27. Завдання і функції школи у соціалізації.. Структура та етапи шкільної соціалізації.

Школа зі своєю появою починає відігравати провідну роль у здійсненні процесу соціалізації нових поколінь, так як концентрує досвід і моделі суспільного життя і суспільної організації та в адаптованій формі передає їх дітям. Це дає можливість визначити провідною функцією школи інтеграцію і спрямування у необхідне русло всіх соціалізуючих впливів, забезпечення їх орієнтації, їх прочитання у контексті цілеспрямованої педагогічної дії. Таким чином, школа стає містком між потребами суспільства у визначеному типі громадянина і життєвими планами молодої людини. Школа розширює можливості дитини в плані її спілкування.

На кожному етапі соціалізації вирішуються свої певні задачі формування соціально зрілої особистості. Виділити окремі етапи шкільної соціалізації можна на основі вікової періодизації психофізіологічного розвитку та соціального дорослішання учнів. Н.Лавриченко виділяє 5 етапів шкільної соціалізації, а саме: дошкільний, молодша школа(1-4кл.), середня школа(5-9 кл.), старша школа(10-11 кл.), соціальний дебют. Етап молодшої щколи розпочинається з моменту прийняття дитини у школу. Н.Лавриченко визначає цей етап як початок соціального навчання. На етапі початкової школи провідними цілями соціалізації має стати розвиток комунікативних та групових навичок поведінки школярів. Провідними різновидами діяльності на цьому етапі є спілкування та навчання. Період середньої школи – це час соціального навчання. Він характеризується збільшенням кількості отриманої інформації та можливостями доступу до неї. Провідними різновидами діяльності у цей час є навчання та практична дія. Етап старшої школи – період соціальної концептуалізації (Н. Лавриченко). Старший шкільний вік передбачає набуття певного рівня соціальної зрілості, а тому є особливо відповідальним і соціально насиченим. Провідною сферою діяльності на цьому етапі шкільної соціалізації є духовне життя молоді.

28. Напрямки шкільної соціалізації. Показники соціальної зрілості учня.

Напрямки соціалізації школярів (за Н. Лавриченко): особистісний, міжособистісний, соціально-груповий, політико-правовий, економічний, екологічний, духовно-ціннісний.

Показники соціальної зрілості учня: 1..Рівень практичного мислення. 2.Цілеспрямованість. 3. Вміння, навички приймати самостійно рішення. 4. Рівень розвитку навичок соц.спілкування. 5. Оптимальність поведінки і регулювання дій. 6. Провіднв різновиди діяльності. 7. Досвід поведінки в конфліктних ситуаціях. 8. Рівень особистого самовизначення і самореалізації. 9. Життєвий план. 10.Конкурентоспроможність. 11. Практичні, трудові якості. 12. Сумлінність. 13. Позитивне сприйняття всього нового. 14. Своєчасність виконання трудових завдань тощо.

А.Капська визначає критеріями соціалізованості людини:

1. Зміст сформованих установок, стереотипів, цінностей.

2. Адаптованість особистості.

3. Соціальна ідентичність.

4. Рівень незалежності, впевненості, самостійності.