Гдк деяких речовин в зрошувальних водах

Речовина	ГДК в зрошувальній воді, мг/л	Критичний показник початку пригнічення біологічних процесів у грунті, мг/100 г грунту
Феноли	50-100	2,5
Смоли	5-10	0,1
Нафтопродукти	50-100	1,0
Бензол	67-50	0,5-135
Ацетон	40	0,4
Нітрилакрил	50	1,0
Метанол	200	2,0
Формальдегід	100	1,0
Ціаніди	50	-
Роданіди	2,5	-
Капролактам	200	-

У випадку, коли зрошувальні води містять декілька шкідливих речовин з однаковим обмежувальним показником, сума відношень концентрації кожної речовини до відповідної ГДК не повинна перевищувати одиниці.

Для поліпшення складу зрошувальних вод у відповідності з вказаними вимогами застосовують комплекс заходів: розведення чистою водою; нейтралізацію; механічне чи фізико-хімічне очищення та ін.

Як попереджувальні заходи при зрошенні слід застосовувати обмеження водоподавання і зменшення фільтрації в зрошувальних каналах. Не можна допускати порушень водного балансу місцевості, слід усувати загрозу підняття рівня підґрунтових вод і забезпечувати їх безпечне відведення за умови підвищеної мінералізації. Запорукою правильного зрошення служить автоматизоване керування ним.

5. Боротьба з забрудненням ґрунтів під час розвідки корисних копалин та видобування нафти і газу

Негативними властивостями грунтів і підґрунтя нафтопромислових районів є їх висока забрудненість мазутом та бітумізованими речовинами, наявність розчинних солей і низький вміст елементів мінерального живлення.

Практика буріння показала, що повністю запобігти надходженню нафтопродуктів у ґрунт неможливо. Тому найнадійнішим способом охорони ґрунтів від такого забруднення є знімання їх родючих шарів і складування. Після закінчення будівництва свердловин і демонтажу устаткування необхідно зняти забруднений шар ґрунту глибиною 10-15 см і на очищену від нафтопродуктів площадку насипати родючий ґрунт.

Один з методів комплексної рекультивації нафтопромислових земель було розроблено в ІГА УААН. Він передбачає обробку ґрунтів меліорантом, до складу якого входять: 20 т/га гною, 0,1 — фільтронеліту, 12 т/га — фосфогіпсу. Наступний етап роботи — плантажна оранка та заходи окультурення ґрунту (посів трав, внесення органічних і мінеральних добрив). Період відновлення продуктивності ґрунту за даним методом триває 5 років, самовідновлення ґрунту за природних умов — не менше 20 років. Якщо продуктивність рекультивованих земель не є за своїм рівнем нижчою за продуктивність непорушених земель, меліоративний період слід вважати закінченим.

6. Меліорація територій, забруднених радіонуклідами

Сільськогосподарське виробництво на територіях, забруднених радіонуклідами, повинне забезпечити максимальне зниження міграції нуклідів по трофічному ланцюгу ґрунт — рослини — тварина — продукти тваринництва — людина і одержати сільськогосподарську продукцію з допустимими рівнями забруднення.

Згідно з даними Науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології УААН, практично всі продукти рослинництва, що мають харчове значення, можуть бути отримані на ґрунтах з рівнем забруднення ^І37Сз до 1,5 ГБк • км^-2.

Сільськогосподарські угіддя України, що зазнали радіоактивного забруднення, було поділено на чотири зони: до 15 кі • км~², 15-40, 40-80 та понад 80 кі • км^-2. Землі з щільністю забруднення понад 80 кі • км^-2 було виведено зі складу сільськогосподарських угідь і засаджено лісом. Землі третьої групи було засіяно багаторічними травами для одержання насіннєвого матеріалу, а землі першої та другої груп використовуються у сільськогосподарському виробництві.

На забруднених територіях виробнича діяльність регламентується рівнем вмісту радіонуклідів у вироблюваній продукції. З цією метою було введено допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Сs і ⁹⁰Sг у харчових продуктах і воді.

Основне завдання сільськогосподарського виробництва в умовах радіоактивного забруднення полягає у необхідності забезпечення зниження надходження радіонуклідів у рослини. Для реалізації цього завдання було розроблено чимало агромеліоративних заходів, але широкого застосування набули лише ті з них, що виявилися екологічно обгрунтованими, технічно здійсненими та економічно виправданими.

До комплексу заходів, що знижують надходження радіонук­лідів у продукти рослинництва, відносять:

• розведення радіонуклідів, що надходять у грунт їх хімічними аналогами (К, Са та ін.);

• зменшення рухомості радіонуклідів у ґрунті шляхом внесення речовин, що переводять їх у менш розчинні форми (органіка, фосфати, калійні солі, карбонати, глинисті мінерали);

• зароблення забрудненого шару грунту в підорний горизонт за межі значного поширення кореневих систем — на глибину 60-70 см;

• підбір культур і сортів, що накопичують мінімальну кількість радіонуклідів;

• розміщення технічних культур на забруднених грунтах, використання цих площ для одержання насіння.

Практика ведення сільського господарства на територіях, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, показала, що цей комплекс заходів дозволяє отримувати сільськогосподарську продукцію з допустимими рівнями забруднення радіонуклідами.