Таблиця Гранично допустимі концентрації нітратів та нітритів у кормах , мг/кг сирої маси

Корми	Нітрати	Нітрити
Комбікорми для великої рогатої худоби	500	10
Комбікорми для свиней та птиці	200	5
Сіно, солома	500	10
Зелений корм	200	10
Картопля	300	10
Буряк столовий	800	10
Силос	200	10
Зерно	300	10
Трав'яне борошно	800	10
Жом сухий	800	10
Жмих	200	10

З осторогою слід ставитись до хімічних меліорантів, що являють собою побічні продукти промислових підприємств. Відходи металургійних і цементних заводів, а також багатьох підприємств шкіряної та хімічної промисловості, що застосовуються для вапнування ґрунтів, містять велику кількість баластних речовин, низка з яких є токсичними. У середньому 3 т меліорантів промислового походження містять не більше 2 т карбонату кальцію.

Фосфогіпс як відхід хімічної промисловості містить велику кількість фтору і низку інших токсичних елементів, тому його застосування для меліорації солонців мусить бути строго контрольованим.

Використовувати відходи промислових підприємств для хімічної меліорації можна лише після їх всебічного аналізу, звернувши увагу на вміст у них важких металів, радіонуклідів. При обгрунтуванні можливості застосування цих відходів потрібно також проводити польові випробування з аналізом якості продукції.

Якщо для захисту рослин від хвороб, шкідників і бур'янів застосовуються пестициди, то їх форми і норми повинні строго лімітуватись і регламентуватись. Разом з цим слід враховувати фітосанітарний стан поля, прогноз чисельності шкідників, екологічні пороги їх шкідливої дії, поширеність хвороб і бур'янів, агрометеорологічні умови.

Пестициди повинні мати високу специфічність дії, характеризуватись відсутністю або обмеженістю канцерогенної та іншої токсикологічної активності. Перевагу слід надавати препаратам з високою вибірковою токсичністю для шкідників, таким, що використовуються у невеликих дозах і швидко розкладаються в навколишньому середовищі, а також формам з контрольованим виходом діючої речовини (гранульованим, мікрогранульованим, полімерної системи) та ін. При внесенні пестицидів слід забезпечувати їх мінімальне надходження на поверхню і за межі оброблюваного шару ґрунту. Замість суцільного потрібно застосовувати стрічковий і крайовий обробіток пестицидами, що дозволить зменшити витрати препаратів. Недопустимо вносити пестициди з літаків.

Враховуючи високу небезпеку пестицидів для навколишнього середовища, їх здатність тривалий час зберігати токсичність у ґрунті, нормування їх застосування повинне заслуговувати особливої уваги.

• При застосуванні гербіцидів необхідно контролювати такі гігієнічні нормативи:

• ГДК_Рз — гранично допустима концентрація пестициду в повітрі робочої зони;

• термін відновлення робіт на полях і в садах, оброблених пестицидами, термін виходу на робочі ділянки;

• МДР — максимально допустимий рівень залишкового вмісту пестициду в продуктах харчування;

• ГДК_Вв — гранично допустима концентрація пестициду у воді водойм господарсько-питного призначення;

• ГДК_Г — гранично допустима кількість пестициду у ґрунті;

• термін від останнього обробітку ґрунту пестицидами до часу початку збирання врожаю — термін очікування.

Останнім часом для оцінки небезпеки пестицидів для людей використовується такий критерій, як допустима добова доза (ДДД), яка характеризує біологічну активність речовини з урахуванням її токсичних властивостей і можливості спричинити сторонні ефекти і віддалену післядію.

ДДД — максимально допустима доза діючої речовини (мг/кг маси тіла), щодобове надходження якої до організму людини протягом усього життя не спричинює захворювань чи відхилень від стану здоров'я і не чинить негативної дії на наступні покоління. Показники ГДК токсичних речовин у ґрунті істотно відрізняються від ГДК у водах, атмосферному повітрі і продуктах харчування.

При плануванні і проведенні заходів хімічного захисту рослин потрібен комплексний підхід, що ґрунтується на об'єктивних критеріях оцінки небезпеки забруднення навколишнього середовища і сільськогосподарської продукції і враховує токсичність пестицидів для людини. Перевагу слід надавати агрохімічним, біологічним і селекційно-генетичним методам боротьби.

Впровадження в науково обґрунтованих сівозмінах стійких до хвороб сортів, оптимізація строків посіву та норм висіву, своєчасний обробіток ґрунту і якісне проведення агротехнічних заходів догляду за рослинами дозволяють значно скоротити застосування гербіцидів, а в низці випадків — цілком відмовитися від їх застосування.