- •Тема: Техногенне руйнування ґрунтового покриву та антропогенні забруднення ґрунтів
- •1. Техногенне руйнування ґрунтового покриву
- •2. Порушення земель під час добування корисних копалин
- •3. Оцінка розкривних порід за їх придатністю до рекультивації
- •4. Види антропогенного забруднення ґрунтів
- •5. Забруднення нітратами
- •6. Забруднення пестицидами
- •7. Забруднення стічними водами
- •8. Забруднення важкими металами
- •9. Забруднення ґрунтів при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •10. Забруднення ґрунтів радіонуклідами
- •Тема: Рекультивація земель
- •1. Технічний етап рекультивації
- •Таблиця. Технологічні схеми розробки робочого розкриву з використанням серійних машин
- •2. Біологічний етап рекультивації
- •Тема: Боротьба із забрудненням ґрунтового покриву
- •1. Охорона ґрунтів від забруднення агрохімікатами
- •Таблиця. Показники нітратів у товарній частині рослин, мг/кг сирої маси
- •Таблиця Гранично допустимі концентрації нітратів та нітритів у кормах , мг/кг сирої маси
- •2. Боротьба з забрудненням ґрунтів промисловими відходами
- •Таблиця Шкала екологічного нормування валового вмісту важких металів у ґрунтах з слабокислою та кислою реакцією, мг/кг
- •Стратегія ведення сільського господарства за умов техногенного забруднення
- •3. Боротьба з забрудненням ґрунтів органічними відходами
- •Вміст елементів живлення у вермикомпості порівняно з коров'ячим гноєм на солом'яній підстилці залежно від ступеня розкладу, % на сиру речовину
- •4. Боротьба з забрудненням ґрунтів зрошувальними водами
- •Класифікація зрошувальних вод за небезпекою засолення ґрунтів
- •Гдк деяких речовин в зрошувальних водах
- •5. Боротьба з забрудненням ґрунтів під час розвідки корисних копалин та видобування нафти і газу
- •6. Меліорація територій, забруднених радіонуклідами
- •Тема: Ґрунтозахисна система землеробства з контурно-меліоративною організацією території
- •1. Основні принципи
- •2. Основні ланки
- •2.1 Контурно-меліоративна організація території.
- •2. Система сівозмін
- •2.3. Система ґрунтозахисного обробітку ґрунту
- •2.4. Система удобрення культур
- •2.5. Система захисту рослин
- •2.6. Система насінництва
- •3. Ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур
- •4. Захист від ерозії багаторічних насаджень на схилах
- •5. Захист від ерозії природних кормових угідь на схилах
- •6. Лісові протиерозійні насадження
- •7. Гідротехнічні протиерозійні споруди
- •8. Технічне забезпечення ґрунтозахисного землеробства
- •8.1. Землерийні та меліоративні машини
- •8.2. Машини та знаряддя для ґрунтозахисних технологій
- •8.3 Вплив гранулометричного складу ґрунтів і зволоженості території на набір машин і знарядь
- •8.4. Потреба господарств у машинах і знаряддях безплужного обробітку ґрунту
2.6. Система насінництва
Поліпшення умов вирощування культур при застосуванні ґрунтозахисного землеробства дозволяє отримати більш повноцінне насіння. Проте слід пам'ятати, що різні сорти зернових культур по-різному реагують на безплужний обробіток ґрунту. Сортовипробування нових сортів сільськогосподарських культур повинно проводитися під час безплужного обробітку ґрунту. В США і Канаді селекціонери виводять сорти для посіву по ґрунтозахисному обробітку, перебудовують агротехніку рослин, щоб збільшити питому масу зерна в біомасі за рахунок зменшення частки коренів.
При вирощуванні посівного матеріалу озиму пшеницю висівають після кращих попередників (чистий та зайнятий пар, багаторічні трави, горох). Таке насіння, особливо високих репродукцій, у майбутньому полегшує отримання високих врожаїв.
При безплужному вирощуванні насіння цукрових буряків після збирання попередника ґрунт під бурякові висадки готується так, як і під посіви цукрових буряків. Навесні проводять культивацію для закриття вологи паровими культиваторами з ланцюжками. Потім ґрунт обробляють плоскорізом КПЕ-3,8 на 14-16 см і висаджують коренеплоди цукрових буряків. При такій технології приріст врожаю насіння становив 2,5 ц/га порівняно з оранкою 12 ц/га.
3. Ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур
Ріст і розвиток рослин, рівень врожайності культур залежать від поєднання і взаємодії чинників родючості — поживного, водного, теплового, повітряного, токсикозного і фітосанітарного режимів, на які впливають система обробітку ґрунту, удобрення культур у сівозмінах, система захисту рослин. Комплексне поєднання цих трьох систем являє собою технологію вирощування сільськогосподарських культур.
В основу ґрунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур покладено обробіток ґрунту без обертання скиби з мульчуванням його стернею та пожнивними рештками. Мульчування підвищує стійкість ґрунту до ерозії, як водної, так і вітрової.
Запорукою ґрунтозахисної ефективності технологій землеробства і необхідною умовою створення екологічно стійких агроландшафтів виступає контурно-меліоративна організація території, яка передбачає створення системи рубежів (валів-терас, валів-канав, лісосмуг тощо), що перехоплюють стік на схилах, переводячи його в підґрунтовий або безпечно скидаючи до гідрографічної мережі.
Контурно-меліоративна організація території створює в господарстві каркас напрямних ліній обробітку грунту. Своєрідним наповненням цього каркасу виступають ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур. Обробіток грунту в напрямку горизонталей сприяє ефективнішому вбиранню схилового стоку, що зменшує небезпеку прояву водної ерозії і підвищує врожайність сільськогосподарських культур. Ґрунтозахисні технології розробляють для всіх вирощуваних у зоні (підзоні) сільськогосподарських культур залежно від попередників. Найдоцільніше розробляти їх для типових польових і ґрунтозахисних сівозмін. На схилах понад 1° вони доповнюються щілюванням грунту поперек схилу на глибину 50-60 см проходами агрегату через 5-7 м.
Визначальною ланкою ґрунтозахисних технологій є система ґрунтозахисного безплужного обробітку ґрунту. Від неї залежать ґрунтозахисна ефективність технологій, спрямованість культурного ґрунтоутворювального процесу, вибір способу внесення добрив у ґрунт, агротехніка боротьби з бур'янами тощо. Поняття обробітку ґрунту без обертання скиби, об'єднаного терміном "безплужний обробіток", охоплюють такі заходи: плоскорізний обробіток, поверхневий обробіток, обробіток комбінованими агрегатами, чизельне розпушення, обробіток глибокорозпушувачами, щілювання, фрезерування, кротування, мінімальний та нульовий обробіток ґрунту.
Набір машин і знарядь, необхідних для впровадження системи ґрунтозахисного безплужного обробітку ґрунту, визначається для кожної зони, підзони, регіону ґрунтово-кліматичними умовами, рельєфом, структурою посівних площ. Плоскорізні знаряддя краще виконують свою функцію на легких і середніх за гранулометричним складом ґрунтах. На важких ґрунтах вони працюють гірше, утворюють брили, зазнають перекосів. Для якісної роботи плоскорізів ґрунт не повинен бути перезволоженим.
Для важких ґрунтів і районів надмірного зволоження рекомендується ширше застосовувати чизельні розпушувачі та культиватори, щілювачі, кротувачі, фрези.
Гранулометричний склад ґрунту є вагомішим чинником порівняно з умовами зволоження, що визначає набір машин і знарядь. На піщаних і супіщаних ґрунтах західного Полісся з його надмірним зволоженням та поверхневим оглеєнням ґрунтів плоскорізи працюють порівняно непогано. На важко-суглинкових і легко-глинистих ґрунтах навіть за посушливих умов чизельні розпушувачі працюють краще, ніж плоскорізи
За посушливих умов (річна кількість опадів до 390 мм) на легко-глинистих ґрунтах при удобренні чизельні розпушувачі (ПЧ-4,5; стійки ПРН-3-1000) забезпечили більші прирости врожаю, ніж плоскорізи і тим більше плуги. У цьому досліді було виявлено загальну закономірність, що безплужний обробіток ґрунту без удобрення в сівозміні або малоефективний, або зовсім не має ефекту.
Система ґрунтозахисного безполицевого обробітку ґрунту передбачає застосування напівпарового обробітку після збирання на полях основних культур. Застосування такого обробітку на п'яти полях десятипільної сівозміни (в зайнятому пару, після гороху перед озимими і на трьох полях після озимих зернових культур перед цукровими буряками, кукурудзою, соняшником) дозволяє істотною мірою звільнитися від потенційної засміченості бур'янами посівного шару ґрунту, а також відмовитися від пестицидів. Власне, в цьому полягає шлях до біологічного землеробства.
У САТ "Обрій" Полтавської обл. з 1976 р. застосовують ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур, а з 1979 р. повністю відмовились від застосування пестицидів. Завдяки розширеному відтворенню родючості ґрунту продуктивність як рослинництва, так і тваринництва зросла більше ніж удвічі.
Біологічне землеробство підняло врожайність сільськогосподарських культур на новий вищий рівень. Таким чином, застосування ґрунтозахисних технологій, що базуються на безплужному обробітку ґрунту, і відмова від пестицидів дають змогу виробляти екологічно чисту продукцію рослинництва і тваринництва.
