15. Характеристика людини як об’єкта соціалізації

. Соціалізація представлена як поєдання пристосування і відокремлення людини в суспільстві. Універсальна задача соціалізації – сформувати у новачків , що вступають у суспільство почуття лояльності і відданості стосовно системи. Людина є об’єктом соціалізації, оскільки зміст процесу соціалізації визначається зацікавленістю суспільства в тому, щоб людина успішно пройшла ряд складових соціалізації:

1. статеворольову (гендерну і сімейну) опанувала ролями чол. і жін., створила міцну сім’ю.

2. громадську(участь у соціальному житті)

3. економічну(товарно-виробничі відносини)

4. політичну

5. культурну

Вимоги до людини пред’являють конкретні групи і організації до яких вона належить. Вони формують вимоги відповідно до віку, статі, соціокультурного статусу. Людині потрібно навчитись стати людиною успілкуванні з людьми. Це і робить її об’єктом соціалізації.

16. Людина як жертва несприятливих умовах соціаліз. Типи жертв, фактори соціаліз.

Людина- об’єкт і суб’єкт соціалізації, а також може стати жертвою соціалізації.Це може трапитися, коли буде наявно протиріччя між ступенем пристосованості людини до суспільства і ступенем відокремлення його в суспільстві.

За Мудриком. Людина , що цілком пристосувалася до суспільства але не здатна якоюсь мірою протистояти йому (конформіст) може розглядатися як жертва соціалізації. Людина що пливе за течією, не здатна реалізувати себе, не обстоює свою позицію. Жертва соціалізації- дисидент, правопорушник, маргінал. Можливість стати жертвою залежить від:

- Типу суспільства, в якому живе людина

- Переважаючого стилю виховання

- Індивідуальних особливостей самої людини

Старші покоління (від 60)відчувають себе жертвами війни, дітьми війни, покинутими і забутими.

40-50)- жертвами перебудови, обманутими і покинутими.

(16-35)- ізгоями, покинутими на сваволю долі.

Категорії жертв:

- Реальні: інваліди; підлітки; юнаки та дівчата, дорослі з психосоматичними дефектами; сироти.

- Потенційні: люди з пограничними психічними станами; мігранти; діти що народились в родинах з низьким економічним, моральним, освітнім рівнем; метисти і представники інонаціональних груп.

- Латентні- ті, хто не зміг реалізувати закладені в них задатки в силу об’єктивних обставин їх соціалізації

Основні ознаки і обставини, що сприяють утворенню жертв: мають постійних характер (сиріцтво, інвалідність); виявляються на визначеному віковому етапі (алкоголізм…);

Непереборні(інвалідність); виправлені(протиправна поведінка).

Віктимізація- це процес і результат перетворення людини чи групи людей у той чи інший тип жертв несприятливох умов соціалізації.

Фактори: 1.Обєктивні: А) природньо – кліматичні, і екологічні умови (згубно впливають несприятливі умови проживання в тій чи іншій місцевості зв’язані з екологічним забрудненням) Б) суспільство і держава В) катастрофи (впливають на віктимізацію декількох поколінь, їх нащадків на суспільство) Г) нестабільність суспільного розвитку (поширення страху злиднів в результаті економічної, політичної, соціальної, ідеологічної переорієнтації) Д) специфіка конкретних мікросоціумів

Обєктивним фактором віктимізації може стати група однолітків, якщо вона має асоціальний і антисоціальний характер. Також може стати сім’я (схильність до асоціального способу життя може передаватись наступним поколінням)

2. Суб’єктивні- індивідуальні особливості, як на індивідуальному(залежить від темпераменту, генетичної схильності до сомо руйнівної поведінки), так і на особистісному (від ступення стійкості і міри гнучкості людини, розвиненості у неї соморегуляції і рефлексії) рівнях