3. Проектування поздовжніх профілів зрошувальних трубопроводів

Поздовжні профілі зрошувальної мережі складають з метою:

• визначення відміток траншеї, вер­ху і осі трубопроводів;

• встановлення об’ємів земляних робіт;

• встановлення місцезнаходження гідротехнічних споруд.

Підставою для складання креслень поздовжнього профілю є топографічний план в горизонталях або журнал нівелювання. Поздовжній профіль будують у від­­повідності з ОСТ 33-19-76.

Масштаб поздовжнього профілю вибирають з врахуванням рельєфу місцевості та довжини запроектованої мережі. Горизонтальний масштаб приймають в межах від 1:5000 до 1:10000, вертикальний – від 1:100 до 1:50. Горизонтальний та вертикальний масштаби поздовжнього профілю вказують над боковиком сітчаної частини профілю.

Поперечний переріз зображають в неспотвореному масштабі, рівному вертикальному масштабу повздовжнього профілю. Масштаб поперечного перерізу вказують під його назвою.

Пікетаж на кресленні поздовжнього профілю повинен відповідати пікетажу на плані. Поздовжній профіль зрошувальної мережі складають по ходу пікетажу зліва направо, від джерела води до кінцевих ділянок.

Зображення умовних позначень, які прийняті на даному профілю і не передбачені стандартами та нормами, а також текстовий матеріал розміщують в правій частині аркуша над основним надписом.

Поперечні перерізи зображають на вільному полі креслення. Вони повинні креслитись на кожній розрахунковій ділянці в характерних точках. При спокійному рельєфі місцевості роблять креслення тільки типових поперечних перерізів. Зображення поперечного перерізу іменують номером пікету (наприклад: ПК16+00;ПК43+45).

Умовні позначення споруд наносять над верхньою лінією профілю на відстані не менше 20 мм і розміщують на одному рівні або паралельно лінії профілю.

Лінійні розміри на поздовжніх та поперечних профілях проставляють в метрах, з точністю до двох знаків після коми. При цьому в сітчастій частині в строчці “відстань” цифру “100”, яка відповідає відстані між пікетами в метрах, не проставляють.

Відмітки поверхні землі, дна траншеї, верху та осі трубопроводу дають на кожному пікеті і в характерних точках.

Проектування повздовжніх профілів зрошувальних трубопроводів проводять в такій послідовності (додаток 10):

1. Після розбивки пікетажу по розрахунковій трасі заповнюють рядок “пікети”.

2. Креслять профіль поверхні землі по розрахунковій трасі за відмітками, що отримані в точках перетину горизонталей з трасою.

3. В першу строчку записують відмітки поверхні землі на кожному пікеті, які визначають графічно за накресленою лінією поверхні землі.

4. На поздовжньому профілі виділяють ділянки, які характеризуються одним середнім похилом поверхні. Визначають їх нахил і заповнюють другий рядок таблиці під профілем. З цим нахилом і проектують трубопровід на даній ділянці.

5. Глибину закладання трубопроводів h_тр приймають в залежності від глибини промерзання ґрунтів та з умов не пошкодження трубопроводу поверхневими навантаженнями. Трубопроводи закритої зрошувальної мережі можна прокладати на глибині 1,00–1,25 м, так як на цій глибині деформації ґрунту внаслідок замерзання та відтавання незначні.

6. Відмітки дна траншеї визначають за формулою

_{дна траншеї} =_{пов. землі} – h_тр - D, (4.10)

де D – зовнішній діаметр трубопроводу.

7. Відмітки верху, дна, осі трубопроводу розраховують в залежності від відмітки дна траншеї, діаметра труби та способу закладки трубопроводу, а також значень похилів.

Особливо важливо при проектуванні повздовжніх профілів трубопроводів – не допускати переломних ділянок зі зворотними або нульовими похилами, де може залишатись вода при звільненні трубопроводів. Якщо не вдається повністю уникнути таких ділянок, то трубопровід проектують з мінімально допустимим похилом, рівним 0,0005.

8. В найнижчих точках перегину трубопроводу необхідно передбачити споруди для звільнення трубопроводу, а в верхніх – вантузи для випуску повітря.

9. Поперечний переріз траншеї з наявністю всіх відміток та розмірів креслять на одному – двох характерних пікетах в масштабі 1:50, 1:100 (додаток 10).

10. Ширину траншеї по дну b для азбестоцементних та залізобетонних труб приймають в залежності від діаметра (табл. 4.5).

Таблиця 4.5