Орани управління окупаційного режиму в Україні
Окупаціний режим в Україні 1941-1944 рр. був представлений владою Німеччини, а точніше Гітлера.
22 червня 1941 Німеччина напала на СРСР, а саме на УРСР.
УРСР було окупавно. ЇЇ територія була розділена на такі частини:
Рейхскомісаріат «Україна»(до Німеччини безпосередньо) до нього ввійшли Волинь та Наддніпрянщина. Центр місто Рівне
Дистрикт «Галичина»(до Генеральної Губернії «Польща») Галичина
Губернаторство «Трансністрія»(до Румунії) Ізмаїлська, Одеська, Чернівецька, південь Вінницької, захід Миколаївської областей.
Губернаторство «Буковина» Буковина
Губернаторство «Бессарабія» Бессрабія
Території під владою військової адміністрації Чернігівська, Харківська, Сумська області, Донбасс.
Рейхскомісаріат «Україна». Управління здійснювали німецькі офіцери. Органами управління були:
Генералкомісаріати(генеральні окрУги)
Гебітскомісаріати(Округи)
Штадтскомісаріати(більші міста)
Ортскомісарітати(невеликі міста)
Дистрикт «Галичина». Управління також здійснювали німецькі офіцери. Органами управління були:
Рада
Правління
Губернатор дистрикту Державний секретар Генеральної губернії СС-фюрер Фюрер поліції
Окружні староства Виділені мітса
Бецирки(округи)
Ландгемайди(сільські громади)
Губернаторство «Трансністрія». Воно не входило до складу Румунії, а лише надавалося їй у тимчасове користування. Органи управління:
Губернаторство
Директорати(управління)
Повітові префектури
Волосні претури
Сільскі примарії (управи) Міські примарії і Муніципалітети(тільки в Тирасполі та Одесі)
Губернаторство
«Буковина» і «Бессарабія». Входили
до складу Румунії.Органи
управління:
Губернаторство
Директорати(управління)
Повітові префектури
Волосні претури
Сільскі примарії (управи) Міські примарії
Території під владою військової адміністрації. Не створювали спеціальні органи управління. Вон здійснювалось військовими.
Зміни в радянському праві в роки Великої Вітчизняної війни
Зміни в радянському праві в роки Великої Вітчизняної війни обумовлювалися обороною СРСР і здійснювалися відповідно до змін у загальносоюзному законодавстві.
Цивільне право розширено права господарських наркоматів і спрощено порядок передачі майна між державними підприємствами та установами через евакуацію промисловості на схід,
на час війни за всіма категоріями військовослужбовців зберігалася їхня житлова площа;
у випадках, коли ця площа залишалася незаселеною, квартплата за неї не стягувалася.
Терміни позовної давності у справах осіб, які перебували на фронті, було продовжено на весь період їхньої служби у збройних силах.
Сімейне право збільшувалась державна допомога вагітним жінкам, багатодітним та одиноким матерям,
Трудове право воєнній владі надавалося право застосовувати трудову повинність для виконання оборонних робіт.
директорам підприємств дозволялося встановлювати обов’язкові понаднормові роботи тривалістю до трьох годин на день.
Земельне й колгоспне право надали місцевим органам влади право залучати у порядку обов’язкової мобілізації на сільськогосподарські роботи працездатне населення міст і сільської місцевості віком від 14 до 55 років.
Кримінальне право винні у поширенні у воєнний час брехливих чуток, “каралися за вироком військового трибуналу ув’язненням
Кримінальна відповідальність наставала також за дії, які раніше каралися в адміністративному порядку (зокрема пов’язані з необережністю, недбалістю, бездіяльністю) або регулювалися трудовим законодавством ( наприклад, самовільне залишення роботи).
Кримінально-процесуальне право. Військові трибунали розглядали справи у складі трьох постійних членів через добу після вручення обвинувального висновку.
Вироки військових трибуналів касаційному оскарженню не підлягали і могли бути скасовані або змінені лише у порядку нагляду.