Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ 1.docx
Скачиваний:
22
Добавлен:
08.06.2017
Размер:
225.09 Кб
Скачать

1.Література київської Русі в системі міжнародних культурних зв'язків.

На міжнародній арені Староруська держава займала одне з провідних місць. Воно підтримувало широкі економічні, політичні і культурні зв'язки з багатьма країнами Сходу і Заходу. Русь підтримувала політичні, торгівельні і культурні стосунки з Чехією, Польщею, Угорщиною і Болгарією, мала дипломатичні зв'язки з Візантією, Німеччиною, Норвегією і Швецією, налагоджувала також зв'язки з Францією і Англією. Про міжнародне значення Русі свідчать династичні шлюби, які широко укладалися київськими князями.

Лише перший період літературної творчості- дописемний( до другої половини дев'ятого століття) майже не зазнав значних культурних впливів інших держав. Проте на ці фольклорні твори мали вплив навколишні народи передусім слов'янські.

В писемний період письмом стали дві системи кирилиця і глаголиця (вірогідно до цього існувала своя система ,,черти і рези,,) . Церковнослов'янська мова- варіант кодифікованної староболгарської, яка була принесена відповідно з південнослов'янських теренів. Тож уже на рівні писемності простежуються зв'язки з іншими країнами.

Так чи інакше на слов'янську літру вивело в загальноєвропейський контекст прийняття християнства. Так як майже вся тодішня літра мала релігійні мотиви, то у Русі проходили ті ж процеси. Починаються перші намагання перекладати Біблію з грецьких перекладів на старослов'яську, перекладати молитви(створювати перші подібності служебників і часословів) . Поширюється широко відомий у Європі жанр житійних творів ( велика кількість житій включені в Києво-печерський патерик).

Перекладені були і вплинули на літературне життя твори Іоана Златоуста, Василя Великого, Григорія Богослова, інших патеристів. Перекладені були і наукові твори- Иосифа Флавия "История Иудейской войны"..

Є намагання скласти загальні енциклопедичного типу твори з інформацією про Біблію, різні наукові диципліни а також икладенням окремих давньогрецьких філософських вчень( був Ізборник- 1073 з 380 статтями) і загальні спірні релігійно моральні питання( Ізборник 1076).

Значний вплив на літописну традицію справили літописці інших країн- Іоана Малали і Геогрія Амартола.

Значні впливи мали міслце з боку Візантії- візантійське походження зокрема має ,,Палея,,- переказ біблійних книг з антиюдейськими тлумаченнями і богословськими коментарями.

Для літератури цього періоду властиві і загальноєвропейські тенденції- теоцентризм, відсутність авторства, вищий авторитет Біблії.

2.Києво-Могилянська академія як головний осередок літературного поступу.

У вересні 1632 року об'єдналися Київська братська і Лаврська школи. Школа мала підтримку Війська Запорозького і, зокрема, гетьмана Сагайдачного. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів.

Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім всестановим навчальним закладом України, Східної Європи.

Вивчалися в Академії поетика - мистецтво складати вірші, а також риторика - цариця мистецтв, вміння красиво і вірно висловлювати думку. Поетика й риторика були найулюбленішими предметами студентів. Особливо студенти цікавились такими видами поезії, які мали практичне застосування. Це канти й елегії, які можна було присвятити поважним людям, проголосити їх на громадських, церковних, академічних святах. Не менш популярними були й промови - поздоровні, вітальні, прощальні, іменинні, весільні, а також - на випадок народження чи смерті, перемоги, судового акту, церковного свята та ін. Студенти красномовці завжди були бажаними гостями на різних урочистостях, за що отримували щиру вдячність й матеріальну винагороду.

В Академії складаються свої традиції: поетичні змагання - читання віршів різних епох, різними мовами, в тому числі й власних, викладачами і студентами, увінчання вправних віршотворців лавровими вінками з присвоєння звання "лавроносного поета" (лауреата).

Вивчення гуманітарних наук, висока якість освіти і традиції складання літри робили Могилянку цетром літри.

Студенти самі готували інтермедії, драми, розучували канти й пісні, виготовляли все необхідне для вертепу. Шкільна драма була поширеною на Україні в барокову добу XVII-XVIII століття. Писали ці твори викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувались сюжети, як правило, релігійного характеру. Так, драма Феофана Прокоповича присвячена засновнику християнства на Русі Володимиру Великому. Шкільна драма мала мати кілька типів, в залежності від тематики: великодні, різдвяні, драми про святих православної церкви та історичні драми. До останнього типу драми належить п'єса "Володимир".

В Києво-Могилянській академії формувалась історична наука. Досить згадати, що літописці Роман Ракушка Романовський (Самовидець), Самійло Величко, Григорій Грабянка навчались в Академії. Їх "козацькі літописи" є прообразом сучасних історичних праць.

Сам Григорій Савич Сковорода був з неї..