63. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.

Діяльність УРСР на міжнародній арені після Другої світової війни характеризується тим, що вона знову стала суб’єктом міжнародного права.

Під час Другої світової війни керівництво СРСР дійшло висновку про необхідність посилити зовнішньо­політичну діяльність Радянського Союзу шляхом безпо­середньої участі в ній союзних республік.

У 1944 р. було відновлено Наркомат закордонних справ УРСР. До входження УСРР до СРСР він існував.

У 1946 р. — його перейменовано в Мінстерство закордонних справ УРСР  тому що така назва використовувалась в інших країнах.

УРСР не прейшла до самостійного здійснення зовнішньої політики  ці питання, як і раніше, вирішувалися у загальносоюзними органами у Москві.

У квітні 1945р.УРСР(разом з СРСР та БРСР),були включені до складу країн-засновниць ООН  таким чином СРСР одержував голоси в Організації Об’єднаних Націй

У червні 1945 було підписано Договір про входження до складу Української РСР Закарпатської України. Але підписаний він був між ЧСР і СРСР. В ньому не було підпису УРСР, і участі в переговорах вона не брала.

У 1946 р. УРСР брала участь у роботі Паризької Мирної конференції і підписала мирні договори з Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною та Фінляндією.

У 1947 р. Українська РСР так і не відповіла. Великобританії, коли остання запропонувала їй встановити дипломатичні відносини. Тому це не дозволили зробити керівники СРСР.

63. Зміни в законодавстві урср в перші повоєнні роки

Зміни в законодавстві УРСР в перші повоєнні роки були направлені на реалізацію пріорітета союзного законодавства над республіканським та пряме втручання членів Комуністичної партії у законодавчий процес.

Цивільне право. Здійснювалася націоналізація(одержавлення) землі, підприємств, банків, засобів зв’язку в Західній Україні.

Директива Сталіна від 1947 р.,засуджувалося послаблення керівництва заготівлею зерна з боку партійних та радянських органів. ЦК КП(б)У і Рада Міністрів УРСР повернулися до застосування надзвичайних адміністративних заходів. Наслідок — новий голодомор в Україні 1946-47 рр.

Постанова Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) від 1947 р.,  запроваджувалася грошова реформа.

• Було скасовано карткову систему,

• ліквідовано комерційну торгівлю і

• запроваджено продаж товарів за єдиними державними цінами.

Але внаслідок зміни грошової системи підвищилися роздрібні ціни.

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 1948 р. “Про право громадян на купівлю та будівництво індивідуальних житлових будинків”  громадяни отримали право особистої власності на одно- або двоповерховий дім. Щоправда, загальна площа його обмежувалася 60 кв. метрами, а кількість кімнат —п’ятьма.

Трудове право. 1946  скасовано щоденні понаднормові виробничі норми, відновлено чергові і додаткові відпустки, розпочато видачу грошової компенсації за невикористані у війну відпустки, а також відмовилися від трудових мобілізацій та трудової повинності

Залишався чинним Указ ПВР СРСР «Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень і заборону самовільного залишення робітниками і службовцями підприємств і організацій» (1940 р.), згідно з яким самовільне залишення радянськими трудівниками робочого місця розглядалося як кримінально каране діяння.

Кримінальне право. 2 суперечливі тенденції:

• скасування норм воєнного часу й лібералізація законодавства,

• подальше посилення репресій

Скасування норм воєнного часу й лібералізація законодавства. Акти амністії 1945 та 1953 рр.

Указ ПВР СРСР «Про відміну смертної кари» (1947 р.), за злочини, що передбачали смертну кару, запроваджував позбавлення волі на 25 років у виправно-трудових таборах  це був пропагандистський акт: суди припинили винесення відповідних вироків до смертної кари, проте у сталінських концтаборах така кара фактично і далі існувала.

Подальше посилення репресій. Проявлялось у: 1) відновленні смертної кари( 1950 р.),за «численними заявами і проханнями трудящих», однак тільки в обмежених випадках (щодо зрадників, шпигунів, диверсантів);

2) Велика кількість мешканцівзахідноукраїнських земель засилались у віддалені райони за начебто зв'язок із національно-визвольним рухом опору ОУН і УПА;

4) посиленні кримінальної відповідальності за злочини, спрямовані проти соціалістичної власності. Згідно з Указом ПВР СРСР (1947 р.) за розкрадання соціалістичної власності було збільшено строк позбавлення волі до 25 років й уперше встановлено кримінальну відповідальність за неповідомлення про вчинене або таке, що готується, розкрадання.

Колгоспне право. «Подактова війна» проти селян  селяни розглядалися як «донори» для відновлення економіки.

1948, 1950, 1952  підвищення податків на продукцію колгоспників  вони почали самовільно нищити худобу, скорочувати посіви