V. Мистецтво

Жителі Київської Русі знали і любили музику, користувалися нею у своєму житті. Вивчення цієї проблеми показує, що:

1. Давньоруський народ був причетний до обрядових танців, знав багато пісень, затівав скомороші ігри, гуслярські змагання. Очевидно, таким співцем був літописний Боян, який жив при дворі Святослава Ярославовича.

2. На Русі розвивалося театрально-музичне мистецтво. Профе­сійними акторами і музикантами були скоморохи-затійники, які ви­ступали у княжих дворах та на міських площах.

3. Багато князів виступали меценатами театрально-музичних колективів, утримували їх, організовували їм виступи та змагання. Особливо цією діяльністю славився Святослав Ярославович, при дворі якого, як уже було сказано, жив Боян.

4. Після прийняття християнства на Русі поширюється хоро­вий спів, нотна система, багатоголосся, що засвідчує високий художній рівень музичного мистецтва.

Архітектура русичів відзначалася багатим декором та різнома­нітними стилями. В архітектурному мистецтві можна виділити кілька особливостей:

По-перше. Архітектурний образ Русі відзначався насамперед дерев'яними будівлями. Знайдені архітектурні залишки (карнизи, коньки, одвірки, колони) дають підставу дійти висновку, що архіте­ктурне оздоблення стародавніх будинків було красивим, різномані­тним, інколи носило шедевральний характер.

По-друге. Князівські, боярські та купецькі хороми були бага­топоверховими, розкішними, оздобленими прикрасами, свідчили про багатство господарів та їх елітарну приналежність. Житла бід­ноти були однокамерні. На півдні Русі вони мали каркасно-стовпову конструкцію, обмазувалися глиною і білилися.

Майже всі церковні споруди будувалися з дерева й у 1124 р. 600 таких храмів у Києві згоріло.

По-третє. Після прийняття християнства у Києві стала широ­ко практикуватися кам'яна фундаментальна архітектура. Так, наприклад, першим кам'яним храмом у Києві була збудована Воло­димиром Десятинна церква (989-996).

Широка поява на русі кам'яних споруд у кінці X ст. поясню­ється тим, що у цей час тут з'явились необхідні умови: підвищився рівень ремесла, зросла його спеціалізація, поширився візантійський досвід кам'яного будівництва тощо.

Цікавим є те, що кам'яне будівництво на Русі несло в собі не тільки візантійські традиції, а й національні форми. Так, Софіївський собор (1037), як писав Б.Д.Греков, справляє враження на гляда­ча не тільки грандіозністю і блиском, а й "досконалістю... цього найбільшого витвору архітектури і живопису"¹⁷. Можна так сказати, що Софіївський собор вражає глядачів не тільки зовнішнім вигля­дом, а й внутрішнім опорядженням¹⁸. "Розмаїття мозаїк, фресок, що покривали стіни, стовпи, арки, як зауважує П.П.Толочко, - вража­ють красою, величезним світом образів"¹⁹.

Додамо, що монументальні споруди були створені у Чернігові (Спаський собор), Києві (Михайлівський Золотоверхий), Переяславі (Михайлівський храм), Суздалі, Новгороді та інших містах. Придні­провський архітектурний стиль кінця XII - початку XIII ст. справив помітний вплив на архітектуру Смоленська, Полоцька та інших центрів Русі²⁰.

Поряд з архітектурою на Русі розвивалися також живопис, ху­дожня різьба, мозаїка фрески. Характерний у цьому відношенні Со­фіївський собор. Вівтар та купол цієї споруди прикрашенні мозаїч­ними зображеннями Христа, його матері Марії Богородиці - Оранти, які відзначаються соковитими кольорами та великою худож­ньою майстерністю.

Всі портрети святих вражають великим психологізмом, зовні­шнім аскетизмом і геніальним професійним виконанням. Зокрема, цими рисами відзначаються зображення Іоанна Златоуста, Василя Великого, Григорія Чудотворця.

Особливо вражають фрески Софіївського собору, якими по­криті всі стіни будови. Серед них зображення Ярослава Мудрого та його родини, княгині Ольги, візантійського імператора та ін.²¹

Можна сказати, що в Києві сформувалась іконографія святих, особливо Бориса і Гліба, Володимирської Богоматері, Архангела, Пирогощі та ін.

Стародавнє мистецтво залишило чимало пам'яток різьби по каменю, шиферних плитах та дереву. Високого рівня досягло при­кладне мистецтво, особливо орнаментальні композиції. Декорува­лися предмети побуту, прикраси, зброя, металевий і керамічний по­суд, вироби із кості. Давньоруські майстри уміли видувати скло, створювати кераміку із зображенням грифонів, орлів, соколів, пави­чів. Ці сюжети перегукуються з візантійськими тканинними зобра­женнями. Поширеним видом ремесла на Русі була різьба по дереву та кості.

Завершуючи, можна підкреслити, що культурний розвиток Ки­ївської Русі ІХ-ХШ ст. знаходився на високому європейському рів­ні, який, на жаль, був перерваний монголо-татарською навалою. . .