25. Сім’я як мікрофактор соціалізації. Соціалізуючі функції сім’ї.

Сім’я – це мала група, заснована на шлюбі, або на кровній спорідненості, члени якої зв’язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю і взаємодопомогою. Найпоширенішою є така класифікація сімей: 1) нуклеарна сім’я (сімейна група, що характеризується незалежністю, нечисленністю та динамічністю); 2) розширена сім’я ( сімейна група, що складається більше як з 2 поколінь родичів, які проживають в одному домі); 3) првна сім’я, в якій є обидва члени подружжя; 4) неповна сім’я, в якій тільки один із батьків; 5) реконструйована сім’я, де один із батьків помер, другий взяв новий шлюб, або вони розлучилися; 6) патріархальна сім’я; 7) матріархальна сім’я.

Соціалізуючі функції сім’ї

В цілому можна визначити такі функції сім'ї в процесі соціалізації (за А.Мудриком): по-п ерше, сім’я забезпечує (або не забезпечує) фізичнтй та емоційний розвиток людинпи; по-друге, сім’я впливаэ на формування психологічної статі людини і її статево-рольову соціалізацію; по-третє, сім’я грає провідну роль в розумовому розвитку дитини; по-четверте, в сім’ї формуються фундаментальні ціннісні орієнтації людини; по-п’яте, сім’я грає велику роль в оволодінні людиною нормами і стилем виконання ним сімейних ролей; по-шосте, сім’ї властива функція соціально-психологічної підтримки людини.

26. Групи однолітків як чинники соціалізації.

Група однолітків – це об’єднання (не обов’язково) однолітків. І.Кон класифікує групи однолітків за декількома автономними параметрами. За соціально-психологічним статусом: 1) групи приналежності, в яких людина існує реально; 2) референтні групи, на які людина в думках орієнтується і з думкою яких співвідносить свою поведінку і самооцінку. За типом лідерства: демократичні, авторитарні. За просторовою локалізацією: дворові, квартальні, функціонуючі в рамках одного закладу. За юридичним статусом: офіційні та неофіційні (неформальні). Кількісні межі групи однолітків – від 3-4 до 5 членів в дружніх групах; в приятельських – до 7-10; в асоціальних та антисоціальних- до декількох десятків.

Соціалізуючі функції групи однолітків в диячому, підлітковому і юнацькому віках (за А.Мудриком): 1.Автономізація. (група створює можливості відокремлення в соціумі). 2. Формування статевої поведінки (у групі однолітків відбувається опанування моделями поведінки з представниками своєї та протилежної статі різних вікових категорій у різних ситуаціях). 3. Сприяння самовизначенню( підлітки, юнаки прагнуть вирішити свої сумніви, утвердитись в правоті своїх висновків, свого вибору). 4. Сприяння розвитку самосвідомості (взаємостосунки у групі впливають на формування образу Я людини). 5. Сприяння самореалізації (дитина прагне реалізуватися як рівний серез рівних. ). 6. Самоствердження (сама наявність групи допомагає відчути свою потрібність комусь, упевненість в собі і своїх силах). 7.Стимул до самозміни (стимулом до самозмін може бути як характер занять в групі, так і прагнення бути схожим на її лідера).

Група однолітків істотно впливає на соціальний і особистий розвиток людини, створюючи для нього сприятливі, або несприятливі умови, стимулюючи або гальмуючи вирішення вікових завдань – розвитку самосвідомості, самовизначення, самореалізації і самоствердження.