- •Тема: Техногенне руйнування ґрунтового покриву та антропогенні забруднення ґрунтів
- •1. Техногенне руйнування ґрунтового покриву
- •2. Порушення земель під час добування корисних копалин
- •3. Оцінка розкривних порід за їх придатністю до рекультивації
- •4. Види антропогенного забруднення ґрунтів
- •5. Забруднення нітратами
- •6. Забруднення пестицидами
- •7. Забруднення стічними водами
- •8. Забруднення важкими металами
- •9. Забруднення ґрунтів при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •10. Забруднення ґрунтів радіонуклідами
- •Тема: Рекультивація земель
- •1. Технічний етап рекультивації
- •Таблиця. Технологічні схеми розробки робочого розкриву з використанням серійних машин
- •2. Біологічний етап рекультивації
- •Тема: Боротьба із забрудненням ґрунтового покриву
- •1. Охорона ґрунтів від забруднення агрохімікатами
- •Таблиця. Показники нітратів у товарній частині рослин, мг/кг сирої маси
- •Таблиця Гранично допустимі концентрації нітратів та нітритів у кормах , мг/кг сирої маси
- •2. Боротьба з забрудненням ґрунтів промисловими відходами
- •Таблиця Шкала екологічного нормування валового вмісту важких металів у ґрунтах з слабокислою та кислою реакцією, мг/кг
- •Стратегія ведення сільського господарства за умов техногенного забруднення
- •3. Боротьба з забрудненням ґрунтів органічними відходами
- •Вміст елементів живлення у вермикомпості порівняно з коров'ячим гноєм на солом'яній підстилці залежно від ступеня розкладу, % на сиру речовину
- •4. Боротьба з забрудненням ґрунтів зрошувальними водами
- •Класифікація зрошувальних вод за небезпекою засолення ґрунтів
- •Гдк деяких речовин в зрошувальних водах
- •5. Боротьба з забрудненням ґрунтів під час розвідки корисних копалин та видобування нафти і газу
- •6. Меліорація територій, забруднених радіонуклідами
- •Тема: Ґрунтозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організацією території
- •1. Основні принципи
- •2. Основні ланки
- •2.1 Контурно-меліоративна організація території.
- •2. Система сівозмін
- •2.3. Система ґрунтозахисного обробітку ґрунту
- •2.4. Система удобрення культур
- •2.5. Система захисту рослин
- •2.6. Система насінництва
- •3. Ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур
- •4. Захист від ерозії багаторічних насаджень на схилах
- •5. Захист від ерозії природних кормових угідь на схилах
- •6. Лісові протиерозійні насадження
- •7. Гідротехнічні протиерозійні споруди
- •8. Технічне забезпечення ґрунтозахисного землеробства
- •8.1. Землерийні та меліоративні машини
- •8.2. Машини та знаряддя для ґрунтозахисних технологій
- •8.3 Вплив гранулометричного складу ґрунтів і зволоженості території на набір машин і знарядь
- •8.4. Потреба господарств у машинах і знаряддях безплужного обробітку ґрунту
2.3. Система ґрунтозахисного обробітку ґрунту
Ґрунтозахисна безплужна система землеробства спрямована на відтворення порушеної людиною рівноваги у природі. В основі головної ланки цієї системи — ґрунтозахисної системи обробітку ґрунту — лежать принцип мінімізації і відмова від обертання скиби. У період переходу до ґрунтозахисної системи дається взнаки дуже висока потенційна забур'яненість орного шару — засмічення його насінням бур'янів, спричинене тривалим застосуванням полицевої оранки. У міру звільнення верхнього шару ґрунту від цієї засміченості принцип мінімізації обробітку буде виявлятися все більше і в подальшому забезпечить можливість застосування нульового обробітку ґрунту та біологічного землеробства. Це сприятиме істотному наближенню культурного ґрунтоутворення до природного.
Ґрунтозахисні технології безплужного вирощування сільськогосподарських культур у перехідний період охоплюють велику кількість технологічних операцій по боротьбі з бур'янами. У міру звільнення від бур'янів технології будуть спрощуватись і здешевлюватись.
Глибина основного обробітку ґрунту істотно впливає на швидкість розкладу гумусу. Природним є прагнення до зменшення глибини обробітку ґрунту, щоб знизити втрати гумусу. Для чорнозему типового з його рівноважною щільністю, що є найсприятливішою для більшості культурних рослин, глибокий обробіток, навіть плоскорізний, не є бажаним, тому що він підсилює розклад гумусу та дифузну втрату води з грунту. При систематичному застосуванні безплужного обробітку ґрунту врожайність культур на мілкому обробітку вища, ніж на глибокому. Тому для чорноземів типових мілкий безплужний обробіток є найприйнятнішим.
Агрофізичні властивості чорноземів реградованих і чорноземів типових дуже близькі. Для них також рекомендується мілкий безплужний обробіток ґрунту.
Інші ґрунти лісостепової зони — чорноземи вилуговані та опідзолені, солонцюваті та темно-сірі опідзолені ґрунти — мають менш сприятливі агрофізичні властивості. Для таких грунтів рекомендується ґрунтозахисна безплужна різноглибинна система обробітку. Глибина основного обробітку під просапні культури становить 20—22 см, під ранні ярі та зернобобові — 20-22, під озимі — 5-6 см.
Систематичний безплужний мілкий обробіток ґрунту можна застосовувати не лише на чорноземах. Досвід свідчить, що такий обробіток можна застосовувати на Поліссі та в інших регіонах з достатнім і надмірним зволоженням. За відсутності у господарствах плоскорізів, чизелів, глибокорозпушувачів насамперед можна застосовувати лише дискові борони та парові культиватори типу КПС-4. У будь-якому випадку результат буде кращим, ніж при полицевій оранці, а сам обробіток обійдеться набагато дешевше.
У степовій зоні мілкий безплужний обробіток ґрунту в умовах богарного землеробства дає гірші результати, ніж безплужний обробіток на різну глибину. За умов зрошення найефективнішим під усі культури виявився глибокий плоскорізний обробіток. Виключенням є озима пшениця, під яку найбільші переваги дає мінімальний (мілкий безплужний) обробіток.
Однією з переваг ґрунтозахисної безплужної системи обробітку ґрунту є мобільність технологічних операцій, яка обумовлена великою шириною захвату та високою продуктивністю роботи плоскорізів, дискових і голчастих борін.
Ця мобільність дозволяє виконувати технологічні операції у найоптимальніші терміни, що сприяє збереженню вологи у ґрунті та знищенню бур'янів. Це дуже важливо для закриття вологи у ґрунті. Дискові борони, плоскорізи або комбіновані агрегати повинні йти слідом за силосозбиральним чи зернозбиральним комбайном для того, щоб максимально використати післяжнивну стиглість ґрунту — тоді можна розраховувати на отримання дружних сходів озимини навіть у посушливі роки. Посів у ґрунт, мульчований рослинними рештками, не потребує ранньовесняного боронування для закриття вологи.
Система обробітку грунту повинна бути легкозмінною стосовно умов погоди та вологості ґрунту. Створення дрібно-грудкуватого посівного шару при підготовці ґрунту під озиму пшеницю після непарових попередніх культур досягається плоскорізним обробітком і боронуванням голчастою бороною по зволоженому ґрунту. На ґрунтах з оптимальною вологістю чи, тим більше, переосушених до вказаного агрегату додається кільчасто-шпоровий або кільчасто-зубчастий каток. На ґрунтах, що запливають, післяжнивне розпушення у посуху виконують дисковими боронами.
На схилових землях система безплужного обробітку ґрунту охоплює щілювання грунту і посівів озимини та багаторічних трав. На неглибоких блюдцях для попередження вимокання посівів озимини та багаторічних трав проводять глибоке щілювання ґрунту в два сліди навхрест з виходом двох проходів щілювання за межі блюдець.