охорона праци

Тестові завдання з дисципліни «Охорона праці» на перевірку

залишкових знань

1. Що таке охорона праці?

1. Це система законодавчих актів, заходів і засобів спрямованих на створення безпечних умов праці;

2. Це відповідальність керівників підприємства за виконання вимог з охорони праці;

3. Це вивчення виробничого середовища, в якому відбувається трудова діяльність людини, основних виробничих небезпек і професійних шкідливостей;

2. В чому проявляється завдання охорони праці?

1. Усунення шкідливих і небезпечних факторів, створення здорових , безпечних і комфортних умов праці;

2. Зменшення витрат на утримання адміністративно-технічного персоналу;

3. Навчити персонал діяти в складних виробничих умовах не знижуючи продуктивність праці;

3. Матеріальне покарання це:

1. Штраф; 2. Догана; 3. Відшкодування збитку; 4. Зняття премії;

4. До якого виду відповідальності може притягнути керівник підприємства порушника

законодавства з охорони праці?

1. Адміністративної; 2. Дисциплінарної; 3. Кримінальної;

5. Адміністративне покарання на робітника підприємства може накладати:

1. Керівник підприємства;

2. Інспектор з охорони праці підприємства;

3. Органи державного нагляду за станом охорони праці на підприємствах;

6. Хто з керівників підприємства несе головну відповідальність за організацію служби охорони праці на підприємстві.

1. Головний інженер господарства; 2. Завідуючий ремонтної майстерні;

2. Керівник господарства;

7. Уповноважений трудового колективу з охорони праці:

1. Призначається керівником підприємства;

2. Призначається керівником профспілки;

3. Обирається комітетом профспілки;

4. Обирається трудовим колективом;

8. Який законодавчий акт захищає права робітників підприємства на випадок отримання травми?

1. Закон України „Про зайнятість населення”;

2. Закон України „Про охорону праці”;

3. Закон України „Про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і проф. захворювань”;

4. Закон України „Про колективні договори і угоди”;

9. Який законодавчий акт проголошує основні права громадян в питаннях охорони праці?

1. Кодекс законів про працю;

2. Закон України „Про охорону праці”;

3. Конституція України;

4. Закон України „Про колективні договори і угоди”;

10. Який законодавчий акт надає право трудовим колективам приймати участь у покращенні

умов і безпеки праці на виробництві:

1. Закон України „Про зайнятість населення”;

2. Закон України „Про колективні договори і угоди”;

3. Система стандартів безпеки праці (ССБП);

4. Кодекс законів про працю;

11. Державний вид контролю стану охорони праці здійснює:

1. Обласний комітет профспілки;

2. Генеральна Прокуратура і підпорядковані йому прокурори;

3. Адміністрація підприємств;

12. Для кого проводять спеціальне навчання з охорони праці?

1. Особам, яких приймають на роботу;

2. Для робітників, що виконують роботи підвищеної небезпеки;

3. Робітникам при виконанні разових робіт, не пов’язаних з їх прямими обов’язками;

13. Періодичність проведення повторних інструктажів з охорони праці для робіт підвищеної небезпеки складає

1. Один раз на 6 місяців;

2. Один раз на 3 місяця ;

3. Один раз на місяць;

14. В яких випадках проводять позаплановий інструктаж?

1. При порушенні вимог безпеки, які могли призвести або призвели до травм, аварій,

пожеж.

2. При організації масових заходів як то екскурсії, походи, спортивні змагання;

3. При прийомі на роботу;

4. При переведенні робітника на іншу роботу

15. При якій кількості робітників на підприємстві призначають інспектора з охорони праці:

1. Більше 10 осіб;

2. Більше 50 осіб;

3. Більше 100 осіб;

16. Який орган необхідно негайно сповістити про нещасний випадок на виробництві?

1. Держгірпромнагляд (Держнаглядохоронпраці).

2. Державний пожежний нагляд.

3. Державний санітарний нагляд.

17. Хто повинен оплачувати лікарняний робітнику при отриманні травми пов’язаної з

виробництвом?

1. Адміністрація підприємства;

2. Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві;

3. Особа, яка визнана винним в нещасному випадку;

4. Перші дві відповіді правильні;

18. Які документи складають у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння),

пов’язаного з виробництвом?

1. П’ять примірників актів за формою Н-5 і Н-1;

2. Шість примірників картки обліку професійного захворювання (отруєння) за формою

П-5;

3. Обидві відповіді вірні;

4. Обидві відповіді не вірні;

19. Яка травма буде вважатися пов’язаною з виробництвом

1. Що виникла на виробництві при виконанні роботи не пов’язаної з виробничим завданням, коли обладнання було несправне;

2. Що виникла на шляху до роботи у міському транспорті;

3. Що виникла на виробництві при виконанні виробничого завдання в стані алкогольного сп’яніння;

20. В яких випадках травма на виробництві вважається виробничою?

1. Отримана на шляху у відрядження згідно з установленим завданням;

2. При перебування потерпілого на робочому місці в нетверезому стані;

3. При отриманні травми на шляху до роботи в міському транспорті;

4. При отриманні травми на шляху до роботи у власному транспорті;

21. Якої форми документ складають, якщо травма визнана не пов’язаною з виробництвом:

1. Акт Н-1;

2. Акт Н-5;

3. Акт НПВ;

4. Акт Н-1 та Н-5;

22. Скільки примірників акту Н-1 складають при розслідуванні травми на виробництві?

1. Два;

2. Три;

3. П’ять;

4. За вимогою сторін;

23. Які причини травматизму відносяться до технічних?

1. Недостатне освітлення;

2. Підвищений шум в приміщенні;

3. Використання несправного обладнання;

24. Гігієна праці – наука, яка:

1. Вивчає виробниче середовище в якому працює людина і як воно впливає на здоров’я;

2. Вивчає основні заходи попередження травматизму працюючих;

3. Запобігає виникненню небезпечних факторів;

25. Виробнича санітарія – це:

1. Комплекс заходів які усувають шкідливу дію виробничого середовища;

2. Комплекс заходів які усувають виникнення небезпечних факторів;

3. Наука, яка вивчає травматизм на виробництві і дає рекомендації по його запобіганню

4. Наука про заходи безпеки на виробництві;

26. Паспортизація робочих місць що до безпеки і умов праці проводять з метою:

1. Складання річного звіту по охороні праці перед вищестоящим керівним органом;

2. Визначення відповідності робочих місць і обладнання вимогам охорони праці;

3. Відстоювання інтересів виробничого персоналу перед адміністрацією підприємства;

27. Токсичний шкідливий фактор викликає:

1. Злоякісні пухлини;

2. Нудоту, блювоту, слабкість;

3. Почервоніння шкіри;

4. Запалення слизових оболонок;

28. Мікроклімат виробничого приміщення – це:

1. Чистота приміщення, достатня освітленість робочих місць;

2. Температура повітря, освітленість приміщення, виробничий шум;

3. Температура, вологість, швидкість руху, атмосферний тиск повітря;

4. Температура, вологість, швидкість руху, атмосферний тиск повітря, чистота

приміщення, виробничий шум;

29. Для вимірювання відносної вологості застосовують:

1. Термометр;

2. Анемометр;

3. Психрометр;

4. Барометр;

30. Яку небезпеку викликають ультрафіолетові випромінювання?

1. Опіки шкіри і підшкірних тканин;

2. Опіки шкіри, сітківки ока, рак крові;

3. Опіки шкіри, рак шкіри, зниження імунітету;

31. Допустимий рівень шуму на робочих місцях складає:

1. 50 Дцб;

2. 80 Дцб;

3. 85 Дцб;

32. Який прилад використовується для вимірювання рівня шуму:

1. М-822;

2. Ши-3;

3. ВШВ-003;

4. Інфраліт 1100;

33. Які заходи відносяться до експлуатаційних методів боротьби з шумом?

1. Заміна сухого тертя на рідинне;

2. Заміна спрацьованих деталей на нові;

3. Акустична обробка приміщень;

4. Балансування деталей, що обертаються;

34. Призначення приладу М-822:

1. Вимірювання освітлення;

2. Вимірювання вмісту газів у повітрі;

3. Вимірювання вмісту пилу у повітрі;

4. Вимірювання рівня шуму;

35. Яким приладом вимірюють швидкість руху повітря:

1. Психрометром;

2. Анемометром;

3. Люксметром;

4. Барометром;

36. В чому проявляється дія електроструму на організм людини?

1. Теплова, хімічна, біологічна і механічна;

2. Біологічна, психологічна і хімічна;

3. Психологічна, механічна і деморалізуюча;

4. Психологічна, механічна, хімічна і біологічна;

37. В яких межах лежить значення змінного струму відчуття:

1 - 0,6…1,5 мА;

2 - 5…7 мА;

3 - 10….30 мА.

38. Яким приладом вимірюється опір ізоляції:

1 - Омметром;

2 - М-416;

3 - Мегомметром М-1101.

39. Які ознаки приміщення характеризують його як особливо небезпечне за ступінню небезпеки ураження електричним струмом?

1. Температура в приміщенні вище 35^оС;

2. Можливість одночасного дотику з заземленням і деталями, що знаходяться

під напругою;

3. Відносна вологість в приміщенні до 75%;

4. Дві ознаки підвищеної небезпеки одночасно;

40. Що таке захисне занулення?

1. Навмисне з’єднання корпусу обладнання з нульовим захисним проводом;

2. Навмисне з’єднання корпусу обладнання з землею;

3. Навмисне з’єднання нульового проводу із землею;

41. Що таке захисне заземлення?

1. Навмисне електричне з’єднання металевих частин електрообладнання, які не

знаходяться під напругою із землею;

2. Навмисне з’єднання корпусу обладнання з нульовим захисним проводом і землею;

3. Навмисне з’єднання металевих частин електрообладнання, які не

знаходяться під напругою із нульовим проводу і землею;

42. В яких межах повинно бути значення опору захисного заземлення:

1- до 0,5 мОм;

2- до 4 Ом;

3- до 30 Ом;

43. Яка напруга вважається малою?

1. Не більше 24 В; 3. Не більше 42В;

2. Не більше 36 В; 4. Не більше 110В;

44. В якому випадку робітник, що працює з електрообладнанням може не остерігатись крокової напруги?

1. Якщо електрообладнання має захисне заземлення;

2. При наявності надійної ізоляції струмоведучих частин обладнання;

3. При виконанні захисту у вигляді вирівнювання потенціалів;

4. Якщо обладнання має захист у вигляді захисного вимкнення;

45. Які заходи безпеки необхідно виконувати людині, яка потрапила в радіус небезпечної зони, що

утворилась при падінні на землю високовольтного проводу:

1. Як найшвидше вибігти з небезпечної зони;

2. Якщо у людини відсутні засоби захисту від ураження струмом, не доторкаючись до проводу обережно, щоб не підсковзнутись і не впасти, вийти з небезпечної зони звичайним кроком.

3. Вийти з небезпечної зони пересуваючи ступні ніг по землі, не відриваючи їх одну від

одної.

4. Вийти з небезпечної зони пригаючи на одній нозі.

46. В яких межах лежить допустиме значення опору ізоляції струмопровідних частин, які працюють під напругою до 1000 Вольт:

1 - до 1000 Ом;

2 - вище 100 кОм;

3 - вище 500 кОм.

47. Для звільнення потерпілого від дії електроструму напругою 380В, достатньо використати:

1. Сухий одяг, за який можна відтягнути потерпілого або суху палку, якою можна зняти провід з тіла потерпілого;

2. Зимові рукавички, якими можна взяти сталевий провід і зняти з тіла потерпілого;

3. Звільняти потерпілого лише у випадку застосування діелектричних засобів захисту: рукавичок або калош;

48. Які заходи безпеки необхідно застосувати при звільнені потерпілого від дії струму при напрузі 1000 Вольт?

1. Підкласти під ноги суху дошку і зняти провід з потерпілого сухою палкою;

2. Звільняти потерпілого лише у випадку, якщо є в наявності діелектричні рукавички;

3. Взагалі не підходити до потерпілого до приїзду швидкої допомоги;

4. Не торкаючись до проводу, взяти потерпілого за сухий одяг і відтягнути на безпечну

відстань;

49. Звільнити потерпілого від дії струму в електромережі вище 1000 Вольт можна за допомогою:

1. Сухої палки, сухого одягу;

2 . Порад потерпілому як краще самому звільнитися від дії струму.

3 . Діелектричних рукавичок та діелектричної штанги;

4. Не торкаючись до проводу, взяти потерпілого за сухий одяг і відтягнути на безпечну відстань

50. Робітника на виробництві уразило електрострумом. В нього відсутнє дихання і пульс. Ваші

дії.

1. Доповісти керівнику, викликати швидку. залишити потерпілого у спокої, чекаючи лікаря для надання допомоги чи винесення висновків про смерть;

2. Вважати його мертвим і не приймати заходів по наданню допомоги;

3. Не вважати його мертвим і надавати йому допомогу у вигляді штучного дихання і непрямого масажу серця до прибуття лікаря;

4. Не вважати його мертвим і негайно розпочати потерпілому виконувати штучне дихання і не припиняти до прибуття швидкої допомоги;

51. За допомогою яких заходів здійснюють захист від каракуртів, скорпіонів, фаланг і змій:

1. Посилюють світло в палатці;

2. Як стемніє лягають спати;

3. Стелять у палатці баранячі шкури, або мотузки з баранячої вовни;

4. Одягають захисний плащ з капюшоном;

52. Для захисту від піщаних буревіїв кожного робітника повинні забезпечити:

1. Питтевою водою в достатній кількості;

2. Лопатою, для розчищання піску на місцевості;

3. Окулярами з боковим захистом і плащем з капюшоном;

4. Взуттям з високими боками та теплим одягом;

53. При посиленні вітру в пустельних районах і небезпеки виникнення піщаного буревію необхідно:

1. Прискорити рух по маршруту, щоб до буревію встигнути пройти маршрут;

2. Припинити рух по маршруту і влаштувати укриття;

3. Продовжити рух з більшою осторогою, а при виникненні буревію припинити рух;

4. Одягнути захисний плащ з капюшоном і окуляри з боковим захистом і продовжити рух;

54. За скільки годин до настання темряви у горах потрібно розпочинати розбивати табір:

1. За одну годину;

2. За дві години;

3. За три години;

4. Немає значення;

55. На якій відстані від палаток польового табору дозволяється розташовувати туалети і ями для харчових відходів:

1. За 80…100 м;

2. За 50…70 м;

3. За 30…50 м;

4. За 20…25 м;

56. Який запас води для питтевих потрібно мати на одну людину в польовому таборі?

1. Не менше 5 літрів;

2. Не менше 10 літрів;

3. Не менше 15 літрів;

4. Не менше 20 літрів;

57. Для попередження сонячного і теплового удару працювати необхідно в періоди часу:

1. Можна працювати з 8 по 12 годину та з 14 до 17 години;

2. Можна працювати з 8 по 11 годину та з 15 до 17 години;

3. Не можна працювати лише з 11 по 16 годину;

4. Не має значення коли працювати, головне щоб був спеціальний одяг та солом’яна шляпа;

58. Для попередження сонячного і теплового удару необхідно збільшити споживання таких продуктів:

1. М’яса тварин та риби;

2. Курячі яйця;

3. Сало з цибулею;

4. Молочні продукти;

59. Норма споживання води людиною за добу на 1 кг ваги складає:

1. 35 г;

2. 50 г;

3. 100 г;

4. 150 г;

60. Для запобігання зневоднення організму людини при високій температурі повітря необхідно:

1. Споживати води стільки, щоб задовольнити спрагу;

2. Обмежити споживання води і з’їсти трохи солі;

3. Зменшити споживання їжі з одночасним збільшенням споживанням води;

4. Споживати замість води молочні продукти;

61. За якими ознаками визначають топкі місця на болотах:

1. На топких болотах ростуть великі дерева, зустрічаються кротові нори, мурашники;

2. На топких болотах не ростуть великі дерева, а болота покриті густою травою, або суцільним мохом;

3. На топких болотах не ростуть великі дерева, а замість них – молодий чагарник, висотою до 5..8 метрів і багато сушняку;

62. В разі провалу у трясовину необхідно діяти наступним чином:

1. Покликати допомогу і не робити зайвих і метушливих рухів, використавши шест як засіб підтримки;

2. Покликати допомогу, водночас не втрачаючи часу намагатися енергійними рухами дотягнутися до ближніх гілок чагарнику і, використавши їх, самостійно вилізти з трясовини;

3. Покликати допомогу, не робити зайвих і метушливих рухів, звільнитись від вантажу, використати шест як засіб підтримки, при собі мати довгу мотузку для проведення рятувальних робіт;

63. Коли дозволяється рух по топких болотах:

1. Тільки при гарній погоді вдень і вночі, але забороняється рухатись в туман, дощ, заметіль, снігопад;

2. Тільки при гарній погоді вдень, але забороняється рухатись вночі, туман, дощ, заметіль, снігопад;

3. Тільки при гарній погоді вдень, а вночі тільки з провідником і коли місячна ніч, але забороняється рухатись в туман, дощ, заметіль, снігопад;

64. На яких відстанях тримаються члени бригади один від одного рухаючись по болоту:

1. 2…3 м; 2. 3…5 м; 3. 5…8 м; 4. 8…10 м;

65. На яких відстанях тримаються члени бригади один від одного рухаючись по топких болотах:

1. 2…3 м; 2. 3…5 м; 3. 5…8 м; 4. 8…10 м;

66. Де забороняється планувати закладення геодезичних знаків:

1. Поблизу діючих підземних комунікацій;

2. На проїзних частинах вулиць і доріг;

3. В місцях розміщеннях підземних комунікацій;

67. В яких випадках необхідно негайно припинити виконання земляних робіт:

1. Якщо глибина розробки ґрунту перевищило два метри без кріплень;

2. Якщо виявлено наявність шкідливих газів;

3. Якщо пішов дощ і є небезпека для робітників;

68. На якій глибині дозволяється проводити земляні роботи при проходженні шурфів без кріплення ґрунту для ґрунтів середньої щільності:

1. 1 м; 2. 1,25 м; 3. 1,5 м; 4. 2 м;

69. Яка величина змінного струму викликає фібриляцію серця?

1. 10 мА; 2. 100мА; 3. більше 5 А;

70. Яка величина постійного струму викликає скорочення м’язів (ефект не відпускання)?

1. 0,5…1,5 мА; 2. 10мА; 3. 30…50 мА;

71. Яка величина постійного струму викликає скорочення м’язів легень і удушшя?

1. 30…50 мА; 2. 80…90мА; 3. 300…500 мА;

72. Якщо високовольтний провід лежить на землі, який радіус небезпечної зони утворюється на її поверхні:

1. 3 м; 2. 5 м; 3. 8 м; 4. 12 м;

73. Які заходи безпеки необхідно виконувати людині, яка потрапила в радіус небезпечної зони, яка утворилась при падінні на землю високовольтного проводу:

1. Як найшвидше вибігти з небезпечної зони;

2. Якщо у людини відсутні засоби захисту від ураження струмом, не доторкаючись до проводу обережно, щоб не підсковзнутись і не впасти, вийти з небезпечної зони звичайним кроком;

3. Вийти з небезпечної зони підплигуючи на одній нозі;

4. Вийти з небезпечної зони пересуваючи ступні ніг по землі, не відриваючи їх одну від одної;

74 Які смертельні небезпеки ховаються від людського ока на топких болотах;

1. Отруйні змії та комахи;

2. Пеньки, коряки, каміння в трясовині болота;

3. „Вікна” на болоті, що покриті яскравою і соковитою зеленню;

75. Як необхідно переходити „Вікна” на болоті, що покриті яскравою і соковитою зеленню:

1. Обходити із найбільш безпечної сторони, або будувати гаті;

2. Переходити через „Вікна”, озброївшись довгим шестом і прощупуючи ним дно болота;

3. Будувати настили із жерді та чагарнику;

76. Коли необхідно на топких болотах будувати гаті:

1. Коли, рухаючись по маршруту, зустрічаються „Вікна” на болоті, що покриті яскравою і соковитою зеленню;

2. Коли, рухаючись по маршруту, зустрічаються надзвичайно топкі місцини;

3. Коли, рухаючись по маршруту, зустрічаються надзвичайно топка місцина, яку не можна обійти;

77. Яка екіпіровка необхідна для членів бригади, які рухаються по топких болотах для безпеки руху:

1. Довга міцна палка, або шест та довга мотузка;

2. Гумові чоботи, теплий одяг та довга міцна палка;

3. Гумові чоботи, теплий одяг, рукавиці, окуляри, штормова куртка, довга міцна палка;

78. В яких випадках забороняється водна переправа на човнах вантажопідйомністю до 1 тонни на веслах:

1. При ширині переправи понад 0,7 км.;

2. При течії більше 2 м/с, а також сильних хвилях на воді і ширині переправи понад 0,5 км.;

3. При течії більше 1,5 м/с, а також сильних хвилях на воді і ширині переправи понад 0,5 км.;

79. На якій глибині дозволяється проводити земляні роботи при проходженні шурфів без кріплення ґрунту для щільних ґрунтів:

1. 1,5 м; 2. 2 м; 3. 2,5м; 4. 3 м;

80. На яку відстань від краю шурфу необхідно виконувати видалення ґрунту:

1. 0,25 м; 2. 0, 5 м; 3. 1м; 4. 1,2 м;

81. Які вимоги безпеки необхідно виконувати при виконанні земляних робіт при проходженні шурфів:

1. Огородити місце робіт і заборонити транспортний і пішохідний рух навіть якщо шурфи перегороджують транспортні чи пішохідні шляхи;

2. Виставити чергового, який буде слідкувати за приближенням до небезпечного краю шурфу робітників і сторонніх осіб;

3. Огородити місце робіт, на огородженнях вивісити попереджуючі про небезпеку знаки „Небезпечно”, а через шурфи, що перегороджують транспортний і пішохідний рух, влаштувати тимчасові і тривкі містки та переїзди;

82. В яких випадках дозволяється переправа вбрід:

1. При глибині 1,5 м і швидкості течії до 0,7 м/с;

2. При глибині 0,7 м і швидкості течії до 2 м/с;

3. При глибині 0,7 м і швидкості течії до 2,5 м/с;

4. При глибині 0,5 м і швидкості течії до 3 м/с;

83. В яку пору доби дозволений перехід гірської річки вбрід:

1. Після обіду, коли вода в річці прогріється до температури вище 12 ^оС;

2. Можна в той час доби, коли у цьому є потреба;

3. Тільки вранці;

4. Можна лише тоді, коли температура води стане вище 12 ^оС, тобто ближче до вечірніх сутінків;

84. У яких випадках забороняється виконувати роботи по збиранню і монтажу металевих знаків на землі, а також їх підйом:

1. При силі вітру понад 2 м/с, і у випадках з обмеженою видимістю менше 100 м.;

2. При силі вітру понад 5 м/с, під час грози, сильного дощу, снігопаду, в гололід, туман;

3. При силі вітру понад 10 м/с, під час грози, сильного дощу, снігопаду, в гололід, туман з обмеженою видимістю менше 100 м.;

85. В яких випадках геодезичний знак підлягає знесенню:

1. Якщо з’ясовується, що основні стовпи погнили на величину, більшу ніж 1/3 діаметра;

2. Якщо з’ясовується, що основні стовпи погнили на величину, більшу ніж 1/5 діаметра;

3. Якщо з’ясовується, що основні стовпи погнили на величину, більшу ніж 1/7 діаметра;

4. Якщо з’ясовується, що основні стовпи погнили на величину, більшу ніж 1/9 діаметра;

86. Які деталі в конструкції геодезичного знаку гниють значно швидше ніж інші:

1. Перекладини драбин і дошки майданчиків сходів, основні стовпи;

2. Деталі, які в конструкції знаку перебувають в горизонтальному положенні;

3. Основні стовпи та інші деталі, які в конструкції знаку перебувають в горизонтальному положенні;

87. При знесенні геодезичного знаку який розмір зони вважається небезпечною:

1. Радіусом, що дорівнює висоті геодезичного знака;

2. Радіусом, що дорівнює подвійній висоті геодезичного знака;

3. Радіусом, що перевищує висоту геодезичного знака на 5...8 м;

88. Якими засобами індивідуального і колективного захисту повинні забезпечуватись робітники підрозділів, що виконують роботи в підземних інженерних комунікаціях:

1. Куртками з брезенту і капюшонами, захисними казками, діелектричними рукавичками, гумовими чоботами, запобіжними поясами, мотузками або капроновими фалами 0,5...10 мм довжиною не менше подвійної глибини колодязя, електричними ліхтарями напругою не більше 12 В, протигазами типу ПШ-1 або ПШ-2, якщо довжину шлангу необхідно більшу (до 20 м), газоаналізаторами або шахтарськими ліхтарями;

2. Куртками з брезенту і капюшонами, захисними казками, діелектричними рукавичками, гумовими чоботами, запобіжними поясами, електричними ліхтарями напругою не більше 12 В, фільтруючими протигазами, газоаналізаторами або шахтарськими ліхтарями;

3. Гумовими чоботами, куртками з брезенту і капюшонами, захисними казками, фільтруючими протигазами електричними ліхтарями напругою не більше 12 В або шахтарськими ліхтарями;

89. Яка кількість робітників повинна виконувати роботи в підземних інженерних комунікаціях:

1. Не нормується, але вони повинні пройти навчання і отримати допуск до виконання робіт;

2. Не менше двох робітників, які працюють одночасно під землею і страхують один одного;

3. Не менше трьох робітників, один з яких працює під землею, а інші страхують його назовні;

90. Як проводять допомогу робітнику, який втратив свідомість, виконуючи роботи в підземних інженерних комунікаціях:

1. Одягнути протигаз і спуститись під землю для того, щоб витягти потерпілого на поверхню;

2. Робітники, які страхують працюючого знаходячись на поверхні, у разі необхідності витягують потерпілого за мотузку, не спускаючись в колодязь;