отчет по практике 3 курс Microsoft Office Word

Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

Кафедра землеробства

Звіт

про проходження виробничої практики

студента 3 курсу за фахом 6.130100 «Агрономія»

Замула Тетяна Володимирівна

Сільське господарство «Іляшина В.О..»

Магдалинівського району Дніпопетровської обл.

Термін практики з 19.04.2010.по 19.07.2010р

Керівник практики

Козечко Володимир Іванович

Дніпропетровськ 2010р.

Вступ

1. Організаційно-економічна характеристика господарства

1.1. Географічне та адміністративне розташування господарства

1.2. Спеціалізація господарства

1.3. Землекористування

2.1 Агрономічній аналіз погодних умов.

2.2Грунтові умови господарства.

3. Рільництво

3.1. Структура посівних площ. Система сівозмін

3.2. Система обробітку грунту в польовій сівозміні

3.3.Система обробітку грунту

3.4. Система удобрення культур у сівозміні

4. Насінництво

5. Технологія вирощування озимої пшениці

5.1.Розміщення озимої пшениці в сівозміні

5.2.Система обробки грунту в сівозміні

5.3.Розрахунок добрів на запланований врожай

5.4.Характеристика рекомендованих до посіву сортів озимої пшениці

5.5.Розрахунок норми висіву озимої пшениці

5.6.Підготовка насіння до сівби,строки,способи сівби,глибина загортання насіння

5.7.Догляд за посівами

5.8.Збирання і облік врожаю

5.9.Первинна обробка і зберігання продукції

6. Зберігання і переробка с.-г. продукції

7. Охорона праці і навколишнього середовища

Висновки та пропозиції

Бібліографічний список

Вступ

Потреба країни в зерні щорічно зростає .Займаючи друге місце в світі за площею ріллі та зернових культур в розрахунку на одну душу населення, країна відчуває гострий дефіцит в даному продукті, оскільки поряд з позитивними факторами при його виробництві мають місце і втрати при його збиранні, транспортуванні, переробці та зберіганні. Тому основним шляхом збільшення валового виробництва зерна є підвищення урожайності, яке можливо досягти тільки при впровадженні інтенсивних технологій.

Розширення виробництва зерна високої якості гарантує повне забезпечення населення країни продуктами харчування, створення вагомого експортного потенціалу сільськогосподарської продукції, економічну стабільність і незалежність держави.

Стратегічне значення зернового господарства України в розвитку національної економіки держави, його провідна роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни вимагають здійснення системи організаційно-економічних та техніко-технологічних заходів, спрямоване на стійке нарощування виробництва зерна та підвищення його якості, створення реальних умов розвитку та виходу на світовий продовольчий ринок.

Рівень розвитку зернового господарства є одним з найважливіших показників, що визначає стан усіх галузей агропромислового комплексу та рівень народного добробуту. Від обсягу виробництва залежить, чи буде забезпечене населення основними продуктами харчування, промисловість – сировиною, чи матиме держава необхідні для неї матеріальні та сировинні ресурси. Високорозвинене зернове господарство відграє важливу роль у розширенні виробництва продукції галузі тваринництва.

Зерно, як цінний і незамінний продукт харчування, становить основу продовольчого фонду, воно необхідне для задоволення потреб тваринництва в концентрованих кормах, галузі переробної промисловості – в сировині.Пшениця – одна з найдавніших і розповсюджених культур на земній культур вона була відома вже при­близно 6.5 тис. років до н. е. народам Іраку, близько 6 тис. років - землеробам Єгипту (за деякими даними навіть 10 тис. років), близько 5 тис. років – Китаю. На території СНД, зокрема сучасних України, Грузії, Вірменії, Азербайджану та Середньоазіатських ре­спублік, її почали вирощувати у 4- 3 тисячоліттях до н.е.

Місцем походження пшениці "більшість дослідників вважають степовій напівпустельні райони Ази (Іран, Ірак, Закавказзя). З Азії пшениця приблизно 5-4 тис. років тому потрапила в Європу, Польшу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Румунію, Болгарію. У південній Африці, Америці, Австралії вона з'явилася лише у XVI - XVIII ст. Тепер озима пшениця є основною продовольчою культурою більшості європейських країн, США, КНР, Японії. В СНД (Росії, Ка­захстані) та Канаді переважають посіви ярої пшениці, в Україні – озимої.

За попередніми даними Мінагрополітики, виробництво пшениці в Україні в 2006/07 році становило близько 14 млн т. Як вважають експерти, продовольче й кормове споживання пшениці в поточному році стримуватимуть обмежена пропозиція (через зниження валового збору за значно нижчого збільшення запасів на початок року) та високі ціни. Світові ціни на пшеницю цього року були рекордно високими. В Україні ціни зростали на початку сезону, але стабілізувалися після того, як уряд увів обмеження на вивезення). У Міжнародній раді з зерна не виключають зростання промислового використання пшениці (у біоетаноловому секторі), проте воно не покриватиме зменшення в продовольчому та фуражному секторах.

За оцінками провідних організацій, що здійснюють моніторинг виробництва зернових на міжнародному рівні, світове виробництво пшениці (крім дурум) в 2006/07 році (липень-червень) становило 590-593 млн т (в 2005/06 році – 620-621 млн т).

Підвищення стійкості зернового господарства можливе при освоєнні зональних систем землеробства, які забезпе­чують раціональне використання виробничих ресурсів і біокліматичного потенціалу певного регіону. При цьому як су­купність факторів інтенсифікації, так і їх роль у формуванні врожаю суттєво різняться залежно від зони, рівня родючос­ті ґрунту, використання біологічного потенціалу сорту, за­безпеченості технології матеріальними ресурсами та ін.

На родючих грунтах урожайність озимої пшениці перевищує врожайність озимого жита і ярої пшениці.

Потенційні можливості пшениці досить великі. На дослідних полях за сприятливих кліматичних умов при вирощуванні інтенсивних короткостеблових стійких проти вилягання сортів на чистий чорних парах при високому рівні мінерального живлення і зрошенні часто збирають по 60-80 ц/га і більше зерна озимої пшениці.

Агротехніка різних сортів озимої пшениці, яка відпові­дає вимогам інтенсифікації, потребує прийняття науково обґрунтованих та економічно виправданих рішень, але не копіювання і спрямована на постійне врахування ситуацій, що складаються на полі.

У господарствах, де застосовують інтенсивні технології вирощування, врожайність озимої пшениці становить 80-90 ц/га і більше.

Метою нашої випускної роботи є аналіз існуючої технології вирощування озимої пшениці та пошук кращої для одержання максимальної врожайності і валових зборів в умовах конкретного господарства.

1. Організаційно-економічна характеристика господарства

1.1 Географічне та адміністративна характеристика господарства

1.2 Землекористування

Загальна земельна площа СГ «Іляшика В.О.» за останні роки істотних змін не набула і становить – 657га., з яких площа сільськогосподарських угідь –га., з них рілля –гаНапрям виробництва – вирощування зернових та олійних культур.

Середньорічна чисельність робітників в 2005 році складала 5 чоловік.

Таблиця 1.

Склад земельних угідь СГ"Іляшика В. О."

Земельні угіддя	Площа, га
Всього угідь	657
в т. ч. ріллі	607
Пасовища	6
Водоймища	8
Інші	36

2.1 Агрономічний аналіз погодних умов

У степовій зоні України перехід від одного сезону до іншого відбувається поступово. Початком весни вважається дата переходу середньодобової температури через 0°С. Це спостерігається в першій половині березня. Перехідний період від зимового режиму до літнього дорівнює майже двом місяцям. Характерною рисою весни є інтенсивний підйом температури. У першій декаді березня руйнується стійкий покрив снігу. Грунт, прогріваючись, відтає, його середньомісячна температура в квітні на глибині 20 см дорівнює 7 - 8°С.

У таблиці 4 приведені дані по середньомісячним та багаторічним температурам за даними Губинівської метеостанції.

Таблиця 4

Таблиця2

Метеорологічна характеристика Магдалинівського району

(за даними Губинівської метеостанції)

Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	За рік
2007 рік	-8,9	-1,9	1,5	16,3	14,3	18,2	21,7	21,7	13,7	7,8	1,7	0,5	10,4
2008 рік	-6,1	-4,7	0,4	9,2	15,9	19,2	20,7	20,0	14,8	7,9	2,0	-2,6	8,1
Середня багаторічна	-5,3	-4,0	1,0	9,5	16,0	19,5	21,2	20,4	15,3	8,4	2,7	-1,9	8,6

Літо на території звичайно настає в середині травня і продовжується до середини вересня. Цей період характеризується малохмарною, спочатку теплою, а потім жаркою погодою. Атмосферні опади в основному зливового характеру захоплюють невеликі ділянки, викликають інтенсивний змив ґрунтового покриву й утворення ярів, полягання хлібів. Грози часто бувають із градом, що іноді приносить великий збиток посівам. Для області характерні періодичні посухи.

Перші осінні заморозки настають на поверхні ґрунту значно раніше, ніж у повітрі, і приходяться на кінець вересня; у повітрі - у другій декаді жовтня. Теплими бувають весь жовтень і листопад.

Зима малосніжна. Під час частих відлиг температура повітря підвищується до 9 - 14°С, але бувають і зниження до мінус 25 -30°С. У січні-лютому середньомісячна температура звичайно мінус 4 - 6°С. Число похмурих днів у грудні - лютому дорівнює 72,8%. Від сніжного покриву залежить промерзання ґрунту, що коливається від 7 до 32 см. Велика глибина промерзання негативно позначається на вирощуванні сільськогосподарських культур: навесні при таненні снігу багато води стікає в балки, ріки, у мерзлому грунті припиняється діяльність мікроорганізмів, припиняються біохімічні процеси. При близькій до нульової температурі утворюється крижана кірка, що наносить велику шкоду озимим посівам.

Зима в Степу України непостійна. Морозні дні змінюються дощовими, різкі коливання температури спостерігаються не тільки протягом року, але і протягом місяця і навіть доби. Нерідко арктичні маси повітря викликають сильні зимові похолодання і весняні заморозки, що негативно позначається на врожайності.

Середньомісячна та багаторічна кількість опадів представлена в таблиці 5.

Таблиця 3

Сума атмосферних опадів, мм

(за даними Губинівської метеостанції)

Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	За рік
2007 рік	38	24	48	41	20	25	13	13	14	5	11	22	274
2008 рік	48	34	31	40	46	69	58	43	41	36	44	55	545
Середня багато річна	44	33	30	38	47	62	55	41	37	31	40	49	507

Клімат господарства континентальний, помірно-посушливий, із середньорічною температурою повітря 8,6°С. Середньорічною кількістю опадів 507 мм. 35% загальної суми опадів приходиться на літні місяці (червень, липень, серпень). На вегетаційний період (квітень -листопад) приходиться близько 55% всіх опадів.

Зима малосніжна, хитлива, відлиги змінюються морозами. Стійкий сніжний покрив з'являється в третій декаді грудня і руйнується в першій декаді березня. Число днів зі сніжним покривом близько 75.

Весна настає в другій декаді березня. Сніжний покрив зникає, прогрівається ґрунт. Температура повітря переважно плюсова: у квітні +8,3, у травні +16,3. Весняні заморозки спостерігаються з 13 квітня по 11 травня.

Літо жарке. Температура в червні + 19,4 (19,8), у липні + 22,7° (20,8), у серпні + 20,5°С (20,4). Опади випадають переважно у виді злив. Осінь установлюється наприкінці вересня, коли спостерігаються перші осінні заморозки (з 25 вересня).

Вітри - звичайно перемінні. Навесні, восени й узимку переважно східних і південно-східних напрямків, улітку - західних. Навесні і влітку часті суховії.

Для отримання високих урожаїв кукурудзи бажано глибоке промочування грунту в допосівний період, помірні опади протягом вегетації до початку наливу зерна, відсутність опадів і низька відносна вологість повітря наприкінці періоду наливу зерна.

2.2 Ґрунтові умови господарства

У грунтовому покриві господарства домінують чорноземи звичайні малогумусні, повнопрофільні (близько 70%) і слабоеродовані (близько 25%). На цих грунтах розміщується основна частина виробничих посівів. Грунтові води залягають глибоко (8-12 м) і основним джерелом поповнення грунтових запасів вологи, а також забезпечення водоспоживання рослин є атмосферні опади, головним чином, холодної пори року (листопад - березень).

Чорноземи звичайні малогумусні середньосуглинкові домінують в Дніпропетровській області, займаючи 1,28 млн. га. У структурі грунтового покриву орного фонду північної підзони Степу на їх частку припадає приблизно 5 млн. га, або близько 51% загальної площі.

Загальна потужність генетичних горизонтів повнопрофільних чорноземів складає 75-80 см, зокрема гумусно-акумулятивний горизонт Н ‑ 38-40 см. Валовий вміст гумусу в орному шарі (0-30 см) знаходиться в межах 3,5-4,0%, азоту ‑ 0,18-0,20 і фосфору ‑ 0,12%. Запаси гумусу в метровій товщі ‑ 360-400 т/га, азоту ‑ 19,6-22% і фосфору ‑ 15,0-16,0%. У орному шарі сконцентровано 42% загальних запасів гумусу і 35% азоту, в півметровому ‑ відповідно 65 і 60%, розподіл фосфатів за грунтовим профілем рівномірний.

Забезпеченість рухомим фосфором підвищена (100-150 міліграм грунту/кг Р₂О₅ за Чиріковим), обмінного калія (К₂0) в орному шарі міститься 200-300 міліграм/кг. Поглинені основи представлені в основному кальцієм і магнієм, причому в гумусному і перехідному горизонтах на частку кальцію доводиться 82-92% від їх суми. Висока насиченість поглиненого комплексу грунтів кальцієм забезпечує нейтральну реакцію грунтового розчину (рН водної суспензії ‑ 6,8-7,3. Питома вага грунту (щільність твердої фази) 2,62-2,66 г/см3, з глибиною він поступово збільшується. Об'ємна вага (щільність грунту) невелика (1,18-1,27 г/см3), глибше 60 см вона спочатку помітно збільшується, а потім декілька зменшується і вирівнюється. Загальна шпаруватість чорнозему звичайного в гумусному і верхньої частини перехідного горизонтів досить висока (52,3-55,0%), глибше, із збільшенням щільність грунту, вона знижується до 47,6-49,3%.

Якнайменша вологоємність (НВ) шару 0-30 см складає ‑ 26,5%, вологість розриву капілярного зв'язку ‑ 16,7%, грунтова вологість стійкого зав'ядання рослин ‑ 10,1 і максимальна гігроскопічність ‑ 8,1%. Вміст вологи в півтораметровій товщі, при вологості, відповідній НВ ‑ 486,4 мм, діапазон активної вологи при НВ ‑ 231,4 мм.

3.1. Структура посівних площ та система сівозмін

Основна діяльність сільського господарства "Іляшика В.О." є вирощування сільськогосподарських культурних рослин, структура посівних площ та співвідношення земельних угідь представлена в таблиці .

Таблиця 4

Структура посівних площ та співвідношення

земельних угідь у господарстві, 2009 рік

С.-г. угіддя та назва господарських груп культур	Площа, га	Частка, %
		Від усієї території	Від с.-г. угідь	Від ріллі
1. Вся територія господарства	657	657	-	-
2. С.-г. угіддя	654	654	99,5	-
3. Рілля	654	654	99,5	100,0
4. Під дорогами, будівлями, водоймами	3	3	0,5	0,5
5. Зернові і зернобобові	516	516	78,5	78,9
6. Технічні просапні	138	138	21,0	21,1

Аналіз структури посівних площ показав, що переважну більшість ріллі займають зернові та бобові культури, а саме 516 га, це 78,5 % від загальної площі ріллі, технічні просапні культури – 138 га (21 %), така структура посівних площ характерна для даного регіону вирощування сільськогосподарських культур.

Таблиця 5

Система сівозмін в господарстві та стан їх освоєння

Сівозміна та її площа, га	Схема чергування культур у сівозмінах	№ поля	Фактичне розміщення культур у полях за останні 3 роки
			2007 р.	2008 р.	2009 р.
польова сівозміна, 624 га	Горох	1	Ячмінь	Озима пшениця	Соняшник
	Озима пшениця	2	Озима пшениця	Соняшник	Горох
	Кукурудза на зерно	3	Соняшник	Горох	Озима пшениця
	Ячмінь	4	Горох	Озима пшениця	Кукурудза на зерно
	Озима пшениця	5	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Ячмінь
	Соняшник	6	Кукурудза на зерно	Ячмінь	Озима пшениця

Середня площа 1 поля даної сівозміни складає 104 га. Слід зазначити те, що в сівозміні відступній пар, озима пшениця розміщується після гороху та ярого ячменю, кукурудза на зерно після озимої пшениці, соняшник після озимої пшениці. Чергування ярий ячмінь – озима пшениця є мало допустимим, тому що ці культури мають спільний ряд шкідників та захворювань, що можуть значно зменшити врожайність, в даному випадку озимої пшениці.

3.2.Система обробітку грунту в польовій сівозміні

Таблица 6

№ поля, культура	Обробка грунту
	Основна	Передпосівна	Догляд за посівами
1. Горох	Двократне дискування на 12-14, оранка на 20-22 см	Боронування, 2 культивації – на 10-12 і 6-8 см	Прикочування посівів 3ККШ-6
2. Озима пшениця	Двократне лущення стерні на 6-8, 12-14 см	Культивація КПС-4 на 6-8 см	Весняне боронування посівів БЗСС-1, ЗРБ-15
3. Кукурудза на зерно	Дискування на 6-8 см в двох напрямах, плоско різний обробіток на 25-27 см	Боронування, дві культивації – на 10-12 і 6-8 см	до- і післясходове боронування ЗБП-0,6А, 2 міжрядні обробітки на 10-12 і 6-8 см
4. Яровий ячмінь	Дискування на 6-8 см в двох напрямах. оранка на 25-27 см	Боронування БЗСС-1,0, культивація КПС-4 на 6-8 см	Прикочування ЗККШ-6
5. Озима пшениця	Двократне лущення стерні на 6-8, 12-14 см,	Культивація КПС-4 на 6-8 см. Передпосівне прикочування 3ККШ-6	Прикочування посівів 3ККШ-6
6. Соняшник	Двократне лущення стерні на 6-8, 12-14 см, оранка на 25-27см	Боронування, дві культивації – на 10-12 і 6-8 см КПС-4	до- і післясходове боронування ЗБП-0,6А, 2 міжрядні обробітки на 10-12 і 6-8 см КРН-5,6

3.3 Система обробітку грунту

Систему обробітку ґрунту в сівозміні розробляють у рік її освоєння з урахуванням вимог культур, грунтово – кліматичних умов зони, типу і ступеня забур’яненості полів, продуктивності техніки, досягнень науки і передового досвіду і інше. При цьому намагаються зменшити кількість обробітків і проходів по полю сільськогосподарських машин та знарядь, передбачити застосування комбінованих агрегатів, які виконують кілька операцій за один прохід.

Основне завдання обробітку ґрунту в системі інтенсивного землеробства – створення оптимальних умов для рості й розвитку сільськогосподарських культур, поліпшення фізичних і хімічних властивостей орного шару з регулюванням водного, теплового та поживного режимів ґрунту, підвищення родючості ґрунту та захист його від водної та вітрової ерозії, знищення бур’янів, шкідників та збудників хвороб сільськогосподарських культур, загортання в ґрунт поживних решток і добрив, забезпечення умов загортання насіння сільськогосподарських культур на оптимальну глибину, знищення багаторічної рослинності при обробітку задернілих ґрунтів.

Під час обробітку ґрунту змінюється співвідношення різних за розміром часточок ґрунту, їхнє взаємне розміщення, підвищується його пористість і аерація, великі грудки і брили подрібнюються.