Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
6.1. Соціологія особистості.doc
Скачиваний:
63
Добавлен:
11.03.2016
Размер:
950.27 Кб
Скачать

7.4. Соціальна структура особистості

Особистість як сукупність соціальних властивостей має цілісність та характеризується структурою.

Основними елементами структури особистості є соціальні статуси і ролі, спрямованість, соціальна активність (потреби, цінності тощо)

Соціальна структура особистості

• Інтегрованість особистості у соціальне середовище (статус, ролі),

• Спрямованість особистості як її домінуюче соціально зумовлене ставлення до соціальної дійсності, що оточує людину,

• Соціальна активність особистості та її здатність до саморегуляції поведінки, життєвий контроль.

Джерелом активності людини є їі потреби - внутрішній психологічний стан людини, відчуття нестачі чогось. Цей стан регулює активність, стимулює діяльність, спрямовану на здобуття того, чого не вистачає. Задовольняючи власні потреби, людина створює нові умови, які обумовлюють виникнення нових потреб.

Отже, потреби є засобом розгортання діяльності людини. Потреби людини утворюють систему, що має ієрархічну будову.

Американський соціальний психолог А. Маслоу вважається засновником ієрархічної теорії потреб. Він розділив потреби на:

потреби в їжі, воді, одежі, повітрі, теплі, сексі тощо;

потреби у захисті від фізичної і психологічної небезпеки;

потреби відчувати причетність до подій (соціальні);

потреби поваги з боку оточення (начальників, підлеглих), визнання, самоповаги;

потреби у реалізації своїх можливостей (самовираження).

Потреби формуються під впливом умов життєдіяльності людини, залежать від реальних можливостей людини і суспільства. Вроджені потреби є підконтрольними, підпорядкованими соціальним. Людина, задовольняючи свої потреби, на тільки зважує на свої можливості, але й вирішує питання щодо дозволеності бажаного з огляду на моральні вимоги. Потреби більш високого рівня стають актуальними для людини у міру задоволення ним, хоча б частково, потреб нижчого рівня. Пріоритет соціальних потреб над природними, вітальними підтверджений багатьма іншими дослідженнями.

Потреби людини бувають неусвідомленими (їх називають потягами) та усвідомленими. У процесі усвідомлення потреб у людини формується інтерес до діяльності, який трансформується у мотив з врахуванням ціннісних орієнтацій особистості. Фіксація потреб у формі ціннісних орієнтацій, усвідомлення реальних можливостей їх реалізації, а також Ієрархія потреб за А.Маслоу визначення конкретних способів та засобів їх досягнення - усе це необхідні складові процесу адекватного відображення потреб у свідомості людини, формування мотивів до діяльності.

Інтерес - це конкретна форма усвідомленої потреби, реальна причина діяльності особистості, спрямованої на задоволення цієї потреби.

Найвищою потребою людини є потреба у самовираженні, у реалізації її потенціалу. Для самовираження особистості характерне наступне:

активне сприйняття дійсності, здатність добре у ній орієнтуватися

сприйняття людей такими, якими вони є

безпосередність у вчинках та спонтанність у вираженні своїх думок і почуттів

концентрація уваги на тому, що відбувається назовні, а не у внутрішньому світі, власних почуттях і переживаннях

почуття гумору

розвинуті творчі здібності

неприйняття умовностей, але без демонстративного їх ігнорування

домінуюча стурбованість благополуччям інших людей, а не власним

спроможність глибоко розуміти життя, дивитись на нього "відкритими очима ", оцінювати події об активно

вміння налагоджувати з оточенням оптимальні стосунки

Цінності особистості - це відносно стійке та соціально обумовлене ставлення особистості до об'єктів духовного та матеріального світу, уявлення людини про найбільш значущі, важливі цілі життя та діяльності, а також: засоби їх досягнення.

Ціннісні орієнтації - соціальні цінності які спрямовують діяльність та соціальну поведінку в особистості і поділяються нею.

♦ Основою для визначення мети діяльності людини є ціннісні орієнтації - орієнтації особистості стосовно соціальних цінностей. Саме вони, закріплені життєвим досвідом, спрямовують діяльність, регулюють поведінку особистості. Ціннісні орієнтації є продуктом соціалізації індивіда. Сформована система ціннісних орієнтацій особистості забезпечує її становлення як активного суб'єкту соціальної діяльності.

Соціальна активність розпочинається з формування у людини стану готовності до діяльності, що виникає внаслідок відображення дійсності, певних її об'єктів у свідомості відповідно до потреб та інтересів особистості, її ціннісних орієнтацій. Цей стан людини, що передує конкретним виявам її активності, називається спрямованістю особистості.

Як суб'єкт соціальних відносин особистість характеризується соціальною активністю, здатністю впливати на оточення, змінюючи його і себе. Причому активна діяльність особистості лише тоді є продуктивною, коли вона узгоджується з культурними надбаннями суспільства.

Спрямованість особистості (за В. Омелько)

ідейно-політична - містить у собі різні сторони суб'єктивного ставлення людини, до певних ідеологій, класів, націй, держав, спільнот і політичних організацій

соціально-культурна - становлення до праці інших видів неполітичної діяльності. їхніх безпосередніх умов, сім'ї, до інших малочисельних

соціальних груп

моральна - включає моральні орієнтації, яків відображають суб'єктивне, особистісне ставлення людини до інших людей і самої себе

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]