- •4.3. Берестейська церковна унія і її наслідки для українського народу
- •4.4. Розвиток освіти й культури наприкінці XIV — в середині XVI ст.
- •11.1. Роль братств в активізації культурного життя. Братські школи
- •11.2. Розвиток шкільної освіти. Острозька школа
- •11.3. Київ як центр культури і освіти в Україні
- •4.3. Культурне й церковне життя України у другій половині XIV- XV ст.
- •5. Українські землі у складі речі посполитої
- •8. Культура україни у XVI — першій половині XVII ст.
- •§26. Культура України XIV — початку XVI ст.
- •3. Культура України середини XIV - середини XVII ст.
- •3.1. Освіта та наука.
- •3.2. Друкарство. Література.
- •3.3. Мистецтво.
- •4. Етнічна консолідація й національно-духовне піднесення українського народу у XV - першій половині XVII ст.
- •5. Брестська церковна унія
- •4. Культура України XIV — першої половини XVII ст.
- •3.3. Розвиток культури наприкінці XIV — у першій половині XVI ст.
- •4.3. Національно-релігійний рух і культура України наприкінці XVI — на початку XVII ст.
- •IV. Проникнення гуманістичних ідей та нових тенденцій у розвиток української культури
- •V. Реформаційний рух та міжконфесійна боротьба як один із проявів визвольного руху
- •VI. Запитання та завдання
- •3.7. Культура України другої половини XIV - першої половини XVII ст.
- •Тема 7. Національно-культурний рух в Україні в другій половині 16 -першій половині 17 ст.
- •2.1. Міжконфесійні відносини. Берестейська унія та її наслідки.
- •60. Упадок національного українського життя і заходи коло його піднесення.
- •III. В боротьбі з польським наступом
- •IV. Церковна унія і могилянські реформи
- •XIX. Українська культура переходової доби
- •XX. Україна під польшею
- •Духове життя україни в литовсько-польській добі
- •Культура та освіта
- •Мистецтво
- •Підсумки
- •Національно-культурний рух в україні другої половини хvі - першої половини хvіі ст.
- •Берестейській собор 1596 р.
- •Православна церква в першій половині XVII ст.
- •Основні етапи боротьби за визнання православної церкви після підписання Берестейської унії
- •Петро Могила
- •Греко-католицька церква в першій половині XVII ст.
- •Культура України в XVI — першій половині XVII ст.
- •Основні здобутки
3. Культура України середини XIV - середини XVII ст.
3.1. Освіта та наука.
Однак і у важкі століття бездержавності українська культура не занепала, народ зберіг свою віру, звичаї, долучився до європейських духовних надбань.
Так, шкільництво в монастирях та при церквах збереглося і в монгольські часи, а в XVI ст. стало ще більш поширеним. Відома школа при Красноставській церкві (1550), в Пересопницькому монастирі (1596 р.). Остання була заснована княгинею О.Чарторийською-Горностай. В цих школах діти вивчали азбуку, молитви, читали часослов, Псалтир, «Апостол». Письма вчили самоуставного, а з XV ст. - скоропису. Вивчали й арифметику. Вчителями були дяки - «уставники». Ширше коло наук вивчалося в класах католицьких та протестантських колегій та бурс, де навчання семи «вільних наук» велося латиною, та українських братських школах (з 1586 р.).
З відкриттям князем К.Острозьким у 1576 р. Острозької колегії - першого у Східній Європі Вищого навчального закладу — українці отримали можливість крім грецької мови та латинської вивчати і рідну. На чолі цього «триязичного ліцея» стояв Герасим Смотрицький. У 1632 р. внаслідок злиття Київської братської і Лаврської шкіл утворено Києво-Могилянську колегію. Митрополит Петро Могила уклав її статут, за яким студентські конгрегації отримали значне самоуправління. Спудеї та бурсаки на вакаціях несли знання в народ.
Сотні українських студентів у середині XIV - середині XVII ст. здобули освіту у Західній Європі, а деякі з них стали визначними вченими. У XV ст. ректором Болонського університету був перший український доктор медицини Юрій Котермак, магістром Краківського університету - Павло Русин, відомим поетом - Станіслав Оріховський. На Україні працювали науковці: автор першої граматики слов'янської - Мелетій Смотрицький, укладачі перших словників та лексикону - Л.Зизаній (1569 р.), П.Беринда, мовознавець - Т.Земка. Видатними гуманістами, філософами були Т.Захарія, («єресь зжидоватілих»), засновник «Двору гуманістів» у Дунаєві під Львовом Г.Сяніцький.
3.2. Друкарство. Література.
Революційну роль розвитку освіти і науки відіграло друкарство. Першу друкарню, що вживала українського письма, заснував у Кракові Швайпольт Фіоль. До 1491 р. він надрукував кирилицею «Тріодь» та «Часослов». У 1574 р. Іван Федоров надрукував у Львові «Апостол», а в 1581 р. - Острозьку біблію - в Острозі. Власне, перша друкарня - Степана Дропана діяла у Львові ще у XV ст., але рік створення її невідомий.
В літературі ХІУ-ХУ ст. виділяються проповіді митрополита Г. Цамблака, Печерський патерик, Київський Псалтир з понад 200 малюнками художника Спиридона «Четьї-Мінеї». У XVI ст. розквітнув літературний талант Х.Філалета (Бронського), котрий написав трактат «Апокризис» та Івана Вишенського («Послання...») - найяскравішого письменника-полеміста. До 1545 р. доведено « Короткий Київський літопис». У 1550-х роках написано один з перших творів староукраїнською мовою, яка прийшла на зміну давньоукраїнській - «Пересопницьке євангеліє».
На початку XVII ст. З.Копистенський написав «Палінодій», КТранквіліон-Ставровецький уклав популярне «Євангеліє Учительне» (1619 р.). Новим жанром літератури у XVI ст. стає віршування, майстрами якого стали Г.Смотрицький, К.Сакович, К.Зиновіїв. Тоді ж з'явилися нові думи, епічні пісні, започатковано драматургію. Пізніше закінчено Львівський літопис, який охопив події 1489-1649 рр.