- •Тема: Техногенне руйнування ґрунтового покриву та антропогенні забруднення ґрунтів
- •1. Техногенне руйнування ґрунтового покриву
- •2. Порушення земель під час добування корисних копалин
- •3. Оцінка розкривних порід за їх придатністю до рекультивації
- •4. Види антропогенного забруднення ґрунтів
- •5. Забруднення нітратами
- •6. Забруднення пестицидами
- •7. Забруднення стічними водами
- •8. Забруднення важкими металами
- •9. Забруднення ґрунтів при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •10. Забруднення ґрунтів радіонуклідами
- •Тема: Рекультивація земель
- •1. Технічний етап рекультивації
- •Таблиця. Технологічні схеми розробки робочого розкриву з використанням серійних машин
- •2. Біологічний етап рекультивації
- •Тема: Боротьба із забрудненням ґрунтового покриву
- •1. Охорона ґрунтів від забруднення агрохімікатами
- •Таблиця. Показники нітратів у товарній частині рослин, мг/кг сирої маси
- •Таблиця Гранично допустимі концентрації нітратів та нітритів у кормах , мг/кг сирої маси
- •2. Боротьба з забрудненням ґрунтів промисловими відходами
- •Таблиця Шкала екологічного нормування валового вмісту важких металів у ґрунтах з слабокислою та кислою реакцією, мг/кг
- •Стратегія ведення сільського господарства за умов техногенного забруднення
- •3. Боротьба з забрудненням ґрунтів органічними відходами
- •Вміст елементів живлення у вермикомпості порівняно з коров'ячим гноєм на солом'яній підстилці залежно від ступеня розкладу, % на сиру речовину
- •4. Боротьба з забрудненням ґрунтів зрошувальними водами
- •Класифікація зрошувальних вод за небезпекою засолення ґрунтів
- •Гдк деяких речовин в зрошувальних водах
- •5. Боротьба з забрудненням ґрунтів під час розвідки корисних копалин та видобування нафти і газу
- •6. Меліорація територій, забруднених радіонуклідами
- •Тема: Ґрунтозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організацією території
- •1. Основні принципи
- •2. Основні ланки
- •2.1 Контурно-меліоративна організація території.
- •2. Система сівозмін
- •2.3. Система ґрунтозахисного обробітку ґрунту
- •2.4. Система удобрення культур
- •2.5. Система захисту рослин
- •2.6. Система насінництва
- •3. Ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур
- •4. Захист від ерозії багаторічних насаджень на схилах
- •5. Захист від ерозії природних кормових угідь на схилах
- •6. Лісові протиерозійні насадження
- •7. Гідротехнічні протиерозійні споруди
- •8. Технічне забезпечення ґрунтозахисного землеробства
- •8.1. Землерийні та меліоративні машини
- •8.2. Машини та знаряддя для ґрунтозахисних технологій
- •8.3 Вплив гранулометричного складу ґрунтів і зволоженості території на набір машин і знарядь
- •8.4. Потреба господарств у машинах і знаряддях безплужного обробітку ґрунту
4. Захист від ерозії багаторічних насаджень на схилах
В останні десятиріччя багаторічні насадження, які раніше розташовували на вирівняних ділянках території, були витіснені на схили. Сучасні засоби та заходи захисту грунтів від ерозії дозволяють вирощувати їх на крутих терасованих схилах. Рівнинні ділянки (перша еколого-технологічна група земель) відводять під інтенсивні польові культури, які не можна вирощувати на крутих схилах.
Найчастіше сади і виноградники створюють великими масивами, які охоплюють як круті, так і пологі схили. При контурно-меліоративній організації території квартали багаторічних насаджень повинні вписуватись у рельєф. Межі кварталів слід розташовувати по горизонталях або з допустимими відхиленнями від їх напрямку.
На схилах до 3° розташування кварталів і правила закладання садів і виноградників, обробіток ґрунту подібно до розташування на рівнинних землях, але з застосуванням протиерозійних заходів. Довгі межі кварталів повинні "вписуватися" у рельєф.
На схилах від 3-5 до 8-10° всі ряди дерев розташовують по горизонталях, обробіток ґрунту в міжряддях проводять лише поперек схилів, що сприяє утворенню агротерас, тобто відбувається самотерасування схилів.
На схилах понад 8-10° багаторічні насадження створюють на попередньо влаштованих терасах. Межі кварталів і самі тераси повинні "вписуватися" у рельєф. У районах надмірного зволоження по межах кварталів влаштовують стоко-перехоплювальні канави (колектори), які під час злив відводять і скидають до гідрографічної мережі поверхневий стік.
Тераси споруджують з розрахунку одно- чи дворядового насадження плодових дерев. Залежно від кількості опадів тераси споруджують із зворотним нахилом (у зоні недостатнього зволоження) або з горизонтальним полотном (у зоні достатнього зволоження). Східчасті тераси нарізують терасером, бульдозером чи наорюють плантажними або звичайними плугами.
Для організації території багаторічних насаджень на схилах проводять пошукові дослідження і складають проект, який містить в собі відомості про розміщення кварталів, доріг, водорегулювальних споруд та інші протиерозійні заходи. Масиви садів і їх квартали обсаджують лісосмугами.
5. Захист від ерозії природних кормових угідь на схилах
При контурно-меліоративній організації території до природних кормових угідь включають всі пасовища і сіножаті, а також ріллю на схилах понад 7°. Враховуючи те, що природні кормові угіддя найсильніше зруйновані ерозійними процесами, для них розробляють систему протиерозійних заходів, яка охоплює докорінне та поверхневе поліпшення пасовищ, залуження і використання як сіножатей третьої еколого-технологічної групи орних земель.
На природних кормових угіддях споруджують гідротехнічні протиерозійні споруди — водозатримні і водовідвідні вали та канави, вали-тераси, вали-лимани, водоскидні залужені водостоки, лотки-швидкотоки тощо. На межах другої еколого-технологічної групи земель і природних кормових угідь споруджують вали-тераси, водовідвідні вали та канави, саджають водорегулювальні лісосмуги. Природні кормові угіддя дуже сильно ушкоджуються такими осередками ерозії, як промивини та яри. Тому до комплексу заходів щодо їх поліпшення входить ремонт земель: засипання промивин, виположування та засипання ярів, загальне планування заяружених земель.
На природних кормових угіддях обладнують протиерозійні ставки. Підпираючи підґрунтові води, вони зменшують висушування території. В них осаджується мул, змитий з навколишніх полів. Ставки поліпшують мікроклімат території, регулюють стік. До системи протиерозійних заходів на природних кормових угіддях повинні входити нормований випас худоби, впровадження пасовищезмін з нормованим випасанням худоби та всі заходи щодо поліпшення травостою: штучне залуження, підсів, створення умов для періодичного відпочинку пасовищ тощо.