отчет по практике 3 курс Microsoft Office Word

Середня урожайність за три роки випробування по чорному пару 54,3, по непарових попередниках 51,9 ц/га, перевищує Фантазію одеську на 1,5 та 0,5 ц/га відповідно.

Якість зерна: вміст клейковини – 28,6%, білку – 14,1%, ІДК – 55о.п., сила борошна W – 374 о.а. Об’єм хліба 1055 куб. см. Хлібопекарна оцінка 4,0 бали. Сильний.

Максимальне ураження борошнистою росою 12%, бурою іржею 11%, фузаріозом 6%.

Херсонська безоста – створений в Інституті зрошувального землеробства методом індивідуального добору із гібридної популяції Лютесценс-1438/84 х Херсонська 643.

Різновидність лютесценс. Належить до напівкарликових сортів (висота 86-95 см).

Форма куща прямостояча, компактна, стійкість до полягання добра. Колос білий, безостий, циліндричної форми, нещільний, не осипається. Посухостійкість добра – 4,3 бали.

Зерно червоне, яйцеподібної форми, крупне, маса 1000 зерен – 38-40 г.

Середньоранній. Дозріває на день пізніше стандарта Одеська 162.

Середня урожайність за три роки випробування по чорному пару 56,1, по непарових попередниках – 50,8 ц/га, перевищує стандарт Одеську 162 на 0,5 і 1,5 відповідно.

Якість зерна: вміст клейковини – 27,8%, білку – 13,8%, ІДК – 70 о.п., сила борошна W – 295 о.а. Об’єм хліба 1000 см. Загальна хлібопекарна оцінка 4,0 бали. Цінний.

5.5 Розрахунок норм висіву озимої пшениці

Визначаємо посівну придатність:

,

де С – схожість насіння, % ;

Ч – чистота насіння, %.

Розраховуємо норму висіву:

де К – коефіцієнт висіву в млн 100 % чистих на схожість насінин на 1 га;

м – маса 1000 насінин, г;

ПП – посівна придатність, %.

5.6. Підготовка насіння до сівби, строки, способи сівби, глибина загортання насіння

Для вирощування товарного зерна слід використовувати кондиційне насіння, яке має лабораторну схожість не нижчу 92%, чистоту не меншу 98%, силу росту більше 80% та масу 1000 зерен більше 40 г. Важливо, щоб насіння було не лише добре очищене, а й розсортоване на фракції за величиною. Вирівняне насіння з меншою масою 1000 зерен забезпечує вищу урожайність, ніж невирівняне -з вищою масою 1000 зерен. З невирівняного насіння розвиваються різні за силою рослини.

Слабкіші з них пригнічуються і гинуть взимку та під час весняно-літньої вегетації.

Визначаючи календарні строки сівби слід враховувати, що рослини до входження в зиму повинні вегетувати 55-65 днів і за цей час сформувати від трьох до п'яти пагонів.

Як ранні, так і пізні строки сівби значно знижують продуктивність озимої пшениці. Якщо посіви зріджені, їх пересівають. Тому господарствам слід додержуватись рекомендованих строків сівби для кожного регіону.

Оптимальне проходження фаз органогенезу в період осінньої вегетації, формування заданої щільності посівів та високої зимостійкості районованих сортів озимої пшениці досягається при диференціації строків сівби в залежності від агрометеорологічних умов степового регіону. Кращими строками сівби в північній частині Степу є 5-15 вересня, центральній - 10-20 вересня та південній —15-25 вересня. Діапазон допустимих строків сівби для кожного регіону, як правило, зміщується як в бік більш ранніх, так і в бік пізніх календарних строків в середньому на 5 днів.

Розпочинати сівбу необхідно на непарових полях, де грунт добре підготовлений і є достатні запаси вологи в орному шарі для одержання сходів.

Слід зазначити, що в останні роки спостерігається подовження тривалості осінньої вегетації озимої пшениці. Фактично при всіх строках сівби, в порівнянні з середніми багаторічними показниками, її величина збільшилася в середньому на 11 днів. Як правило, у найкращому фізіологічному стані на початку зими знаходилася озимина, що висівалася з 20 по ЗО вересня, тобто в допустимо пізні і пізні строки.

Норми висіву встановлюються з урахуванням сортових особливостей і умов вирощування. Максимальна урожайність пшениці досягається, коли на час збирання на кожному квадратному метрі посіву є 450-600 неуражених, добре розвинених продуктивних стебел. Цієї мети досягають шляхом встановлення оптимальної норми висіву та здійснення заходів по догляду за посівами, спрямованих на боротьбу з бур'янами, хворобами, шкідниками і виляганням посівів.

При сприятливому зволоженні і рекомендованих строках сівби оптимальна норма висіву по чорному пару становить 4,0-4,5 млн насінин на 1 га, зайнятому — 4,5-5,0, після непарових попередників -5,0-5,5 млн/га.

Середньорослі, схильні до вилягання сорти, які добре кущаться, забезпечують максимальні врожаї, як правило, при менших нормах висіву, а низькорослі - при більш високих.

До речі, дослідженнями встановлено, що збільшення без об'єктивних причин норм висіву озимої пшениці від 4,5 до 6 мільйонів схожих насінин істотно не впливає на урожайність, бо при менших нормах вона формується за рахунок збільшення продуктивного кущення, а при більших - за рахунок оптимізації густоти стеблостою шляхом саморегуляції посіву.

Для південних районів Степу України норму висіву насіння озимої пшениці доцільно збільшувати по чорних парах до 5,0 млн, а по непарових попередниках - до 6,0 млн насінин на гектар.

Нижньої межі рекомендованих норм висіву слід дотримуватися на початку оптимальних строків сівби, верхньої - в кінці оптимальних.

Глибина загортання насіння. При сівбі в допустимо ранні і оптимальні строки при достатній вологості грунту насіння озимої пшениці висівають на глибину 5-6 см. Якщо верхні шари грунт}' пересушені, а більш глибокі зволожені - глибину загортання насіння можна збільшувати до 8-10 см. В таких випадках використовують крупніше насіння, а поле обов'язково коткують.

При сівбі в допустимо пізні строки глибину загортання насіння зменшують до 3-4 см, але в достатньо зволожений грунт.

Недоцільно застосовувати глибоке загортання насіння на площах, де вологи недостатньо для одержання своєчасних сходів, а також за пізніх строків сівби, бо це спричиняє зниження польової схожості, зрідження посівів і зменшення врожаю.

У посушливі роки для поліпшення умов зволоження посівного шару грунту та одержання своєчасних сходів потрібно після сівби обов'язково застосовувати коткування грунту.

Сівба озимих з постійною технологічною колією. З метою покращання проведення всіх технологічних операцій з догляду за вегетуючими рослинами на посівах необхідно передбачити утворення постійної технологічної колії. Для її формування краще використовувати трьохсівалковий агрегат на зчіпці С-ІІ-У або СП-ІІ. При використанні зчіпки С-ІІ-У агрегат обладнують маркером на сівалках і слідопокажчиком на тракторі. Направляючі колії утворює середня сівалка, в якій закривають висівні апарати одного-двох сошників по кожному сліду гусениць трактора. Для утворення колії шириною 1350 мм закривають 7-8-й і 17-18-й сошники, а для колії шириною 1800 мм - 6-7-й і 18-19-й.

5.7. Догляд за посівами (система захисту від бур’янів,

шкідників і хвороб)

При посіві озимої пшениці в недостатньо зволожений або в рихлий грунт, що ще не осів, корисно провести коткування кільчастими катками.

Воно сприяє переміщенню вологи у верхній шар грунту, що сприяє швидкій і дружній появі сходів і хорошому осінньому кущенню. Щоб зменшити небезпеку пошкодження перерослої озимої пшениці, рослини, якщо вони не розпластані, підкошують восени на одну третину висоти.

Скошену зелену масу негайно прибирають з поля щоб уникнути розвитку на рослинах цвілі. Підкошувати потрібно своєчасно, щоб рослини до настання стійких холодів могли зміцніти. Випас худоби на озимих посівах забороняється.

Важливе значення має весняне боронування для руйнування грунтової кірки, видалення загиблих і пошкоджених рослин, а також бур'янів, які часто служать ядром розповсюдження шкідників і хвороб. До боронування приступають після того, як поверхня грунту трохи підсохне. Борони пускають упоперек рядів або по діагоналі до них. На слаборозвинених посівах і легких грунтах боронують в один слід, на добре розвинених посівах і важких грунтах - в два сліди. Весняне боронування посівів озимої пшениці підвищує врожайність на 2-3 ц з 1 га. При випиранні рослин його не застосовують, такі ділянки накочують.

Основна увага в боротьбі з шкідниками, хворобами та бур'янами повинна надаватися організаційно-господарським та агротехнічним заходам: дотриманню сівозмін, використанню стійких сортів, якісному обробітку грунту, оптимальному забезпеченню рослин вологою та поживними речовинами, своєчасному збиранню врожаю без втрат, дотриманню рекомендованих елементів технології вирощування культури.

Пестициди слід використовувати з урахуванням економічних порогів шкодочинності, при цьому необхідно надавати перевагу препаратам з мінімаль-ною токсичністю. З метою зменшення кратності хімічних обробок обприскування проти бур'янів, шкідників та хвороб бажано виконувати одночасно, застосовуючи бакові суміші. Щоб запобігти прояву резистентності шкідливих організмів до інсектофунгіцидів при повторних обробках слід застосовувати інші діючі речовини.

З метою зниження шкодочинності хлібної жужелиці та зменшення ураженості рослин септоріозом, фузаріозом і кореневими гнилями та іншими хворобами потрібно обмежити використання стерньових попередників. Обробіток грунту важливо проводити своєчасно, особливу увагу зосередивши на видаленні з поля соломи та знищенні падалиці.

Таблиця 9

Система захисту озимої пшениці від хвороб

Шкідливий організм	Заходи	Елементи технології застосування заходів
		Строки	Способи внесення	Дози препаратів, кг/га	Витрати робочого розчину, л/га
Летюча та тверда сажка, кореневі гнилі, септоріоз	Протруювання посівного матеріалу Преміс 25 т.к.с.	До висівання	протруювання насіння	1,3-1,5	10 л/т

Для підвищення стійкості рослин до хвороб та компенсаторної здатності рослин при пошкодженні внутрішньо стебловими шкідниками (злаковими мухами, стебловими блішками), дротяниками, хлібною жужелицею потрібно вносити основне добриво, а потім проводити підживлення азотом.

Проти всіх видів сажок, кореневих гнилей, пліснявіння насіння необхідно протруювати насіннєвий матеріал одним із наступних препаратів: байтан-універсал - 2 кг/т, вітавакс 200 ФФ - 2,5-3 л/т, раксил - 0,5 л/т, реал - 0,2 л/т.

Проти хлібної жужелиці, совок, дротяників насіння перед сівбою слід обробити препаратами промет 400 або рубіж - 2 л/т. Щоб уникнути значного ушкодження сходів злаковими мухами, попелицями, цикадками та ураження кореневими гнилями і вірусними хворобами, висівати озимину в надранні строки не рекомендується.

При появі більше 50 цикадок на 1 м², більше 100 особин злакових попелиць чи 40-50 злакових мух на 100 помахів сачка потрібно проводити осіннє крайове, вибіркове або суцільне обприскування посівів одним з препаратів: Бі 58 новий, золон, волатон - 1,5 літа; децис, карате, кінмікс - 0,2 л/га; сумі-альфа - 0,3 л/га; фастак - 0,1 л/га; ф'юрі - 0,07 л/га; данадим стабільний - 1-1,5 л/га.

При наявності 2-3 і більше личинок хлібної жужелиці чи більше 2 екз. підгризаючих совок на 1 м², посіви обробляються базудином чи діазиноном - 1,5-1,8 л/га, нурелом Д - 0,75-1,0 л/га або рогором - 1,5 л/га.

Таблиця 10

Система захисту озимої пшениці від шкідників

Шкідливий організм	Заходи	Елементи технології застосування заходів
		Строки	Способи внесення	Дози препаратів, кг/га	Витрати робочого розчину, л/га
Клоп шкідлива черепашка, п’явиці, попелиці, хлібні жуки	Застосування інсектициду Дібазол 60, в.е.	В період вегетації	Обприскування	1,5-1,8	300

Боротьба з бур'янами в літньо-осінній період повинна максимально досягатися шляхом якісного обробітку грунту, а також встановленням оптимальних норм висіву і строків сівби. Якщо агротехнічні заходи виявляються недостатніми, то боротьбу з бур'янами можна продовжити за допомогою гербіцидів в фазу осіннього кущення озимої пшениці. Але в цьому випадку слід дуже обережно підходити до вибору препарату, в першу чергу виключити гербіцид 2,4 Д та деякі його похідні, що дуже негативно, особливо в ранні фази розвитку рослин (період осінньої вегетації), впливають на озиму пшеницю. Віддавати слід перевагу гербіцидам типу кросс, 16.4%-й в.р.(100-150 мл/га) та ковбой, 40%-й в.р. (125-190 мл/га) або іншим препаратам, де діючими речовинами також є похідні сульфонілсечовини - гранстар, 75%-й с.т.с.(20-25г/га); гроділ 75%-й в.д.г. (0,1-0,2 л/га); хармоні, 75%-й с.т.с. (40-65г/га); мушкет (0,05-0,06 кг/га) та ін.

Таблиця 11

Система заходів боротьби з бур’янами

Культура	Тип забур’яненості	Заходи	Елементи технології застосування заходів
			Строки	Способи внесення	Дози препаратів, кг/га	Витрати робочого розчину, л/га
Озима пшениця	Однорічні та деякі багаторічні	Застосування гербіциду Гербітокс в.р.	Від фази кущення до початку виходу в трубку культури	Обприскування	1,0-1,5	300

5.8 Збирання і облік урожаю

Озиму п. шеницю збирають однофазним (пряме комбайнування) і двофазним (роздільне прибирання) способами. Спосіб збирання вибирають залежно від факторів.

При однофазному збиранні основна продукція (зерно) виділяється за один етап при скошуванні рослин у фазі повної стиглості (вологість зерна 14-17%). Цей спосіб застосовують для низькорослих, проріджених і перестоявших хлібів, короткостебельних сортів, стійких до вилягання, а також в районах з підвищеною вологістю в період прибирання. Висоту зрізу встановлюють в межах 10-20 см: для низькорослих і вилягли не більш 10 см, для високосоломяних і 15-20 см, що вилягли.

Двофазне збирання здійснюється в два етапи. Спочатку рослини скошують і укладають для просушування у валяння. Скошування починають у восковій стиглості при вологості зерна 36-40%. Потім через декілька днів (у південних районах через 5-6, а в північних через 7-9) лежання, щоб просохли, обмолочують комбайнами з підбирачами. Двофазне прибирання застосовують для високостеблових, нерівномірно доспілих і схильних до вилягання і обсипання сортів, а також на засмічених посівах. Густина стеблестою повинна бути не менше 250-300 стебел на 1 м². Висоту зрізу встановлюють в межах 12-25 см. У районах з підвищеною вологістю формують тонкі широкі валяння, в сухих - неширокі товсті. Скошувати рослини слід упоперек рядів, щоб забезпечити краще укладання стебел у валяння.

Двофазний спосіб дає можливість раніше почати збиральні роботи, дозволяє запобігти втратам від обсипання і одержати сухе зерно, придатне до здачі на елеватор без додаткової обробки, що скорочує обсяг роботи по очищенню і сушці зерна. Особливо велике значення двофазне збирання має в районах з тривалим періодом дозрівання хлібів і коротким терміном збиральних робіт.

5.9. Первинна переробка і зберігання продукції

Зернову суміш очищають від домішок з урахуванням різниці між зернами основної культури і домішками: за шириною і товщиною - на решетах з круглими і продовгуватими отворами в зерноочисних, сортувальних і калібрувальних машинах; за довжиною - в циліндри­чних і дискових трієрах; з використанням аеродинамічних властивос­тей - за допомогою повітряного потоку в аспіраційних колонках, пневмосепараторах і пневмоколонках; за формою і станом поверхні зерна і домішок - на решетах з отворами трикутної форми в спіраль­них і стрічкових сепараторах, гірках, змійках; за щільністю (питома маса) - на пневматичних сортувальних столах, каменевідбіркових машинах; за металомагнітними і електричними властивостями, ко­льором - на електромагнітних і електростатичних, електронних ма­шинах і за допомогою фотоелементів.

В процесі очищення зернових мас одержують, крім основного зерна, побічні продукти і відходи. Побічними продуктами є зернова суміш первинної обробки, яка містить від 50 до 70% чи від 70 до 80% зерен продовольчих, кормових і бобових культур, які згідно із стандартом віднесені до основного зерна або зернових домішок. Відходи поділяються на три категорії. До першої категорії належать зернові відходи, які містять зерна від 10 до 30 %, а також від 30 до 50 %; до другої: а) зернові відходи з вмістом зерен від 2 до 10 %; б) стрижні початків кукурудзи, кукурудзяна плівка, лузга горохова, м'яка вівся-ячна полова; до третьої: а) відходи від очищення зерна (схід з прийомного решета сепаратора, прохід крізь нижнє решето сепарато­рі містять зерна не більше 2 %, солом'яні частинки; б) лузга рисова, просяна, гречана, жорстка лузга – вівсяна і ячна, пил аспірацій; в) кукурудзяні обгортки.

Заключним етапом очищення зернових мас є визначення технологічної ефективності роботи зерноочисних машин, яку контролюють шляхом відбору зразків зерна і відходів не менше двох разів на зміну.

Зерно сушать для зменшення вологості до межі, яка забезпечує якість його в процесі зберігання, для доведення його до потрібних параметрів під час заготівлі і постачання на переробку, а також для знищення комірних шкідників. Усі способи сушіння зерна, які поширені в даний час, базуються на сорбційних властивостях зерна. Видалення з зерна частини води відбувається шляхом створення умов, які сприяють виникненню процесу десорбції.

У сільськогосподарському виробництві для сушіння зернової маси застосовують такі способи: природний, або повітряно-сонячне сушіння, де використовують тепло атмосферного повітря; і штучний, з ви­користанням штучно нагрітого повітря або сушіння сумішшю топко­вих газів з повітрям. Крім названих способів, для сушіння зерна можна застосувати водовбирні засоби, тобто речовини, які володіють вели­кою сорбційною здатністю (хлористий кальцій, сульфат натрію, суха тирса, силікагель тощо); теплове сушіння з використанням вакууму; сушіння струмом високої частоти; інфрачервоними променями і шту­чно охолодженим та зневодненим повітрям. Поширення цих способів обмежує поки що їх економічна невигідність. Обов'язковою умовою застосування будь-якого способу сушіння є збереження усіх техноло­гічних якостей зерна, а в посівному матеріалі і його життєздатності. Тому технологія сушіння будь-яким способом повинна проводитись обов'язково з урахуванням фізичних і фізіологічних властивостей зер­на і зернових мас.

6 Зберігання і переробка с.-г. продукції

Своєчасне видалення із зернової маси насіння бур'янів, зелених частин рослин, пороши і значної кількості мікроорганізмів різко знижує її фізіологічну активність.

Добрі результати при очищенні отримують, якщо заздалегідь перевірити склад домішок в партіях зерна. З урахуванням цього складають схеми очищення.

Для своєчасного очищення зернових мас від домішок і економії витрат праці в сільському господарстві широко використовують зерноочисні, агрегати продуктивністю 20 і 40 т/ч. Вони є потоковою лінією, що забезпечує прийом, очищення, тимчасове зберігання і відвантаження зерна.

У зерноочисній машині повітряним потоком відділяються легкі домішки, на ситах зерновий оберемок розділяється на три фракції: очищене зерно, кормове зерно і зернові відходи. При подачі в машину оберемка зерна надлишок його потрапляє в резервний бункер, що забезпечує можливість рівномірного завантаження. Агрегат ЗАВ-20 встановлюється з надходженням 5-6 тисяч т. зерна. Одночасно він обробляє тільки одну культуру. Збільшення виробництва комбікормів безпосередньо в сільському господарстві, раціональніше використання відходів при очищенні, виділення міні цінних фракцій зерна висунули необхідність комплексної обробки зернових мас.

Зерно, що поступає після обмолоту, при всіх способах збирання, має підвищену вологість. Тому після очищення від домішок вологе зерно негайно повинне просушуватися. У господарстві для цієї мети використовують зерносушарки.

Теплова сушка зерна і насіння в зерносушарках - основний і найбільш високопродуктивний спосіб. Щоб найраціональніше організувати сушку зерна і насіння, необхідно знати і враховувати наступні основні положення.

1.Гранично допустима температура нагріву. Перегрів завжди приводить до погіршення або навіть повної втрати технологічних і посівних якостей Недостатній нагрів зменшує ефективність сушки і здорожує її, при меншій температурі нагріву менше віддаляється волога. Гранично допустима температура зерна і насіння залежить від культури, характеру їх використання, початкової вологості.

2.Оптимальна температура агента сушки, що вводиться в камеру зерносушарки. Основний агент сушки - суміш потокових газів з повітрям.

3.Особливості сушки зерна і насіння в зерносушарках різних конструкцій. При сушці обов'язково враховують цільове призначення партій. Гранична температура нагріву насінного зерна пшениці 45^оС, продовольчого 50°С.

Закладають для зберігання зерно в кондиційному стані (вологість, температура, засміченість) в склади насипом.

7. Охорона праці і навколишнього середовища

В господарстві організаційну роботу, підготовку управлінських рішень та контроль за їх реалізацію здійснює старший інженер з охорони праці. Він проводить роботу по планам, затвердженим керівником навчально-дослідного господарства, в відповідності з законодавчими та другими нормативними актами, наказами та розпорядженнями органів управління АПК. На нього покладена організація контролю роботи по створенню здорових і безпечних умов праці, координація діяльності всіх структурних підрозділів господарства.

Інструктажі на робочих місцях в рослинництві проводять агрономи, бригадири та ланкові. Інструктажі фіксуються в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. В відділеннях та бригадах кожне робоче місце забезпечене відповідною до роботи інструкцією з охорони праці. При роботі з отруйними і небезпечними для життя речовинами господарством надається працюючим засоби індивідуального захисту: комбінезони, захисні окуляри, гумові рукавиці. Таким працюючим по закінченню робіт видається молоко і мило, але не завжди це робиться

Для досягнення нормативних умов праці ведуть роботу по підготовці та навчанню робітників. Ведуть розробку кваліфікованих характеристик для робітників з обов’язковими вимогами знань по охороні праці: розробка програми та методики психічної та фізичної підготовки і виховання робітників, навчання робітників організації робочих місць в відповідності з вимогами охорони праці, інженерної психології та естетики, оцінку знань та рівня виконання вимог з охорони праці

Також треба проводити роботу по створенню безпечних та нешкідливих технологій та обладнання.

Однією з глобальних проблем розвитку сучасного суспільства є вся екологічна криза. Діяльність людини порушує екологічні зв'язки. Так в даний час велику шкоду нашим ґрунтам завдає водна і вітрова ерозія. Так, наприклад, на значних площах виявляється водна ерозія. Вона відбувається під впливом тимчасових потоків атмосферних вод (зливові дощі, потала вода і т.д.).

У свою чергу водна ерозія підрозділяється на площинну ерозію і лінійну. Площинна ерозія виявляється у верхньому прошарку і зумовлюється поверхневими водами і елементами профілю грунту. У результаті цього процесу ґрунт позбавляється самого родючого прошарку, а на поверхню виходить материнська порода. Лінійна ерозія розвивається слідом за площинною й охоплює незначну площу, але більш помітна, ніж ерозія площинна.

При обробітку сільськогосподарських культур хімічними препаратами зростає небезпека загибелі не тільки шкідників, але й комах-обпилювачів, а від хлорорганічних навіть птиці.

Деякі хімічні препарати спроможні накопичуватися в ґрунті, рослинах, і тому у господарстві намагаються застосовувати препарати вибіркової дії, а по можливості заміняти хімічні препарати біологічними засобами захисту.

При застосуванні хімічних засобів захисту рослин варто дотримуватись вимог техніки безпеки й охорони праці. За три дні до застосування хімічних препаратів сповіщається населення і бджолярі. На полях розміщуються таблички, що інформують про те, що проводиться або вже проведено хімічну обробку. Для заправки і наступної мийки машин на території складу є спеціальні майданчики.

При використанні пестицидів враховуються погодні умови, фізико-хімічні властивості ґрунту, стійкість препарату і ступінь рухливості в навколишньому середовищі, токсичність для людини.

З підвітряного боку від населеного пункту розташований склад пестицидів і мінеральних добрив. Недоліками цього складу є те, що відсутня вентиляція і відсутнє опалення. При охолодженні препаратів відбувається замерзання препаратів із водяним наповнювачем або на масляній основі. Після відтавання змінюються фізико-хімічні властивості ряду препаратів, випадає осад, руйнується діюча речовина. Використані каністри, що вийшли з вжитку і прострочені препарати здаються для утилізації відповідним організаціям.

Органічні добрива зберігаються відповідно до санітарних норм в обвалованих земляними валами гноєсховищах і жижезбірниках .

Щоб уникнути ущільнення ґрунту, майже всі технологічні процеси на полях виконуються гусеничними тракторами, частина процесів виконується колісними. Також на території господарства застосовуються фітомеліоративні сівозміни та мінімальний обробіток ґрунту.