63. Причини та сутність політики «відлиги» в урср

Політика «відлиги»  це неофіційна назва політики Микити Хрущова в державному управлінні СРСР, що фактично було започаткована зі смертю Сталіна в 1953 р. Георгієм Малєнковим.

Слово»відлига» походить від назви повісті Іллі Еренбурга «Відлига»

Інша назва  «десталінізація».

Причини:

• смерть Сталіна в 1953 р.

• Висловлення Георгія Малєнкова на 1-ому закритому засіданні Президії ЦК КПРСпро необхідність припинення політики культу особистості і переходу до колективного керівництва країною.

• доповідь Микити Хрущова на XX з`їзді ЦК КПРС у 1956 р. “Про культ особи та його наслідки”

• Продовження політичних репресій могло призвести до соціального вибуху  навіть керівники іноді ставали жертвами репресій

• Відверте ігнорування національної самобутності народів СРСР для радянського керівництва роголошеннясяод потужних національних антирадянських рухів.

• Існувала потреба роголошеннясяодний імідж СРСР, для успішної боротьби з США на ідеологічному фронті врамках холодної війни.

• Економіка та система управління потребували реформування.

Сутність політики «відлиги»:

• припинення репресій, Часткова реабілітація безпідставно засуджених скасовано Особливу Нараду при МВС СРСР, трійки, четвірки, п’ятірки

• боротьба з культом особи Сталіна  наприклад місто Сталіно перейменовано на Донецьк..

• обмеження цензури виникнення «шістдесятництва» рух творчої молоді, яка сповідувала роголошен, ідеї, нову тематику, не обмежену рамками пануючої ідеології.

• уповільнення процесу русифікації

• розширення прав УРСР в економічній фінансовій, юридичній сферах скорочення кількості союзних та збільшення числа республіканських та союзно-республіканських міністерств. Більшість підприємств союзного підпорядкування було передано під управління УРСР. Ч

• активізація дій української дипломатії

63. Зміни в правоохоронній системі урср в роки «відлиги»

Правоохоронна система:

• прокуратура

• органи внутрішніх справ

• адвокатура

• нотаріат

Прокуратура. Основним документом, що запровадив зміни в прокуратурі було «Положення про прокурорський нагляд в СРСР» 1955 р

Раніше не було спеціального законодавчого акта, який би регулював організацію і діяльність прокурорського нагляду  розширило права прокуратури, врегулювало діяльність її органів.

В 1959 р. Президія Верховної Ради СРСР прийняла Указ про утворення колегій у Прокуратурі СРСР і в прокуратурах союзних республік. Прокурор не тільки сам приймав рішення і ніс за ніх відповідальність, а й обговорювава їх з колегіями. Кожен член колегії ніс відповідальність.

Органи внутрішніх справ.

У 1953 р. МВС і Міністерство державної безпеки об’єднали в одне МВС.

Скасовано Особливу Нараду при МВС СРСР, позасудові трійки, четвірки, п’ятірки.

У системі прокуратури СРСР утворювався спеціальний відділ, що мав контролювати діяльністьМВС.

у 1954 р. їх знову розділили на Комітет державної безпеки і МВС.

1959 p. на допомогу міліції створено народні дружини. 

Протягом 1962-1968 pp. МВС називалося Міністерством охорони громадського порядку і

1966-1968 pp. було союзно-республіканського підпорядкування

Адвокатура діяла відповідно до Положення про адвокатуру 1962 p. чітко визначало, хто міг займатись адвокатською діяльністю — це право надавалося лише членам колегії адвокатів (окрім визначених виключень).

Нотаріат  Положення про деравжний нотаріат УРСР 1956 р. . Нотаріальні дії могли вчиняти:

• державні нотарільні контори

• виконавчі комітети Рад депутатів трудящих  В населених пунктах, де нотаріальні контори не організовані