- •Тема: Техногенне руйнування ґрунтового покриву та антропогенні забруднення ґрунтів
- •1. Техногенне руйнування ґрунтового покриву
- •2. Порушення земель під час добування корисних копалин
- •3. Оцінка розкривних порід за їх придатністю до рекультивації
- •4. Види антропогенного забруднення ґрунтів
- •5. Забруднення нітратами
- •6. Забруднення пестицидами
- •7. Забруднення стічними водами
- •8. Забруднення важкими металами
- •9. Забруднення ґрунтів при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •10. Забруднення ґрунтів радіонуклідами
- •Тема: Рекультивація земель
- •1. Технічний етап рекультивації
- •Таблиця. Технологічні схеми розробки робочого розкриву з використанням серійних машин
- •2. Біологічний етап рекультивації
- •Тема: Боротьба із забрудненням ґрунтового покриву
- •1. Охорона ґрунтів від забруднення агрохімікатами
- •Таблиця. Показники нітратів у товарній частині рослин, мг/кг сирої маси
- •Таблиця Гранично допустимі концентрації нітратів та нітритів у кормах , мг/кг сирої маси
- •2. Боротьба з забрудненням ґрунтів промисловими відходами
- •Таблиця Шкала екологічного нормування валового вмісту важких металів у ґрунтах з слабокислою та кислою реакцією, мг/кг
- •Стратегія ведення сільського господарства за умов техногенного забруднення
- •3. Боротьба з забрудненням ґрунтів органічними відходами
- •Вміст елементів живлення у вермикомпості порівняно з коров'ячим гноєм на солом'яній підстилці залежно від ступеня розкладу, % на сиру речовину
- •4. Боротьба з забрудненням ґрунтів зрошувальними водами
- •Класифікація зрошувальних вод за небезпекою засолення ґрунтів
- •Гдк деяких речовин в зрошувальних водах
- •5. Боротьба з забрудненням ґрунтів під час розвідки корисних копалин та видобування нафти і газу
- •6. Меліорація територій, забруднених радіонуклідами
- •Тема: Ґрунтозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організацією території
- •1. Основні принципи
- •2. Основні ланки
- •2.1 Контурно-меліоративна організація території.
- •2. Система сівозмін
- •2.3. Система ґрунтозахисного обробітку ґрунту
- •2.4. Система удобрення культур
- •2.5. Система захисту рослин
- •2.6. Система насінництва
- •3. Ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур
- •4. Захист від ерозії багаторічних насаджень на схилах
- •5. Захист від ерозії природних кормових угідь на схилах
- •6. Лісові протиерозійні насадження
- •7. Гідротехнічні протиерозійні споруди
- •8. Технічне забезпечення ґрунтозахисного землеробства
- •8.1. Землерийні та меліоративні машини
- •8.2. Машини та знаряддя для ґрунтозахисних технологій
- •8.3 Вплив гранулометричного складу ґрунтів і зволоженості території на набір машин і знарядь
- •8.4. Потреба господарств у машинах і знаряддях безплужного обробітку ґрунту
3. Оцінка розкривних порід за їх придатністю до рекультивації
Вибору способу розкриття передує визначення придатності розкривних порід до рекультивації. Таке визначення проводиться при детальному геологорозвідуванні родовища корисних копалин. Визначається придатність за такими головними ознаками: реакцією середовища (рН), вмістом токсичних солей, вмістом увібраного натрію, гранулометричним складом, мінеральним складом фракції 1-2 нм, твердістю ґрунтової кірки, вмістом гумусу тощо. Цих ознак цілком достатньо, щоб віднести породу до однієї з таких категорій: 1) цілком придатні; 2) придатні; 3) придатні, але потребують деякого поліпшення; 4) непридатні або такі, що потребують докорінного поліпшення.
Л. В. Моторіна та В. А. Овчинніков (1975) виразили кількісно співвідношення цих ознак і розробили класифікацію розкривних порід за їх придатністю до рекультивації (табл. 21). Дані щодо потужності різних шарів розкривних порід, їх придатності до біорекультивації дозволяють обрати різновид рекультивації та запланувати технологію розкриття.
Для кожного родовища здійснюють розробку технічних умов гідротехнічного етапу рекультивації, які і визначають технологію розкриття, тобто добування корисних копалин, щоб створити сприятливі умови для подальшого використання земель. Ці умови визначають, які горизонти розкриву повинні лягти в підмурок відвала, які — в середину і наверх. Мова йде про селективне відсипання розкривних порід, що забезпечує можливість використання відвалів для біологічної рекультивації.
Класифікація розкривних порід за їх придатністю до біологічної рекультивації
|
Група придатності |
Ґрунти та гірські породи |
РН водний |
Вміст гумусу,% |
Спосіб використання для біол. рекультивації |
|
Придатні: а) родючі |
Гумусована частина профілю ґрунту |
5,5-8,0 |
≤ 2 |
Під час гірничорудних робіт складаються і використо-вуються для створення ріллі та інших сільгоспугідь |
|
б) потенційно родючі |
Ґрунтотворні та інші породи спри-ятливого грануло-метричного та мі-нерального складу |
5,5-8,0 |
≤ 2 |
Придатні як підстеляючі породи при створенні ріллі. Можуть безпосередньо бути використані для лісорекуль-тивації. Після меліоративної підготовки можуть викорис-товуватися під ріллю. |
|
2. Малопридатні а) за фізичними властивостями |
Піщані та глинисті |
≤ 4 |
немає |
Необхідне глинування чи піс-кування. У разі створення ріл-лі перекриваються придатни-ми породами. Можуть бути використані під лісонасаджен ня після певних покращу-вальних заходів |
|
б) за хімічними властивостями |
Кислі, середньо-засолені і солон-цюваті ґрунти і породи |
3,5-9,0 |
≤ 2 |
Необхідні хімічні меліорації чи промивання. Після меліо-рації під час створення ріллі породи слід перекривати гу-мусованим шаром |
|
3. Непридатні а) за фізичними властивостями |
Скельні породи, конгломерати |
- |
немає |
Перекриваються придатним ґрунтом не менше ніж на 1-2м |
|
б) за хімічними властивостями |
Сульфідомісткі і дуже засолені породи, солонці |
3,5-9,0 |
|
Вкладаються в підмурок відвалів. Повинні бути ізо-льовані при створенні ріллі і насадженнях лісу шаром 1-1,5 м. З урахуванням економічної ефективності можна прово-дити хімічну меліорацію, а після неї використовувати як 2б |