте об’єктивно сприяв Німеччині в розв’язанні нової агресії в Європі.
відвернув напад Японії на СРСР і війну Радянського Союзу на два фронти.
Представники Японії й Італії були невдоволенні договором.
СРСР дістав можливість зміцнити обороноздатність країни.
Таємний протокол до пакту це додатковий договір про сфери впливу Німеччини і СРСР в Єропі.
Суть таємного протколу полягала в тому, що до «зони впливу» Радянського Союзу «в разі політико-територіальних змін» було віднесено Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву, Бессарабію; межі «зон впливу» СРСР та Німеччини в Польщі були поділені по лінії рік Нарев — Вісла — Сан.
Наслідки таємного протоколу:
Польщу було окуповано СРСР і Німеччною
СРСР відступився від проголошених принципів зовнішньої політики таємний протокол до договору торкався інтересів і цілісності інших держав
Зміни в органах влади та управління урср в роки Великої Вітчизняної війни
Відповідно
до Конституції УРСР 1937 року встановлювалися
такі органи державної
влади:
В роки Великої Вітчизняної зміни в органах державної влади УРСР, як і по всьому СРСР, вібувалися через необхідність оборони від Німеччини.
22 червня 1941 Німеччина напала на СРСР, а саме на УРСР. Було запроваджено військовий стан.
В кінці червня 1941 створено Державний Комітет Оборони(ДКО) Постановою Президії Верховної Ради СРСР, РНК СРСР та ЦК ВКП(б). Це був вищий орган державної влади на час війни.
Він був надзвичайним, тобто неконституційним органом влади. Його очолював Сталін.
ДКО видавав обов`язкові для організацій і громадян постанови і розпорядження.
На місцях(тобто в УРСР):
Призначався уповноважений ДКО один на всю УРСР.
Діяли міські комітети оборони у прифронтових і обложених ворогом містах.
Рада з евакуації при ДКО. В УРСР цю роботу проводили уповноваженні Ради та евакуаційні пункти. Вони проводили евакуації промислових підприємств у східні райони СРСР
Ставка Верховного головнокомандування. Вона здійснювала стратегічне керівництво збройними силами за вказівками ДКО. ЇЇ очолювавав також Сталін. Це забезпечувало узгодження роботи ДКО і Ставки.
Ради фронтів, армій, військових округів. Їм передавалася влада в галузі оборони, забезпечення громадського порядку. Вони сторювалися на територіях, де оголошувався військовий стан.
ВР УРСР і місцеві ради. Вони припинили свою посесійну роботу, томущо більшість депутатів перебували на фронті.
Президія Верховної Ради УРСР. ЇЇ роль під час війни зросла: вона указами і постановами вводила воєнний стан, проголошувала мобілізація, затверджувала зміни в законодавстві.
Раднарком. Він продовжував працювати керував Наркоаматами.
Наркомати. Президія ВР УРСР утворила ряд нових наркоматів. Наприклад, танкової промисловості.
Виконкоми місцевих рад. Вони продовжували діяти: проводили певну роботу, спрямовану на будівництво оборонних споруд, створення місцевої протиповітряної оборони, керували перебудовою підприємств оборонної промисловості
Суди й прокуратура. Обласні суди реорганізовувались у військові трибунали, а районні, міські і обласні прокуратури – у районні, міські і обласні військові прокуратури.
У зв’язку з окупаціє військової адмінстрацції
Німеччиною України центральні органи влади УРСР вимушені були евакуюватися спочатку в Саратов, а згодом — в Уфу і Москву.