5. Суб’єкт суб’єктний підхід у дослідженні соціалізаціїї.

З позиції суб’єкт суб’єктного підходу соціалізація розуміється не лише як адаптація особистості, а й як процес становлення особистості як неповторної індивідуальності. Це вплив на дитину через великі і малі соціальні групи і дієвість самої людини, що виступає активним учасником своєї соціалізації.

Активну роль у суб’єкт суб’єктному підході відається суспільству ( великі і малі соціальні групи) і дієвість самої людини, що виступає активним учасником своєї соціалізації. На соціалізаці. Впливає позиція індивіда, його точка зору, рішення.

Ч.Кулі, Дж. Г .Мід, А. Халлер підкреслюють важливу роль у процесі соціалізації взаємодії особистості з первинними групами, значимими особами. Вони справляють визначальний вплив на формування особистості, формування її самооцінки, вироблення норм поведінки, засвоєння соціальних ролей.

З позиції суб’єкт суб’єктного підходу суспільство не є єдиним чинником соціалізації , а дитина від народження стає її повноправним учасником. Соціалізація- взаємодія світу дорослих і світу дітей, в процесі якої ці два світи встановлюють між собою визначений порядок стосунків, змінюючи один одного. Вона здійснює свідомий вибір моделі поведінки на основі своїх потреб, мотивів, формулює власні погляди, оцінки, приймає особисті рішення відносно питань які стосуються її особисто .

Представники гуманістичної психології ( Г. Олпорт, К. Роджерс) під соціалізацією розуміють процес самоактуалізації, самореалізації особистістю свої потенцій і творчих здібностей, як процес подолання негативних впливів середовища, які заважають її саморозвитку і самоствердженню. Тому людина в процесі соціалізації виступає в ролі суб’єкта.

6.Сутність соціалізації. Співвідношення понять “соціалізація”, “виховання”,”розвиток”

Соціалізація - конкретно- історичний процес адаптації, інтеграції і самореалізації який забезпеч. оптимальний розвиток особистості у взаємодії з оточуючим світом. Вона забезпечує включення людини в повноцінне соціальне життя, формування свого соціального статусу і виконання своєї с Розвиток – складне динамічне явище, яке спрямоване на збільшення фізичних та інтелектуальних сил особистості, що дозволяють сформувати творчі здібності школяра, його активну громадську позицію. Під формуванням особистості розуміють ті якості та властивості, які виникають в результаті розвитку. Взаємозв’язок цих процесів, а отже, і відповідних понять, полягає в тому, що розвиток і формування впливають на виховання особистості і формують ті якості, які необхідно

Виховання – спосіб організації педагогічного процесу який передбачає засвоєння вихованцями необхідного соціального досвіду та формування на цій основі соціально значущої систем и цінностей. "виховання" означає спільну діяльність вихователя і вихованця, спрямовану на формування суб'єктивної основи особистості - її свідомості, духовних цінностей, переживань, досвіду.

Соціалізація – це перетворення людської істоти на суспільний індивід ,узгодження її як особистості, залучення до суспільного життя як активної, дієвої сили. Це є процес розвитку людини від індивідуального до соціального під безпосереднім чи опосередкованим впливом таких факторів соціального середовища, як сукупність ролей і соціальних статусів, соціальні спільноти, в межах яких індивід може реалізувати певні соціальні ролі й набути конкретного статусу. Завдяки соціалізації людина залучається до суспільства, засвоюючи звичаї, традиції і норми певної соціальної спільноти, відповідні способи мислення, властиві даній культурі, взірці поведінки, форми раціональності та чуттєвості.